25 червня 2025 року справа № 580/5365/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви вх. 21.05.2025 від просив:
визнати протиправною бездіяльність щодо обмеження з 01.03.2025 позивачу пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 позивачу без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, із урахуванням усіх, визначених законодавством України, доплат та індексацій до неї, виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за відповідний період.
Обґрунтовуючи зазначив, що звертався до відповідача з заявою про виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з 21.03.2024. У розрахунку пенсії за 07.05.2025 відображено, що відповідач, виплачуючи пенсію позивачеві, обмежив її максимальним розміром.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв'язку з цим ухвалою від 15 травня 2025 року суд залишив її без руху.
Ухвалою суду від 26 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів.
05.06.2025 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи зазначив, що виплата раніше призначених (перерахованих) пенсій з інвалідності та у разі втрат годувальника, обчислених відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», продовжується у визначених до виплати розмірах. Заява позивача щодо перерахунку пенсії подана в довільній формі. Тому він розглянув її відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та листом надав відповідь, який носить роз'яснювальний характер та не є рішенням-індивідуальним актом розпорядчого характеру. На осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст.2 Закону України №3668-VI та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений за вказаним Законом поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Посвідченням від 29.03.2019 серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорія 1) та особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 позивачу призначена пенсія з інвалідності.
Перерахунком пенсії в пенсійній справі позивача станом на 26.02.2025 підтверджується з 01.03.2025 розмір його пенсії з надбавками - 36619,93грн, максимальний розмір пенсії - 23610,00грн.
21.03.2025 позивач звернувся заявою до відповідача, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 21.03.2024 без обмеження максимальним розміром з урахуванням усіх, визначених законодавством України, доплат та індексацій до неї.
Відповідач розглянув заяву позивача та листом від 22.04.2025 повідомив, що виплата пенсій з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначеній категорії осіб після проведення індексації з 01.03.2025 здійснюється без обмеження максимальним розміром та з урахуванням постанови КМУ від 03.01.2025 №1.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачу призначена пенсія з інвалідності відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII). Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).
Вказаний Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 54 Закону №796-XII.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до абз.1 розділу І Порядку 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов'язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру, чого у спірних правовідносинах не встановлено.
Натомість, встановлені обставини доводять, що відповідач не прийняв рішення - акту владно-розпорядчого характеру.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром суд урахував.
Відповідно до ст.2 Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - ЗУ №3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Абзацом 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» вказаного Закону передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.
Для вирішення спору суд також врахував висновки щодо застосування вказаних вище норм Закону, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 5 вересня 2023 року у справі №120/1602/23 (адміністративне провадження №К/990/19348/23) щодо подібних правовідносин. Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки розмір пенсії позивача перевищив максимальний, що стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин необхідно застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. З огляду на вищезазначене Верховний Суд сформулював висновок про те, що норми статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" кореспондуються та узгоджуються з положеннями частини третьої статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відтак, на осіб, яким пенсія перераховується відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 зазначеного Закону, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим ж Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку; зазначені положення законів не визнавалися неконституційними, є чинними, а тому обов'язкові для застосування. Крім того, останні відповідають критерію якості закону, є чіткими та однозначними, а також мають легітимну мету.
Водночас Конституційний Суд України у рішенні від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 справа № 3-123/2023(229/23) визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.
У п.2 вказаного рішення зазначив, що припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Вирішуючи питання щодо початку дії вказаного рішення Конституційного Суду України в аналогічних за змістом правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 04.07.2024 у справі №580/7744/23 дійшов висновку, що вказана вище правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності вказаних вище приписів законодавства має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, тобто з 21.03.2024. При цьому Верховний Суд також підкреслив, що враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні №2-р(II)/2024, з 21.03.2024 правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.
Тому суд дійшов висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №796-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(II)/2024 справа №3-123/2023(229/23), у зв'язку з чим обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача під час її перерахунку, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №796-XII, є протиправним з 21.03.2024.
Оскільки відповідач під час перерахунку пенсії позивача обмежив її максимальним розміром, такі його дії є протиправними, не узгоджуються зі вказаними вище вимогами закону та рішенням Конституційного Суду України. Враховуючи, що перерахунок пенсії є повним і порушення заявленого права позивача зумовлене саме обмеженням нарахованої суми виплатою в обмеженому розмірі, належним способом судового захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром під час її перерахунку з 01.03.2025 (дати, заявленої у позові вх. від 21.05.2025) та зобов'язання відповідача виплатити з 01.03.2025 пенсію позивачу без обмеження максимальним розміром, що становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.
Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження з 01.03.2025 під час перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, що встановлені для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) виплатити з 01.03.2025 пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром, що становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 25.06.2025.