25 червня 2025 р. Справа № 480/44/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 (ухвалене суддею Шаповал М.М.) по справі № 480/44/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив: визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській № 1800-0503-8/48457 від 21.11.2024 у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 12155, 34 грн.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Сумах подання про повернення мені збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 12155,34 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Одночасно апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що довідка Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 30.12.2024 не долучалася позивачем до заяви про помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, яка розглядалася головним управлінням і за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення про відмову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що 12.06.2024 позивач уклав договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким придбав нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Для посвідчення цього договору приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Лермонтовою Н.М., позивач сплатив на бюджетний рахунок за яким Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, контролює справляння надходжень до державного бюджету, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна у сумі 12 155,34 грн.
13.11.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, додавши наступні копії документи, а саме: паспарт, договір купівлі-продажу, витяг з державного реєстру, квитанція про сплату судового збору до пенсійного фонду.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви, листом від 21.11.2024 № 1800-0503-8/48457 відповідачем відмовлено позивачу у повернені коштів за помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з відсутністю підтверджувальних документів, визначених Порядком № 1740.
Позивач не погодився з вищезазначеною відмовою відповідача та звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбав житло вперше, отже позивач має право на повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу квартири.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в подальшому - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до п. 9 ч. 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР встановлено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (в подальшому - Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26 вересня 2020 року (в подальшому - Постанова № 866).
Згідно з п. п. 15-2, 15-3 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо, зокрема:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) ;
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов .
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, із урахуванням вищевказаних норм законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.
Таким чином, під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» використовується як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його безоплатну приватизацію.
Відповідно до п. 15-2 Порядку № 1740 з 26.09.2020 фізична особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу 4 пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови, особа може оскаржити таке рішення до суду.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 не виконав вимоги підпункту "в" пункту 15-2 Порядку №1740 щодо подання нотаріусу відповідної заяви і документів при посвідченні договору купівлі-продажу квартири.
Згідно із наявною у матеріалах справи копією квитанції 13/06/2024 № 1342457398 ОСОБА_1 при посвідченні договору купівлі-продажу квартири сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 12276,90 грн. (1% від вартості квартири).
Звертаючись до відповідача з заявою від 13.11.2024 про повернення суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем надано копію паспарта, копію договору купівлі-продажу, витяг з державного реєстру та копію квитанція про сплату судового збору до пенсійного фонду, за результатами розгляду яких листом від 21.11.2024 № 1800-0503-8/48457 відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви, оскільки відсутні підтверджувальні документи, визначенені Порядком № 1740.
Також, позивачем на підтвердження свого права на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, до суду першої інстанції подано довідку Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 30.12.2024, відповідно до якої, згідно з документами, наявними в інвентарних справах, отриманих станом на 29.12.2012 від КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" Сумської міської ради, які зберігаються у Департаменті забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, нерухоме майно належне на праві власності за позивачем не зареєстровано.
Законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов'язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.
Підпунктом «в», пункту 15-2 Порядку № 1740 визначено вичерпний перелік документів, які підтверджують, що особа придбаває житло вперше, серед яких: заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема, як частку в спільному майні подружжя); відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло; дані про невикористання житлових чеків або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що, звертаючись до відповідача з заявою від 13.11.2024 про повернення помилково сплачених до бюджету коштів, позивачем не надавалася довідка Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 30.12.2024, у зв'язку з чим станом на 21.11.2024 відповідач не міг надати оцінку вказаній довідці, а рішення про відмову прийнято відповідачем без її урахування.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу в задоволенні заяви про повернення коштів з бюджету станом на 21.11.2024, оскільки позивачем не надавалася довідка Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 30.12.2024, яку подано позивачем лише до суду, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській № 1800-0503-8/48457 від 21.11.2024 у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 12155, 34 грн. не підлягають задоволенню.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки відповідачем не надана оцінка довідці Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 30.12.2024, яка підтверджує, що нерухоме майно належне на праві власності за позивачем не зареєстровано, то належним способом захисту прав позивача є зобов'язання повторно розглянути заяву позивача від 13.11.2024 про повернення помилково сплачених до бюджету коштів, з урахуванням цієї довідки та з урахуванням висновків суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 та ухвалити постанову, якою зобов'язвти Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.11.2024 про повернення суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням висновків суду, в задоволенні іншої частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі № 480/44/25 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.11.2024 про повернення суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити..
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін