24 червня 2025 р.Справа № 620/12003/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 09.04.25 року по справі № 620/12003/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Міністерства оборони України №121/нмк від 02.08.2024 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано п.1 наказу Міністерства оборони України №121/нмк від 02.08.2024р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", а саме: "За неналежне виконання обов'язків та порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзаців 2, 5, 21 пункту 9 Положення про Північне управління замовника робіт, затвердженого наказом начальника Головного управління капітальних вкладень від 26.05.2023 №53, начальника Північного управління замовника робіт полковника ОСОБА_1 попередити про неповну службову відповідальність".
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 року у справі №620/12003/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що 10.06.2024 року є днем закінчення службового розслідування, відповідно до вимог п.3 розділу ІІІ Порядку №608 (Акт службового розслідування від 10.06.2024 №220/5/308/дск). Міністр оборони України прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді «Попередження про неповну службову відповідність» своєю резолюцією від 11.06.2024 року на Доповідній записці від 10.06.2024 №220/5/309/дск до Акту службового розслідування. А отже, з огляду на викладене вище слід дійти до висновку, що дисциплінарне стягнення було накладене на полковника ОСОБА_1 саме 11.06.2024 року (наступного дня після закінчення службового розслідування), тобто в межах місячного строку, визначеного ч.1 ст.87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. При цьому, виходячи з приписів вказаних вище норм матеріального права, приймаючи рішення про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності саме на підставі висновків Акту службового розслідування від 10.06.2024 №220/5/308/дск, складеного уповноваженою комісією на підставі матеріалів службового розслідування у їх сукупності, Міністр оборони України діяв в межах повноважень, наданих йому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, та у порядку, визначеному Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608.
Також відповідач зазначив, що основними причинами та обставинами, що вплинули на несвоєчасне виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд з боку позивача є: неефективні управлінські рішення посадових осіб Північного управління замовника робіт під час організації будівництва; тривале відпрацювання (погодження) нормативно-правових документів, які були необхідні для своєчасного та якісного виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд; недостатній контроль за ходом будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд; порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 “Про авторський і технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури».
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу Міністерства оборони України від 25.10.2021 № 510 позивач призначений на посаду начальника Північного управління замовника робіт.
Наказом Міністерства оборони України №360/нм від 31.05.2024 «Про призначення службового розслідування», відповідно до статті 84 Дисциплінарного статут Збройних Сил України, пункту 8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. №671 (у редакції постанови КМУ від 19.10.2016 р. №730), з метою з'ясування причин та обставин несвоєчасного виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд посадовими особами Північного управління замовника робіт, що призвело до несвоєчасного виконання наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 18.03.2024 №6т/ВГК «Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.03.2024 р.» призначено службове розслідування.
За результатами службового розслідування комісією було складено Акт від 10.06.2024 №220/5/308/дск.
02.08.2024 Міністерством оборони України прийнято наказ №121/нмк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідно до якого з метою запобігання подібним випадкам у майбутньому, підвищення особистої відповідальності осіб офіцерського складу, відповідальності осіб офіцерського складу, відповідно до вимог статей 12, 45, 48, 97 Дисциплінарного статуту Збройних Слід України, за неналежне виконання обов'язків та порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзаців 2, 5, 21 пункту 9 Положення про Північне управління замовника робіт, затвердженого наказом начальника Головного управління капітальних вкладень від 26.05.2023 №53, начальника Північного управління замовника робіт полковника ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність. Із вказаним наказом позивача було ознайомлено 05.08.2024.
Позивач, будучи незгодним із вказаним наказом, звернувся із позовною заявою до суду
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем пропущено строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки оскаржуваний наказ №121/нмк від 02.08.2024р. прийнятий поза межами строку, визначеного ч.1 ст.87 Дисциплінарного статуту Збройних сил України для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновком, огляду на таке.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється згідно з положеннями Закону України №2232-XII «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі- Закон №2232-XII).
Відповідно до ст. 2 Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 3 Закону №2232-XII правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-XIV від 24.03.1999, яким затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут). Дисциплінарний статут визначає, що усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України користуються щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування, а керівники структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України - дисциплінарною владою командира корпусу.
Згідно з положеннями статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтею 83 Дисциплінарного статуту встановлено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статей 84, 85 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до ст. 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Згідно з ст. 87 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Згідно з приписом ст. 88 Дисциплінарного статуту, військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення за видами, встановленими ст. 48 Дисциплінарного статуту.
При цьому, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником), а дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України передбачено Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608.
Згідно з п. 2 розділу І «Загальні положення» Порядку № 608:
службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення;
службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Порядок проведення службових перевірок передбачено розділом ІІІ «Порядок проведення службового розслідування» Порядку № 608.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку №608, Міністр оборони України, Головнокомандувач Збройних Сил України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України, командувачі видів (сил), окремих родів військ Збройних Сил України, інших органів військового управління можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення (призначення) підпорядкованим посадовим (службовим) особам.
Згідно із п. 3 розділу ІІІ Порядку №608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Пунктом 13 розділу ІІІ Порядку №608 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до п. 1 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Згідно із п. 1 розділу VІ Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
З системного аналізу вказаних норм колегія судді доходить висновку, що проведення службової розслідування має проводитися з дотриманням порядку, передбачених розділом ІII Порядку № 608.
Судовим розглядом встановлено, що наказом Міністерства оборони України №360/нм від 31.05.2024 «Про призначення службового розслідування», відповідно до статті 84 Дисциплінарного статут Збройних Сил України, пункту 8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. №671 (у редакції постанови КМУ від 19.10.2016 р. №730), з метою з'ясування причин та обставин несвоєчасного виконання робіт з будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд посадовими особами Північного управління замовника робіт, що призвело до несвоєчасного виконання наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 18.03.2024 №6т/ВГК «Про рішення Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.03.2024 р.» призначено службове розслідування.
За результатами службового розслідування комісією було складено Акт від 10.06.2024 №220/5/308/дск, який доведено Міністру оборони України доповідною запискою до Акту службового розслідування від 10.06.2024 року. № 220/5/309/дск.
Тобто, 10.06.2024 є днем закінчення службового розслідування, згідно вимог п.3 розділу ІІІ Порядку №608, що також підтверджено відповідачем в своїй апеляційній скарзі.
Міністерством оборони України прийнято наказ №121/нмк від 02.08.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідно до якого з метою запобігання подібним випадкам у майбутньому, підвищення особистої відповідальності осіб офіцерського складу, відповідальності осіб офіцерського складу, відповідно до вимог статей 12, 45, 48, 97 Дисциплінарного статуту Збройних Слід України, за неналежне виконання обов'язків та порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзаців 2, 5, 21 пункту 9 Положення про Північне управління замовника робіт, затвердженого наказом начальника Головного управління капітальних вкладень від 26.05.2023 №53, начальника Північного управління замовника робіт полковника ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність (т.3 а.с. 108).
Тобто, акт службового розслідування комісією було складено 10.06.2024, а спірний наказ, яким на позивача накладено оспорюване дисциплінарне стягнення, видано 02 серпня 2024 року, тобто з порушенням норм статті 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо строку його накладення.
В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що 10.06.2024 року є днем закінчення службового розслідування, відповідно до вимог п.3 розділу ІІІ Порядку №608 (Акт службового розслідування від 10.06.2024 №220/5/308/дск), а 11.06.2024 своєю резолюцією на Доповідній записці від 10.06.2024 №220/5/309/дск до Акту службового розслідування Міністр оборони України прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді «Попередження про неповну службову відповідність».
Вказані доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає помилковими, оскільки за загальним правилом резолюцією вважається короткий письмовий запис на документі з вказівкою, як його розглядати або виконувати (зокрема, вказівка щодо відповідального за виконання та терміну), та не може слугувати окремим рішенням про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності в розумінні положень Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608.
Як вже зазначалось вище, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності (п. 1 розділу VІ Порядку № 608).
Крім того, Пунктом 2 розділу VІ Порядку №608 визначено, що дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
Тобто, з наведеного Порядку № 608 встановлено, що резолюцією командира може визначатися саме вид дисциплінарного стягнення, що в подальшому повинен бути зазначений у відповідному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності, який доводиться до військовослужбовця.
Окрім того, відповідно до ст. 102 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність застосовується один раз за час перебування військовослужбовця на штатній посаді і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право.
Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність військовослужбовця застосовується та накладається наказом, а тому безпідставними є доводи відповідача про прийняття рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення саме накладенням резолюції Міністром оборони України 11.06.2024 на Доповідній записці від 10.06.2024 №220/5/309/дск до Акту службового розслідування, оскільки згодом, 02.08.2024 Міністерством оборони України прийнято наказ №121/нмк від 02.08.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Відповідачем не спростовано факт порушення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, оскільки дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність накладений наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, який прийнятий з порушенням строків встановлений ст. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що вказане порушення є підставою для скасування оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 23 липня 2020 року у справі № 813/6981/14.
Зважаючи на наведені вище обставини справи та норми закону, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення, а тому погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування наказу Міністерства оборони України №121/нмк від 02.08.2024р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", а саме: "За неналежне виконання обов'язків та порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзаців 2, 5, 21 пункту 9 Положення про Північне управління замовника робіт, затвердженого наказом начальника Головного управління капітальних вкладень від 26.05.2023 №53, начальника Північного управління замовника робіт полковника ОСОБА_1 попередити про неповну службову відповідальність" до дисциплінарної відповідальності, оскільки такий винесений в порушення статті 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тобто із перевищенням місячного строку з дня закінчення проведення службового розслідування.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 по справі № 620/12003/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 25.06.2025 року