25 червня 2025 р.Справа № 591/1098/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Клименко А.Я., вул. Академічна, 13, м. Суми, Сумська, 40030, повний текст складено 05.05.25 року по справі № 591/1098/25
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції , Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №3908468 від 21.01.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що постановою інспектора УПП в Сумській області від 21.01.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у звязку з тим, що 21 січня 2025 року в Суми він керував автомобілем та проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора. Позивач вважає постанову протиправною. Вказує, що єдиним доказом вчинення правопорушення, що зазначений у постанові, є відеозапис з відеореєстратора, яким не підтверджений його рух на заборонений сигнал світлофору.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 25.05.2025 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову серії ЕНА №3908468 від 21.01.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 грн. 60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, Департаментом патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновкі суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25.05.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що з наявного в матеріалах справи запису з відеорегістратору патрульного автомобіля вбачається, що автомобіль білого кольору BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Харківській поблизу буд.2/1 в м. Суми здійснив проїзд регульованого пішоходного переходу на заборонений жовтий сигнал світлофора. Вказаний відеозапис є безперервним, триває постійно з початку вчинення правопорушення та до моменту зупинки транспортного засобу, що в свою чергу підтверджує вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 . Вказує, що інші автомобілі, в момент вчинення позивачем адміністративного правопорушення, рух не здійснювали. Зазначає, що оскаржувана постанова у відповідності до ст. 283 КУпАп містить посилання на технічний засіб, яким здійснено відеозапис, як доказ вчинення адміністративного правопорушення. З урахуванням наведеного, просить рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав наведених в апеляційній скарзі та у задоволенні позовних вимог відмовити.
До Другого апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та представника позивача.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.
Враховуючи особиливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбаченої ч. 5 ст. 286 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 21 січня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 в м. Суми, вул. Харківська 2/1 та проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, що зафіксовано на відеореєстратор Хiaomi yi car 2901, чим порушив п. 8.7.3 ґ ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальность за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (ст. 283 КУпАП).
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КпАП України, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, вичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
У відповідності до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3908468 від 21 січня 2025 встановлено, що водій ОСОБА_1 о 10 год. 49 хв. в м. Суми по вул. Харківській 2/1, керуючи транспортним засобом BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, що зафіксовано на відеореєстратор Хiaomi yi car 2901, чим порушив п. 8.7.3 ґ ПДР.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до дорожнього знаку 8.7.3 ґ ПДР, сигнали світофора мають такі значення -жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Колегія суддів наголошує, водій зобов'язаний безумовно виконувати вимоги правил дорожнього руху та вимоги дорожніх знаків, у тому числі п. 8.7.3, оскільки недотримання таких вимог створює потенційну загрозу для інших учасників руху.
З аналізу запису відеореєстратора вбачається зафіксований рух транспортного засобу білого кольору через перехрестя на регульованому пішохідному переході, однак сигналу світлофору по ходу руху автомобіля білого кольору, який виїжджає на перехрестя, не видно, як і не видно ані марки автомобіля, ані державного номерного знаку.
З відеозапису неможливо встановити чи порушено позивачем обов'язок зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) під час подання світлофором жовтого сигналу, що забороняє рух, оскільки самої стоп-лінії на відео не видно, а позивач заперечує рух ним на заборонений сигнал світлофору при під'їзді до перехрестя.
Пунктом 16.8 ПДР України встановлено, що водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку, незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
З відеозапису також зафіксовано, що автомобілем поліції здійснено маневр розвороту з зустрічної смуги на проїжчий частині дороги та розпочато переслідування вказаного автомобіля в напрямку його руху з метою встановлення порушника.
Однак, оглянутим відео підтверджено, що під час переслідування транспортного засобу, який вчинив порушення Правил дорожнього руху, зазначений автомобіль на певному відрізку часу зникає з поля зору екіпажу поліції, зокрема під час маневрування по вулично-дорожній мережі. Через втрату візуального контакту та неможливості ідентифікації державного реєстраційного номера транспортного засобу з відеозапису, відсутні належні та допустимі докази, які б беззаперечно підтверджували, що саме транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 вчинив порушення п. 8.7.3.ґ ПДР .
За вказаних обставин, враховуючи вимоги ст. 251 КУпАП, колегія суддів приходить до висновку, що надання таких доказів недостатньо для встановлення особи порушника та подальшого його притягнення до адміністративної відповідальності.
Інших належних та допустимих доказів наявності в діях позивача ознак вчинення адміністративного правопорушення відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено вчинення позивачем адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст.122 КУпАП, у зв'язку з чим оскаржувана постанова серії ЕНА №3908468 від 21.01.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують .
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05.05.2025 по справі № 591/1098/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.А. Калиновський В.Б. Русанова
Повний текст постанови складено 25.06.2025 року