17 червня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/5971/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.
за участі секретаря - Шашери М.О.,
представника відповідача - Воробей С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправної та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та вважаючи, що відповідачем порушені вимоги чинного законодавства просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 03 лютого 2021 року по виконавчому провадженню №64306119.
Позов мотивовано тим, відповідач відкрив виконавче провадження у порушення тримісячного строку пред'явлення вимоги до виконання.
Ухвалою судді від 28.05.2025 вищевказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з моменту отримання ухвали для усунення вказаних недоліків, а саме: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску; документу про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
На виконання ухвали суду представник позивача надав суду квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою судді від 09.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні. Питання поновлення строку звернення до суду буде вирішено після отримання додаткових доказів.
Позивач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та зазначив, що вимога про сплату боргу (недоїмки) має статус виконавчого документа та може бути пред'явлена до виконання з дня набрання нею чинності відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження». Строк пред'явлення виконавчого документа не був пропущений, отже підстав для скасування постанови немає, оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) набрала законної сили 12.12.2020, про що зазначено у самій вимозі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, правом на подання пояснень щодо позову не скористався.
Оскільки представником відповідача не надано доказів надсилання постанови від 03.02.2021 про відкриття виконавчого провадження №64306119 ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини.
10.11.2020 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області винесено вимогу №Ф-10086-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в сумі 30377,38 грн. Боржник ОСОБА_1 (а.с.42 зворот).
Дана вимога за заявою Головного управління ДПС у Чернігівській області направлена на виконання до Центрального ВДВС у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).
Постановою державного виконавця 03.02.2021 відкрито виконавче провадження №64306119 щодо вимоги про сплату боргу №Ф-10086-17 від 10.11.2020 у сумі 30377,38 з ОСОБА_1 (а.с.48).
Вважаючи постанову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону №1404 визначені рішення, що підлягають примусовому виконанню:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
1-1) судові накази;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Сттатею 4 Закону №1404 встановлені вимоги до виконавчих документів.
Так, у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Частиною 4 статті 4 Закону №1404 визначені підстави, за яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Відповідно до ст. 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону.
Згідно пункту 2 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція № 512/5), виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону.
Відповідно до п. п. 4, 5 розділу III Інструкції №512/5, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.
У разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Так, позивач зазначає, що відповідачем відкрито виконавче провадження з порушенням тримісячного строку для пред'явлення вимоги до виконання, державним виконавцем не було перевірено чи набрала вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10086-17 законної сили та чи не порушений строк її пред'явлення до виконання.
Відповідно до 12 Закону №1404 виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Щодо набрання законної сили вимогою про сплату недоїмки, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що податкова вимога №Ф-10086-17 від 10.11.2020 містить дату набрання чинності - 12.12.2020.
Аналіз Закону №1404 вказує, що державний виконавець, за наявності відмітки у вимозі про набрання нею чинності, не наділений законом повноваженнями додатково перевіряти набрання чинності вимогою.
З огляду на зазначену дату набрання чинності податкової вимоги №Ф-10086-17 від 10.11.2020 та дату звернення податкового органу до відповідача з питання примусового виконання вимоги - судом порушень не встановлено.
Щодо інших доводів позивача суд наголошує, що позивач, отримавши податкову вимогу №Ф-10086-17 від 10.11.2020, законодавством при винесенні спірної постанови не позбавлений права на оскарження.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на встановлені обставини справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що доводи позивача, які були підставою звернення до суду з даним позовом, не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправної та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 25 червня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 36931595, вул. Княжа, буд. 28, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Чернігівській області ( код ЄДРПОУ - 44094124, вул.Реміснича, буд.11, м.Чернігів, Чернігівська область, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна