25 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23304/24
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Хмельницької митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №420/23304/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КСЕНІЯ ТРЕЙДІНГ» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару
Товариство з обмеженою відповідальністю «КСЕНІЯ ТРЕЙДІНГ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000103/2 від 12.04.2024.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №420/23304/24 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КСЕНІЯ ТРЕЙДІНГ» задоволено в повному обсязі.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду першої інстанції митним органом безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.
За подання даної апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень згідно платіжної інструкції від 26.05.2025 №339 сплачено судовий збір в сумі 2906грн. 88коп.
У зв'язку з неможливістю перевірки правильність розміру сплаченого судового збору, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2025 апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №420/23304/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КСЕНІЯ ТРЕЙДІНГ» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару - залишено без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду відомостей стосовно різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
24.06.2025 Хмельницькою митницею до П'ятого апеляційного адміністративного суду скеровано заяву, у якій зазначено, що різниця митних платежів становить 51375грн. 67коп., а тому, на думку скаржника, у даній справі розмір судового збору за подання даної апеляційної скарги становить 2906грн. 88коп.
Надаючи оцінку такому зверненню суддя-доповідач вказує про таке.
При визначенні ціни позову у справах щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів слід враховувати положення Митного кодексу України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
Статтею 50 Митного кодексу України визначено цілі використання відомостей про митну вартість товарів, а саме для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Одним із обов'язків декларанта у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу (підпункт 4 частини першої статті 266 Митного кодексу України).
Пунктом 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України встановлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.
Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 Митного кодексу України).
З аналізу наведених правових норм слідує, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому, на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов'язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.
Отже, лише визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до матеріалів справи, позивачем у цій справі оскаржується рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2024/000103/2 від 12.04.2024.
Як зазначено Хмельницькою митницею, сплату різниці митних платежів складає 51375грн. 67коп.
Отже, ціна позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір, в тому числі і за подання апеляційної скарги складає 51375грн. 67коп.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 якого за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 3028грн.
У цій справі позов заявлено юридичною особою у 2024 році, який містить вимогу майнового характеру (скасування рішення про коригування митної вартості товарів).
Отже, ставка судового збору за звернення ТОВ «КСЕНІЯ ТРЕЙДІНГ» до суду першої інстанції з даною позовною заявою становить 3028грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно із якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що апеляційну скаргу Хмельницькою митницею подано в електронній формі, у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням наведеного, за подання до суду даної апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №420/23304/24 Хмельницька митниця повинна сплатити судовий збір у загальному розмірі 3633грн. 60коп., а не 2906грн. 88коп. як помилково уважає скаржник.
При цьому, є безпідставними посилання митного органу на те, що за звернення до суду з даним позовом ТОВ «КСЕНІЯ ТРЕЙДІНГ» сплачено судовий збір в сумі 2422грн. 40коп., адже застосування у такому випадку коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору не впливає на розрахунок судового збору, який необхідно сплати за подання апеляційної скарги.
За приписами п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті, а не яку фактично сплачено при поданні позовної заяви.
За наслідком дослідження поданих суб'єктом владних повноважень до суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору, в системному зв'язку із судовим рішенням про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів зазначає, що відповідачем не в повному обсязі сплачено судовий збір, а тому недоліки апеляційної скарги наразі не усунуто.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, з метою надання скаржнику можливості ознайомитися зі змістом даного судового рішення та сплати судовий збір у належному розмірі суддя-доповідач уважає за необхідне продовжити Хмельницькій митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 121, 321, 325, 328 КАС України, суддя-доповідач
Продовжити Хмельницькій митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №420/23304/24 на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору в сумі 726грн. 72коп.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок №UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору, апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій