24 червня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/4419/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 15.04.2025 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку його пенсії з 13.04.2021 з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 13.04.2021 з урахуванням суми індексації грошового забезпечення в розмірі 978,88 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач при перерахунку пенсії позивачу не врахував індексацію грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, чим вчинив протиправну бездіяльність та порушив права позивача.
Ухвалою судді від 22.04.2025 вищевказаний адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою судді від 12.05.2025 позовну заяву повернуто в частині позовних вимог за період з 13.04.2021 до 14.10.2024.
Ухвалою судді від 12.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідач правом на дання відзиву на позов не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 13.04.2021 отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб''.
Відповідно до довідки №217/124/21/01-2025 від 13.03.2025 про суми нарахованої та виплаченої індексації у період з 01.04.2019 по 31.03.2021 позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення (а.с.11).
25.03.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою, у якій просив включити до суми грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія суму отримуваної позивачем індексації грошового забезпечення за період 24 місяці перед місяцем звільнення (а.с.13).
Листом від 09.04.2025 відповідач відмовив позивачу у проведенні відповідного перерахунку, посилаючись на те, що індексація не являється складовою щомісячних додаткових видів забезпечення для обчислення пенсії. Законодавством України, що регулює спірне питання, не передбачено при обчисленні пенсії включати до грошового забезпечення індексацію, тому провести перерахунок пенсії позивачу з урахуванням індексації немає законних підстав ( а.с.14-15).
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення".
У розумінні частини 1 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно частини 1 статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Порядок № 1078).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить бланкетну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлено у постанові Верховного Суду від 17.05.2021 у справі № 552/4951/17.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10.03.2015 (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку пенсії з 15.10.2024 з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у поданому позові ОСОБА_1 просить суд зобов'язати здійснити йому перерахунок пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення в обрахованому ним розмірі - 979,88 грн.
Однак вказана позовна вимога розцінюється Чернігівським окружним адміністративним судом як втручання у дискреційні повноваження відповідача, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Так, саме ГУПФУ в Чернігівській області наділено повноваженнями щодо розрахунку розміру індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, після прийняття відповідного рішення про перерахунок. З огляду на викладене, у задоволенні позовної вимоги у частині врахування індексації грошового забезпечення в розмірі 979,88 грн необхідно відмовити.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 15.10.2024 з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно Закону України ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб''.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, з 15.10.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 24 червня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач : Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна