П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/11575/25
Перша інстанція: суддя Караван Р.В.,
повний текст судового рішення
складено 21.04.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року про повернення позовної заяви по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» про стягнення суми податкового боргу, -
Головне управління ДПС в Одеській області 17.04.2025 звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН», у якому просить суд:
- стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» (Код ЄДРПОУ: 42890101) суму заборгованості у розмірі 1 514 602 грн. 81 коп., а саме по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на бюджетний рахунок - UA958999980313040105000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081000.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» про стягнення суми податкового боргу повернуто позивачеві без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 року по справі №420/11575/25. Апелянт вважає зазначену ухвалу незаконною, необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування ухвали.
Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.
Згідно з вимогами ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог п.8 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Тобто, положеннями п.8 ч.4 ст.169 КАС України законодавець врегулював підставу для повернення позовної заяви позивачеві у випадку порушення процесуальних строків, а саме - коли суб'єкт владних повноважень подав позовну заяву із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, до закінчення строку встановленого у частині другій статті 122 КАС України.
При цьому, для застосування положень п.8 ч.4 ст.169 КАС України, слід виходити з того, що днем виникнення підстав, які дають право суб'єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, є день закінчення шестимісячного строку, встановленого у абз.1 ч.2 ст.122 КАС України.
Також, строки давності щодо стягнення податкового боргу та їх застосування визначені у статті 102 ПК України.
Згідно з вимогами п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до вимог п.102.4 ст.102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
При цьому, стягнення податкового боргу з урахування суб'єктного складу сторін у даній справі здійснюється у порядку ст.ст.95, 96 ПК України.
Строки, протягом яких контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення сум податкового боргу з платника податків, визначаються статтею 102 ПК України, відповідно до положень якої податковий орган має право звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу протягом 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів КАС ВС у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 сформувала висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій справі також було висловлено окрему думку, де вказано, що платник податків для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario має право на звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу у межах гарантованого спеціальним законом строку, встановленого сукупністю правових норм - пунктом 56.18 статті 56 та пунктом 102.1 статті 102 ПК України, а не загального, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Крім того, 19 січня 2023 року Велика Палата Верховного Суду (далі також - ВП ВС) ухвалила постанову у справі №140/1770/19 про стягнення заборгованості.
У пункті 99 цієї постанови ВП ВС виснувала, що строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).
При цьому у пункті 101 постанови ВП ВС зазначила про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Такий висновок ВП ВС повторила у постанові від 13 квітня 2023 року у справі №320/12137/20 про стягнення коштів.
Отже, ВП ВС у справі про стягнення бюджетної заборгованості фактично констатувала, що строк звернення до суду у 1095 днів поширюється на право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, аналізувала не обумовлюючи вибір правової норми наявністю чи відсутністю досудового врегулювання спору, тобто наявністю чи відсутністю адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.
При цьому ВП ВС не вказано про відступ від правових висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів КАС ВС щодо строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В свою чергу, питання щодо строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в межах справи №500/2276/24 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 21 листопада 2024 року.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що з урахуванням вказаних вище позицій, мінімальний строк оскарження податкового повідомлення-рішення складає шість місяців.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» (Код ЄДРПОУ: 42890101) суму заборгованості у розмірі 1 514 602 грн. 81 коп., а саме по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, яка була сформована на підставі податкового повідомлення-рішення №56145/15-32-07-07-23 від 24.12.2024 року та податкової вимоги форми «Ю» від 07.02.2025 року №0000412-1305-1532.
Відповідно до абзацу 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як вбачається з наданих до суду доказів відправки податкового повідомлення-рішення №56145/15-32-07-07-23 від 24.12.2024 року воно вважається врученою відповідачу 10.01.2025 року, а податкова вимога від 07.02.2025 року №0000412-1305-1532 - 02.03.2025 року.
Отже, за вказаних обставин, шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №56145/15-32-07-07-23 від 24.12.2024 року спливає 10.07.2025 року , а податкової вимоги - 02.09.2025 року.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви Головного управління ДПС в Одеській області, на підставі п.8 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки право на звернення суб'єкта владних повноважень до суду із позовом про стягнення грошових коштів, який ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, може були реалізоване лише після закінчення строку, встановленого у абз.1 ч.2 ст.122 КАС України.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.315, ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року про повернення позовної заяви - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька