25 червня 2025 р.Справа № 520/8157/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 (головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М.) по справі № 520/8157/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії ОСОБА_1 та зменшення відсотка грошового забезпечення з 90% до 70% при здійсненні перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки № ФХ99569 від 27.08.2021, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її індексації з 01.03.2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" без обмеження граничним (максимальним) розміром.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2023, яке набрало законної сили 14.02.2023 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії ОСОБА_1 та зменшення відсотка грошового забезпечення з 90% до 70% при здійсненні перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки № ФХ99569 від 27.08.2021, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , без обмеження граничним (максимальним) розміром.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У березні 2025 р. позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі № 520/8157/22 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 пенсійних виплат за період з квітня 2019 року по березень 2023 року у розмірі 557 458,16 грн.
В обґрунтування заяви зазначив, що на виконання судового рішення пенсійний орган у квітні 2023 р. провів перерахунок пенсії з 01.04.2019 та нарахував суму на доплату до пенсії за попередній період (з квітня 2019 року по березень 2023 року) у розмірі 557 458,16 грн. Разом з тим, судове рішення в частині виплати заборгованості з пенсії позивачу у розмірі 557 458,16 грн до теперішнього часу залишається невиконаним, у зв'язку з чим наявні підстави для зміни способу його виконання.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 заяву задоволено.
Змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі №520/8157/22 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 пенсійних виплат за період з квітня 2019 року по березень 2023 року у сумі 557 458,16 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що виплата нарахованої за рішенням суду пенсії за період з квітня 2019 року по березень 2023 року у розмірі 557 458,16 грн не проведена відповідачем з поважних підстав, а саме через відсутність бюджетних асигнувань на зазначені цілі. Зауважує, що заборгованість з пенсії буде виплачена після виділення коштів на цю мету з Державного бюджету України.
Вважає, що відповідачем в межах наданих повноважень фактично виконано рішення суду від 12.01.2023, що не врахував суд першої інстанції.
Крім того, звертає увагу, що суд першої інстанції, встановивши інший спосіб і порядок виконання судового рішення від 12.01.2023 у справі №520/8157/22 змінив рішення по суті та вирішив питання, які не були предметом судового розгляду по суті справи.
Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу.
Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач просив розгляд справи проводити за відсутності його представника.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ в Харківській області не виконує судове рішення більше двох місяців з дня набрання ним законної сили в частині виплати заборгованості з пенсії ОСОБА_1 , що свідчить про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача/боржника відповідних виплат на користь позивача.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», передбачено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024).
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі №520/8157/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки № ФХ99569 від 27.08.2021 без обмеження граничним (максимальним) розміром.
На виконання судового рішення, ГУ ПФУ в Харківській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, нараховано позивачу доплату до пенсії за період з 01.04.2019 по 31.03.2023 у розмірі 557 458,16 грн, проте не проведено її виплату.
ГУ ПФУ в Харківській області як в суді першої, так і апеляційної інстанції вказує, що нарахована позивачу заборгованість з пенсії внесена до Реєстру судових рішень та буде виплачена після виділення коштів на вказану мету з Державного бюджету України.
Разом з тим, відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції жодних доказів, що свідчили б про вжиття ним заходів з метою виконання судового рішення в частині виплати позивачу заборгованості.
В свою чергу, станом на момент вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення як в суді першої, так і апеляційної інстанції заборгованість з перерахованої позивачу пенсії в розмірі 557 458,16 грн залишається не виплаченою.
Таким чином доводи апелянта, що відповідачем рішення суду у справі № 520/8157/22 виконано в межах повноважень колегія суддів вважає необґрунтованими.
Колегія суддів звертає увагу, що з 19.12.2024 положення ст. 378 КАС України чітко визначають, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Враховуючи, що судове рішення не виконується відповідачем більше двох років, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у цій справі.
Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції, змінивши спосіб та порядок виконання судового рішення, фактично змінив рішення по суті колегія суддів вважає помилковими та такими, що зроблені без урахування ст. 378 КАС України, в редакції, що діє з 19.12.2024.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 по справі № 520/8157/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц В.А. Калиновський