25 червня 2025 р. Справа № 520/1576/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.02.25 по справі № 520/1576/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.08.2024 №183950004370 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку пенсії із 01.02.2022 із розрахунку 90 відсотків від заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці Кіровоградської обласної прокуратури від 17.06.2024 №21-141вих24;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років з 01.02.2022 з урахуванням раніше проведених виплат, виходячи з передбаченого ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001) розрахунку 90 відсотків від заробітної плати (грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу з таємними документами, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, згідно довідки Кіровоградської обласної прокуратури від 17.06.2024 №21-141вих24 у сумі 113100,00 грн та здійснювати виплати, з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсій, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати незалежно від того, чи припинено роботу на час перерахунку пенсії або вона продовжується.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії із 01.02.2022 із розрахунку 90 відсотків від заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці Кіровоградської обласної прокуратури від 17.06.2024 №21-141вих24, є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.08.2024 №183950004370 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку пенсії із 01.02.2022 із розрахунку 90 відсотків від заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці Кіровоградської обласної прокуратури від 17.06.2024 №21-141вих24.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років з 01.02.2022 з урахуванням раніше проведених виплат, виходячи з передбаченого ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001) розрахунку 90 відсотків від заробітної плати (грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу з таємними документами, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, згідно довідки Кіровоградської обласної прокуратури від 17.06.2024 №21-141вих24 у сумі 113100,00 грн та здійснювати виплати, з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсій, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати незалежно від того, чи припинено роботу на час перерахунку пенсії або вона продовжується.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012).
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що заява позивача про перерахунок пенсії від 13.08.2024 розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за принципом екстериторіальності. Рішенням від 21.08.2024 №183950004370 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовлено позивачу в перерахунку пенсії. Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не приймалось жодного рішення по суті звернення позивача, відтак обов'язок відновлення порушених прав позивача має бути покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Зазначив, що відповідно до пункту 13.1 розділу 15 Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову та науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законом України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується у розмірі обчисленому відповідно до цього Закону.
Верховний Суд України в постанові від 14 вересня 2020 року по справі №560/2120/20 за результатом розгляду зразкової справи вказав, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року по справі № 7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що є неконституційним, положення ч. 20 ст. 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ "Про прокуратуру" зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Крім того, суд звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 є чинною, а тому немає підстав для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Тобто, з 13 грудня 2019 року особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" або Закону від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657).
В свою чергу, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII пенсія обчислюється в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Частина 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержаної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Крім того, Головне управління вважає, що згідно рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, однією з умов обчислення пенсії працівникам прокуратури є визначення її в розмірі 60 відсотків від тих складових заробітної плати, які склалися на момент виникнення права на перерахунок.
Відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Апелянт також посилався на те, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з цим же предметом позову в рамках справи №520/22588/24. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 по справі № 520/22588/24 скасоване. Прийнято постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив уточнену апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років в органах прокуратури.
З 01.01.2022 підвищився розмір заробітної плати працівникам прокуратури та відповідно до положень Закону України "Про прокуратуру" у позивача виникло право на перерахунок пенсії.
У зв'язку із цим, 13.08.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001) на підставі додатково поданих документів - довідки, виданої Кіровоградською обласною прокуратурою від 17.06.2024 №21-141вих24.
За наслідками розгляду заяви від 13.08.2024 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.08.2024 №183950004370 у проведенні перерахунку пенсії позивачу відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ, який набрав чинності 15.07.2015.
Відповідно до ч.12 ст.86 Закону №1697-VІІ, яка викладена в редакції Закону від 02.12.2014 №76-VIII і набрала чинності з 25.04.2015, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Протягом 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України відповідний порядок не визначено.
Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 встановлено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, з 13.12.2019 підлягає застосуванню первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII, яка встановлює право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Абзацом 7 cт.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 piк" установлено у 2022 poці прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на мiсяць у розмiрi для працездатних осiб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 сiчня - 1600 гривень.
Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури вiдповiдно до частини третьої статті 81 Закону №1697-VII становить з 1 сiчня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осiб, а з 1 сiчня 2021 року становив 20 прожиткових мінімумів.
У зв'язку з пiдвищенням посадового окладу з 01.01.2022 у пенсiонерiв, яким призначено пенсiю за вислугу poків вiдповiдно до законiв України від 05.11.1991 №1789-ХІІ та від 14.10.2014 №1697-VІІ "Про прокуратуру", у тому числi й у позивача, виникло право на перерахунок призначеної пенсiї згiдно з умовами, визначеними ч.20 cт.86 Закону №1697-VII в первиннiй редакцiї.
За обставинами справи, 17 червня 2024 року Кіровоградською обласною прокуратурою складено довідку №21-141вих.24 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії на ім'я ОСОБА_1 , в якій зазначено, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, Закону України "Про прокуратуру", наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 "Про день початку роботи обласних прокуратур" розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування, за нормами чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою прокурора області (керівника обласної прокуратури) становить: посадовий оклад - 72000,00 грн; надбавка за вислугу років 30% - 21600,00 грн; надбавка за роботу з таємними документами (15%) - 10800,00 грн; матеріальна допомога для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань (1/12) - 8700,00 грн. Всього - 113100,00 грн.
13 серпня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Кіровоградської обласної прокуратури від 17.06.2024 №21-141вих24.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.08.2024 №183950004370 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі наданої довідки від 17.06.2024 №21-141вих.21.
Мотивуючи своє рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області посилалось на положення ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. За матеріалами електронної пенсійної справи заявнику призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII за рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 по справі №480/8740/21 виходячи з розрахунку 90% від суми місячного заробітку згідно довідки Кіровоградської обласної прокуратури від 24.12.2020 №21-139вих-20 без обмеження її максимального розміру з урахуванням загального стажу 22 роки 4 місяці, у тому числі спеціального стажу на прокурорсько-слідчих посадах 20 років 4 дні.
Однак перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки пенсійним органом не проведено, незважаючи на існуючий обов'язок зі здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі отриманої довідки від 17.06.2024 №21-141вих.21.
Як встановлено вище, отримана відповідачами довідка Кіровоградської обласної прокуратури №21-141вих.24 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, є достатньою та належною підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Крім того, суд враховує відсутність спору щодо визначення видів грошового забезпечення, які включені до довідки Кіровоградської обласної прокуратури №21-141вих.24 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання незаконним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.08.2024 №183950004370.
Щодо задоволених вимог позову про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2022 з урахуванням раніше проведених виплат, виходячи з передбаченого ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001) розрахунку 90 відсотків від заробітної плати (грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу з таємними документами, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, згідно довідки Кіровоградської обласної прокуратури від 17.06.2024 №21-141вих24 у сумі 113100,00 грн. та здійснювати виплати, з урахуванням перерахунку, вказаної пенсії у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсій, без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати незалежно від того, чи припинено роботу на час перерахунку пенсії або вона продовжується, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, передбачалося, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри "80" замінено цифрами "70".
Законом України від 28.12.2014 №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри "70" замінено цифрами "60".
За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
Водночас 15.07.2015 набрав чинності Закон №1697-VII, відповідно до розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
З набранням чинності Законом №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями ст.86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Враховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.
Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону №1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.
Враховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону №1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону №1697-VII.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
В постанові Верховного Суду від 21.12.2021 по справі №580/5962/20, суд касаційної інстанції відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформував правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Колегія суддів зазначає, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (серпень 2024 року) ст.50-1 Закону №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення ч.2 ст.86 Закону №1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд також у постановах від 24.05.2021 у справі №140/3802/21, від 12.01.2022 у справі №140/24264/21, від 14.09.2022 у справі №380/7330/21, від 17.11.2022 у справі №140/1022/21, від 29.06.2022 у справі №500/5077/21, від 22.08.2023 у справі №140/7066/21, від 19.09.2023 у справі №420/14885/21, від 14.05.2024 у справі №460/144/21.
З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача в частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Натомість, суд першої інстанції не звернув уваги на зміни у правовому регулюванні пенсійного забезпечення працівників прокуратури, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для обрахунку пенсії позивача на підставі ст.50-1 Закону №1789-ХІІ.
Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної пенсії позивачу без обмеження максимального розміру заробітної плати для перерахунку пенсії за вислугу років та проводити виплати перерахованої пенсії за вислугу років без обмежень граничного (максимального) розміру виплати перерахованої пенсії, з огляду на таке.
Згідно з ч.14 ст.50-1 Закону №1789-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказане обмеження виплати пенсії максимальним її розміром встановлено Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Як встановлено пунктом 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (до 1 жовтня 2011 року).
Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, який набрав чинності з 01.04.2015, частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону №1789-XII замінено чотирма частинами такого змісту, зокрема: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з цим частини шістнадцяту - двадцяту вважати відповідно частинами дев'ятнадцятою - двадцять третьою".
Крім того, 15.07.2015 року набрав чинності Закон №1697-VII відповідно до розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
Відтак, ч.18 ст.50-1 Закону № 1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, на час проведення перерахунку пенсії позивачу втратила чинність з набранням чинності Закону №1697-VII, а тому до спірних правовідносин не застосовується.
Відповідно, висновки суду першої інстанції про необхідність врахування під час розгляду цієї справи приписів Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII є безпідставними.
Водночас, відповідно до абз.6 ч.15 ст.86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів зазначає, що норма абз. 6 ч.15 ст. 86 Закону №1697-VII не визнавалася Конституційним Судом України такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), отже є чинною і підлягає виконанню.
Отже, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії вказаною вище нормою встановлювалося обмеження розміру виплачуваної пенсії, ця норма законодавства неконституційною не визнавалась, є чинною та обов'язковою до виконання органами Пенсійного фонду України.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 24.05.2021 у справі 140/3802/21, від 12.01.2022 у справі №140/24264/21, від 14.09.2022 у справі №380/7330/21, від 17.11.2022 у справі №140/1022/21, від 29.06.2022 у справі №500/5077/21, від 22.08.2023 у справі №140/7066/21, від 14.05.2024 у справі №440/5835/21.
Аналогічний підхід до вирішення питання щодо обмеження пенсії максимальним розміром був застосований також Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 при вирішенні справи №580/5962/20. Верховний Суд зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат. Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Верховий Суд врахував, що розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном. При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення".
Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії згідно зі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, з розрахунку 90% від заробітної плати (грошового забезпечення), без обмеження її максимального розміру, без обмеження розміру заробітної плати для перерахунку пенсій, що безпідставно не враховано судом першої інстанції.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, колегія суддів зазначає, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Chahal проти Об'єднаного королівства" (заява №22414/93) зазначив, що ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі "Афанасьєв проти України").
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини, з метою повного та належного захисту прав позивача, колегія суддів, відповідно до вимог ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та обрати спосіб захисту порушеного права позивача, що в повній мірі сприяє досягненню ефективного захисту інтересів позивача та встановлює спосіб відновлення його права від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, колегія суддів вважає за необхідне визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.08.2024 №183950004370; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.02.2022, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Кіровоградської обласної прокуратури від 17.06.2024 №21-141вих24 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки від 17.06.2024 №21-141вих24, виданої Кіровоградської обласної прокуратури, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, колегія суддів вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
У межах спірних правовідносин, органом, що приймав рішення № 183950004370 від 2108.2024 року, за заявою ОСОБА_1 , є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлена вимога щодо визнання незаконним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.08.2024 №183950004370.
Колегія суддів зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про перерахунок пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Отже, враховуючи, що рішення №183950004370 від 21.08.2024 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області за принципом екстериторіальності, саме останнє досліджувало пенсійні документи позивача і вирішувало питання щодо перерахунку його пенсії.
Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов'язання провести перерахунок пенсії з 01.02.2022 із розрахунку 60 відсотків від заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці Кіровоградської обласної прокуратури від 17.06.2024 №21-141вих24, є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву позивача.
Судом першої інстанції не враховано вищенаведених обставин та помилково зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022.
Стосовно позовних вимог про проведення перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без оподаткування та нарахування військового збору та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити подальші перерахунки пенсії та її виплати незалежно від того, чи припинено роботу на час перерахунку пенсії або вона продовжується, колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Відповідачами, на теперішній час не проведено перерахунок пенсії за вислугу років, відповідно не проведено виплат.
Таким чином, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними, а тому задоволенню не підлягають.
Стосовно доводів позивача викладених у клопотанні про повернення апеляційної скарги відповідача без розгляду, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повинно направити іншому учаснику справи апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами шляхом надіслання цих документів до його електронного кабінету, а у разі відсутності зареєстрованого електронного кабінету шляхом надіслання в паперовій формі з описом вкладення, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 2 частини 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги додаються: копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що апелянт, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу безпосередньо через канцелярію суду. Додатком до вказаної зазначено копії апеляційної скарги для учасників процесу. Відтак, у апелянта не виникло права надавати докази надіслання апеляційної скарги учасникам процесу в паперовій формі з описом вкладення, що свідчить про безпідставність доводів позивача про наявність підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду.
Стосовно доводів апелянта про закриття провадження у справі, оскільки вказаний спір вже був предметом розгляду в рамках розгляду справи №520/22588/24, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 по справі № 520/22588/24 скасовано. Прийнято постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Колегія суддів дослідивши зміст постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі №520/22588/24 встановила, що рішення суду першої інстанції скасовано з мотивів порушення процесуальних норм права, а саме ст. 48 КАС України. Між тим, апеляційний суд зазначив, що позивач не обмежений у праві повторно звернутися з адміністративним позовом до належного відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позову підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 по справі № 520/1576/25 - скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.08.2024 №183950004370.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01.02.2022 здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки від 17.06.2024 №21-141вих24, виданої Кіровоградської обласної прокуратури про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки від 17.06.2024 №21-141вих24, виданої Кіровоградської обласної прокуратури, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова