П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/32719/24
Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,
повний текст судового рішення
складено 10.04.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України, поліцейського взводу 1 роти батальйону 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України Гайворонського Сергія Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису, -
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України (далі - відповідач-1), поліцейського взводу 1 роти батальйону 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України Гайворонського Сергія Сергійовича (далі - відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправними дії поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Гайворонського Сергія Сергійовича щодо винесення термінового заборонного припису від 05.09.2024 року серії АА №274243 стосовно ОСОБА_1 ;
- визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису від 05.09.2024 року серії АА №274243 стосовно ОСОБА_1 , винесений поліцейським взводу 1 роти 1 батальйону 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаментом патрульної поліції рядовим поліції Гайворонським Сергієм Сергійовичем.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що фактично підставою для виклику поліції в той день став фактичний приїзд позивача додому та намагання потрапити у власну машину, що нібито налякало спільних з ОСОБА_2 дітей, що не відповідає дійсності. При цьому, поліцейськими не враховувались заперечення позивача та за наслідками оцінки зазначених дружиною ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як «високий», в той час як позитивні відповіді на відповідні питання не підкріплені жодним належним та достатнім доказом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 05.09.2024 року поліцейським взводу 1 роти 1 батальйону 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаментом патрульної поліції рядовим поліції Гайворонським С.С. винесено терміновий заборонний припис серії АА №274243 стосовно ОСОБА_1 , із вжиттям заходів щодо зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 3 доби з 20 год. 10 хв. 05.09.2024 року до 20 год. 10 хв. 08.09.2024 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з наданого відповідачем до суду відеозапису з нагрудної камери поліцейського, вбачається відсутність підтвердження здійснення домашнього насильства кривдника по відношенню до ОСОБА_2 , а тому складення оскаржуваного припису лише за заявою ОСОБА_2 та без наявності реальних підстав для його прийняття, не може вважатись законним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2229-VIII).
За приписами п.п.3, 6, 8, 14, 17 ч.1 ст.1 Закону №2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка зчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Згідно з п.1, п.2, п.7 ч.2 ст.3 Закону №2229-VIII, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Стаття 6 Закону №2229-VIII визначає суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
У відповідності до п.2 ч.3 ст.6 Закону №2229-VIII, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать - уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.
Згідно до ст.10 Закону №2229-VIII, до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків, тощо.
Відповідно до ст.24 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
2) обмежувальний припис стосовно кривдника;
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Отже, з наведених норм вбачається, що терміновий заборонний припис, є спеціальним заходом протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Відповідно до приписів частин 1, 2, 4, 5, 6, 9 ст.25 Закону №2229-VIII, терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України №654 від 01.08.2018 року (далі - Порядок №654), який згідно з п.1 розділу І його приписів, - визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.
В свою чергу, процедуру винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника визначено Розділом ІІ Порядку №654, окремими приписами якого визначено, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.
За наявності технічної можливості терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою з автоматичним присвоєнням йому відповідних серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 1 до цього Порядку, який інтегрується до електронної картки та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
Під час винесення припису в ньому зазначаються, зокрема:
у рядку «чи притягався(лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;
у рядку «у зв'язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства» - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;
у рядку «заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені частиною 2 статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису.
Спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 року №369/180 затверджено Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (далі - Порядок №369/180), який безпосередньо визначає процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення.
Приписами п.4 розділу І, пунктів 1-3 розділу ІІ Порядку визначено, що оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.
Оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За наявності технічної можливості форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства заповнюється в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо" (додаток 1 до Порядку №369/180).
За закріпленими у п.6 розд.ІІ Порядку №369/180 положеннями, дві відповіді «так» на запитання №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває у ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь «так» на одне запитання з №1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з №7-27 або жодної відповіді на запитання з №1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь «так» на одне запитання з №1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі питання отримано відповіді «без відповіді/невідомо» поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Відповідно до п.7 розділу ІІ згаданого Порядку №369/180, залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною 2 статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Як вбачається з Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 05.09.2024 року надано відповідь «ТАК» на 4 запитання з №1-6 та на 8 запитань з №7-27.
Внаслідок чого поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки - високий.
Отже, на підставі результатів оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 05.09.2024 року поліцейським взводу 1 роти 1 батальйону 2 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаментом патрульної поліції рядовим поліції ОСОБА_3 винесено оскаржуваний терміновий заборонний припис від 05.09.2024 року серії АА №274243.
Однак, дослідивши надані відповідачем відеозаписи від 05.09.2024 року з нагрудних відеокамер поліцейських, які прибули на виклик ОСОБА_2 , було встановлено, що підтвердження здійснення домашнього насильства ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 відсутнє, що також підтверджується поліцейським з нагрудною відеокамерою з №473682, який прибувши на місце виклику констатував, що: «все добре, ніякого домашнього насильства не бачить».
Натомість, з вказаних відеозаписів вбачається та пояснено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що між ними наявний конфлікт, пов'язаний з процесом розлучення та відповідно поділом майна, та неодноразово стверджували про неможливість домовитись щодо процесу розлучення.
При цьому, з відеозапису вбачається, що діти сторін конфлікту відчувають себе комфортно, не бояться критикувати батька.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поліцейський має повноваження винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника як на підставі результатів форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства так і на свій розсуд, як це визначено п.7 Порядку №369/180, однак, складення такого припису лише за заявою та без наявності реальних підстав для його прийняття, не може вважатись законним.
Щодо посилання апелянта на те, що відносно ОСОБА_1 вже раніше застосовувався припис, а оскаржуваний припис же є другим, необхідно зазначити, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року по справі №420/32716/24 задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправними дії старшого інспектору щодо винесення термінового заборонного припису від 15.08.2024 року серії АА №560162 стосовно ОСОБА_1 та визнано протиправним та скасовано терміновий заборонний припис АА №560162 від 15.08.2024 року стосовно ОСОБА_1 , а також зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області виключити відомості щодо ОСОБА_1 як кривдника з Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі в частині подій, що мали місце 15.08.2024 року та за результатами яких складено ТЗП серії АА №560162. Вказане рішення до суду апеляційної інстанції не оскаржувалось та набуло законної сили.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оскаржуваний припис щодо термінової заборони прийнятий безпідставно та підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька