24 червня 2025 року м. Чернігів Справа № 520/11250/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу в загальному розмірі 50612,06 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у відповідності частини 1 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу №520/11250/25 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями від 09.06.2025 справу №520/11250/25 передано на розгляд судді Бородавкіній С.В.
Ухвалою судді від 12.06.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду для усунення недоліків.
18.06.2025 на виконання вимог ухвали суду позивач надав до суду належним чином оформлену позовну заяву з додержанням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та доказів направлення позовної заяви відповідачу.
Частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини 1 ст. 26 КАС України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 ст. 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На виконання ухвали суду від 12.06.2025 позивач подав належним чином оформлену позовну заяву, у якій зазначено, що відповідач - фізична-особа підприємець ОСОБА_1 , місце знаходження якого згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 .
Крім того, згідно із телефонограмою, складеною 24.06.2025 секретарем судового засідання за телефонним номером 093-14-34-503, 10.06.2025 ОСОБА_1 повідомив, що як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає також у місті Харкові.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу-підприємця, зокрема, як місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою-підприємцем).
Хоча визначення територіальної підсудності за місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено лише у справах, у яких відповідачем є юридична особа (частина 2 статті 26 КАС України), суд вважає за можливе застосувати аналогію процесуального права і щодо фізичної особи-підприємця як відповідача, оскільки його місцезнаходження також визначено вищезазначеним державним реєстром.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спір у цій справі територіально непідсудний Чернігівському окружному адміністративному суду, тому, з урахуванням вимог статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України та застосовуючи аналогію процесуального права, справу №520/11250/25 має бути передано до Харківського окружного адміністративного суду, задля дотриманням правил територіальної підсудності.
Відповідно до частини першої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
На підставі наведеного та керуючись статтями 26, 29, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу передати за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду (Майдан Свободи, буд.6,м.Харків, 61022).
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 24.06.2025.
Суддя С.В. Бородавкіна