24 червня 2025 р. Справа № 480/10790/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства освіти і науки України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2025, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, повний текст складено 24.02.25 по справі № 480/10790/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства освіти і науки України третя особа Державне підприємство «Інфоресурс»
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти та науки України (далі по тексту - МОН, відповідач), Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (далі по тексту - ДП «ІНФОРЕСУРС», третя особа), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо не внесення виправлення у записі в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про послідовність здобуття ним освіти в порядку, визначеному частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести виправлення у записі в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відомостей про порушення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» при поточному здобутті ним на денній формі навчання освіти рівня бакалавр за спеціальністю «201 Агрономія» в Сумському національному аграрному університеті, а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність бездіяльності Міністерства освіти і науки України, яка полягає у не внесенні змін до відомостей щодо ОСОБА_1 , які містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, оскільки висновок про повторність зарахування позивача на навчання та непослідовність отримання освіти є таким, що не відповідає фактичним обставинам по справі.
Пояснив, що за змістом довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, ОСОБА_1 28.02.2017 закінчив Професійно-педагогічний коледж Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, про що отримав диплом «молодшого спеціаліста» серії НОМЕР_2 від 28.02.2017, а тому, у розумінні частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII (далі по тексту - Закон № 2145-VIII) наступним рівнем освіти для позивача, є той, що йде після базової середньої освіти. Відтак, оскільки з 30.09.2022 позивач зарахований та навчається за денною формою здобуття освіти і отримує перший (бакалаврський) рівень, порядок отримання освіти є послідовним.
Вважав, що відрахування позивача у 2018 році із навчання в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка не є свідченням порушення ним послідовності здобуття освіти у розумінні статті 10 Закону № 2145-VIII, оскільки ОСОБА_1 не отримував диплому бакалавра, не пройшов та не виконав відповідну освітню програму за цим рівнем, а тому немає перешкод для його повторного зарахування для навчання за цим же рівнем освіти.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 по справі № 480/10790/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо не внесення виправлення у записі в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відносно ОСОБА_1 про послідовність здобуття ним освіти в порядку, визначеному частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Зобов'язано Міністерство освіти і науки України (пр-т Берестейський, 10, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 38621185) внести виправлення у записі в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відомостей про порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (пр-т Берестейський, 10, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 38621185) судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Перший відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість та порушення судом норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2024 у справі № 480/10790/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про незаконність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, що в силу статті 317 КАС України є підставою для його скасування.
З посиланням на положення Закону № 2145-VIII зауважив, що за результатами будь-якого долучення особи до освітнього процесу у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки в будь-якому обсязі, у такої особи формуються знання, уміння, навички компетентності на відповідному рівні вищої освіти. Як наслідок, особа, яка долучалася до таких заходів, має здобуту освіту на відповідному рівні вищої освіти. Для здобуття освіти, на рівні вищому ніж раніше здобутий та збереження послідовності здобуття освіти, визначеною частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», відрахована із закладу вищої особи особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитись на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеня вищої освіти.
Враховуючи те, що згідно з інформацією в Єдиній державній електронній базі з питань освіти ОСОБА_1 з 01.09.2017 був зарахований на навчання до Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка для здобуття освітнього ступеня бакалавр, а 12.02.2018 був відрахований за невиконання умов контракту, та вже 30.09.2022 повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра до Сумського національного аграрного університету, наполягав на здобутті позивачем вищої освіти у непослідовному порядку.
Крім того, на переконання апелянта, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII щодо позивача, оскільки функції щодо внесення таких відомостей покладено на суб'єктів освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені структурні підрозділи. Натомість, на Міністерство освіти і науки України покладено організаційні та контролюючі функції ведення ЄДЕБО, а на державне підприємство "Інфоресурс" - технічні функції, а тому відповідачі у спірних правовідносинах не виконували та не можуть виконувати жодних владних управлінських функцій відносно позивача. Міністерство освіти і науки України виступає як розпорядник ЄДЕБО, тобто є суб'єктом, який уповноважений на ведення ЄДЕБО, а державне підприємство "Інфоресурс" - як технічний адміністратор ЄДЕБО, що здійснює технічні функції з обслуговування електронної бази.
Представник позивача, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Наполягав, що обов'язковою умовою для здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий у послідовності, визначеній в частині 2 статті 10 Закону № 2145-VIII, є саме завершеність етапу освіти, що не мало місця у спірних правовідносинах.
Стверджував про безпідставність доводів апелянта про формування позивачем таких самих знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні освіти, адже враховуючи, що позивач був зарахований на навчання до Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка на заочну форму навчання на факультет Технологічної та професійної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» з 01.09.2017, а відрахований вже з 12.02.2018, тобто менше ніж через 6 місяців, очевидно що позивач не виконав і не міг виконати освітню програму за вказаним рівнем освіти, не здобув відповідної кількості кредитів ЄКТС, не сформував знань, умінь, навичок та загальних компетентностей за цим рівнем освіти, не досяг результату навчання, не пройшов атестації, не отримав відповідного документа про здобутий рівень освіти, тобто не здобув перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.
Таким чином, позивач почав здобувати перший (бакалаврський) рівень освіти лише з 20.09.2022, дата завершення здобуття освіти - 01.07.2026 згідно з наказом від 30.09.2022 № 1604-н, виданого Сумським національним аграрним університетом. Факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватись саме документом про вищу освіту, якого, в свою чергу, позивач не отримував. Повторне зарахування на навчання за цим же освітньо-кваліфікаційним рівнем за відсутності відповідного документу про здобуття освітнього ступеня бакалавра не може вважатися отриманням освіті на тому самому рівні, а тому позивач не порушує послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Третя особа правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції, що позивач отримав: 19.06.2000 - свідоцтво про базову середню освіту, 12.05.2012 - атестат про повну загальну середню освіту, 10.02.2014 - диплом кваліфікованого робітника, 28.02.2017 диплом молодшого спеціаліста (а.с. 10).
Відповідно до архівної довідки № 1887 від 12.11.2024 Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка, ОСОБА_1 був зарахований на навчання до Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка на заочну форму навчання за кошти фізичних осіб факультету Технологічної та професійної освіти відповідно до наказу від 29.08.2017 р. № 285 про зарахування з 01.09.2017 до складу студентів 1-го курсу та відповідно до наказу від 28.02.2018 р. № 8-ст-зв відрахований з 12.02.2018 зі складу студентів 1-го курсу за порушення умов контракту. До занять у ІІ півріччі не приступав. Диплом за ОС "Бакалавр" не отримав (а.с. 13).
Також відповідно до наказу від 30.09.2022 № 1604-н ОСОБА_1 зараховано до Сумського національного аграрного університету, код та назва спеціальності "201 Агрономія", форма здобуття освіти - денна.
30.10.2024 Сумським національним аграрним університетом сформовано довідку № 462857 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, відповідно до змісту якої в графі “На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту» проставлений запис “Ні, порушує» (а.с. 10).
Позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою, в якому, зокрема, просив внести змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" (а.с. 14).
Листом від 28.11.2024 року № 3/9492-24 Міністерство освіти і науки України, зокрема, повідомило, що Законом України «Про вищу освіту» вища освіта визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень ніж рівень повної загальної середньої освіти.
Після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти.
Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 01.09.2017 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, відрахований 12.02.2018.
30.09.2022 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Сумського національного аграрного університету.
Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку, а в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності (а.с. 15-16).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх обґрунтованості, оскільки зазначення у довідці від 30.10.2024 № 462857 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо позивача, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", не відповідає фактичним обставинам, а тому є протиправним.
Судом зазначено, що Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі по тексту - Порядок № 560) передбачено саме попереднє здобуття освіти, а не процес навчання без закінчення повного освітнього курсу.
На переконання суду, належним свідоцтвом про здобутий рівень вищої освіти є диплом, якого, в свою чергу, за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра - позивач не отримував.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено надалі іншими Указами, який наразі триває).
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту - Закон № 3543-XII).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
З наведеного слідує, що право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок № 560).
Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Таким чином, документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.
Колегією суддів встановлено, що на запит ОСОБА_1 з метою отримання відстрочки від мобілізації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти 30.10.2024 було сформовано довідку № 462857 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, за змістом якої ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» (у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує.»).
Отже, спірним у цій справі є питання дотримання позивачем послідовності здобуття ним освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII, у контексті застосування пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII для отримання довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО із формуванням «Так, не порушує».
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регламентовані приписами Закону № 2145-VIII.
Частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону № 2145-VIII фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
За приписами статті 40 Закону № 2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556-VII (далі по тексту - Закон № 1556-VII).
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
1) молодший бакалавр;
2) бакалавр;
3) магістр;
4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої у випадку, якщо ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти, становить 300-360 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Відповідно до положень частини першої, другої статті 6 Закону № 1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 7 Закону № 1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
З огляду на вказане, колегія суддів констатує, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
Як встановлено у суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивач 28.02.2017 закінчив Професійно-педагогічний коледж Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, про що отримав диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_2 .
Таким чином, наступним рівнем освіти для позивача, у розумінні частини 2 статті 10 Закону № 2145-VIII, є один із рівнів, що йде після базової середньої освіти (бакалавр).
29.08.2017 ОСОБА_1 зарахований на навчання до Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», однак, наказом від 28.02.2018 № 8-ст-зв позивач був відрахований з навчання за порушення умов контракту.
Тобто, позивач не завершив навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», а період його навчання фактично становив тільки два семестри.
З наведеного слідує, що ОСОБА_1 не проходив атестації задля здобуття бакалавра екзаменаційною комісією навчального закладу, а також не отримував диплома «бакалавра», як особа, що успішно виконала освітню програму, що в свою чергу, не може свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти.
Матеріалами справи підтверджено, що 30.09.2022 ОСОБА_1 зарахований до Сумського національного аграрного університету для здобуття освітнього ступеня бакалавра за спеціальністю 201 «Агрономія».
Доказів про отримання ОСОБА_1 освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» в інших навчальних закладах матеріали справи не містять, з свого боку перший відповідач на такі обставини не посилається.
Отже, позивач, який має базовий середній рівень освіти, та 30.09.2022 почав здобувати перший (бакалаврський) рівень освіти, не є особою, яка б вважалася такою, що порушує послідовність здобуття освіти, визначену статтею 10 Закону № 2145-VIII. Повторне зарахування на навчання за цим же освітньо-кваліфікаційним рівнем за відсутності відповідного документу про здобуття освітнього ступеня бакалавра не може вважатися отриманням освіті на тому самому рівні.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що зазначення у довідці від 30.10.2024 № 462857 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо позивача, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", не відповідає фактичним обставинам та є протиправним.
При цьому, колегія суддів відхиляє покликання першого відповідача на те, що повторне зарахування позивача означає, що особа знову формує такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти, оскільки факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватись саме документом про вищу освіту, якого, в свою чергу, позивач не отримував.
Щодо правомірності обраного судом першої інстанції способу захисту слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 8 Закону № 1556-VII засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
проводить навчання для роботи з Електронною базою;
здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про захист персональних даних, Про авторське право і суміжні права та Про публічні електронні реєстри.
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі по тексту - Положення № 620) це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України Про освіту (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення № 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство Інфоресурс, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення № 620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
З аналізу наведених норм слідує, що саме на відповідачів покладено повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII.
Натомість навчальний заклад позивача виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО.
У Сумського національного аграрного університету відсутні повноваження щодо видалення інформації чи її коригування в ЄДЕБО щодо наявності чи відсутності порушень послідовності отримання освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
Пунктом 9 розділу ІV Положення № 620 встановлено, що інші уповноважені суб'єкти вносять до ЄДЕБО інформацію та здійснюють в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Враховуючи викладене, з урахуванням приписів розділу ІV Положення № 620, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність Міністерство освіти і науки України внести виправлення у записі в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відомостей про порушення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» при поточному здобутті ним на денній формі навчання освіти рівня бакалавр за спеціальністю «201 Агрономія» в Сумському національному аграрному університеті, а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 по справі № 480/10790/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко