П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/8489/23
Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,
повний текст судового рішення
складено 23.04.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
14 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав до Одеського окружного адміністративного суду заяву, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №420/8489/23, шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Одеській області недоплачену пенсію за період з 01.04.2019 до 31.08.2023 в сумі 80727,94 грн..
В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №420/8489/23 був задоволений його позов, та, окрім іншого, зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.03.2023 №ЮО115298. На виконання вказаного судового рішення був проведений перерахунок пенсії за період з 01.04.2019 до 31.08.2023 та сума боргу склала 80727,94 грн. проте, рішення суду не було виконане в частині виплати перерахованої пенсії. Позивач вказував, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджету встановлений постановою. КМУ №845 від 03.08.2011, а тому належним способом виконання судового рішення є саме стягнення з відповідача сум боргу, які утворились внаслідок проведення перерахунку пенсії на виконання судового рішення. При цьому, позивач посилався на низку судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №420/8489/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 та задовольнити його заяву про зміну способі і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №420/8489/23.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення застосував застарілу редакцію статті 378 КАС України. Інші доводи апеляційної скарги є такими самими, як і у заяві від14 квітня 2025 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №420/8489/23 задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії:
- визнана протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО 115298 від 21.03.2023, виданої станом на 05.03.2019;
- зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО 115298 від 21.03.2023, виданої станом на 05.03.2019, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №420/8489/23 набрало законної сили 27.07.2023.
Відповідно до розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №1501020618 від 29.08.2019 за період з квітня 2023 до серпня 2023 року включно, сума доплати складає 80727,94 грн..
Вказаний розрахунок був направлений апелянту Головним управлінням ПФУ в Одеській області листом від 21.10.2023, в якому апелянта також було повідомлено про те, що пенсія апелянта, яка призначена за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України та з 01.01.2023 складає 17962,90 грн.; погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про встановлення або зміну способу виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження, а тому змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні рішення спосіб відновлення порушеного права позивача. Проте, позивачем не надано до суду доказів щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 420/8489/23, виданого Одеським окружним адміністративним судом.
Оскільки резолютивна частина рішення суду у справі має зобов'язальний характер, зміна способу виконання рішення із зобов'язання здійснити виплату заборгованості грошового забезпечення на стягнення суми цієї заборгованості фактично призведе до зміни рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенню питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті та не передбачено ст.378 КАС України.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження, адже стягувачам у виконавчому провадженні є позивач на користь якого ухвалене судове рішення, зокрема і про вчинення певних дій.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Вказане право виконавця кореспондується із обов'язком сторони виконавчого провадження повідомити державного виконавця про настання обставин, що обумовлюють зміну способу і порядку виконання рішення (ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»).
Саме тому частиною 3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Також і статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що у разі якщо рішення суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
При цьому, положення статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» узгоджуються із приписами абзацу другого частини 3 статті 378 КАС України, яким визначено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Абзацом першим частини 3 статті 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, враховуючи абзац другий частини 3 статті 378 КАС України, апеляційний суд зазначає, що самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, є невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Отже, зміна способу і порядку виконання судового рішення може відбуватись як у межах виконавчого провадження, так і за відсутності виконавчого провадження.
Колегія суддів зазначає, що апелянт не надав, а ні до суду першої інстанції, а ні до апеляційної скарги доказів звернення до державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2023.
Таким чино, заява апелянта стосується питання зміни способу і порядку виконання судового рішення, в якому суб'єкт владних повноважень, який на виконання рішення суду, що набрало законної сили, був зобов'язаний провести перерахунок та виплату пенсії, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, не виконав покладеного судом зобов'язання щодо виплати перерахованої пенсії.
При цьому, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, звертає увагу на те, що окрім умови щодо невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили, має бути дотримана і умова, яка стосується належності суб'єкту владних повноважень коштів, які він мав виплатити, але не виплатив.
Як вбачається з матеріалів прави, пенсія призначена апелянту відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Бюджет Пенсійного фонду - це план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та надходжень з інших джерел, зокрема і за рахунок коштів Державного бюджету України (ст.ст.71, 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). При цьому кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Таким чином, кошти, які відповідач в цій справі повинен був виплатити апелянту після проведеного перерахунку пенсії на виконання судового рішення, не належать Пенсійному фонду, а тому відсутні правові підстави, в цій справі, для застосування абзацу другого частини 3 статті 378 КАС України. Адже, стягнення з ГУ ПФУ в Одеській області заборгованості, яка склалась внаслідок перерахунку пенсії апелянта на виконання судового рішення, за відсутності фінансування з державного бюджету України, призведе до стягнення коштів, які належать Пенсійному фонду, але які не є, а ні джерелом виплати апелянту пенсії, а ні джерелом погашення заборгованості, яка виникла внаслідок виконання рішення суду.
Доводи апеляційної скарги щодо застосування судом першої інстанції статті 378 КАС України в застарілій редакції, колегія суддів відхиляє як такі, що спростовані змістом мотивувальної частини оскаржуваної ухвали.
Інші доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення, та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.2-12, 72-78, 242, 294, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька