справа № 380/3055/25
24 червня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмува бригада “ЛЮТЬ» Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмува бригада “ЛЮТЬ» Національної поліції України код ЄДРПОУ 45013109, місцезнаходження: м. Київ, вул. Максименка Федора, 21 (далі відповідач), в якій позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 09 травня 2024 року по 05 червня 2024 року щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000,00 грн.
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 09 травня 2024 року по 05 червня 2024 року щомісячну додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100 000,00 грн.
Ухвалою від 24.02.2025 суддя залишила позовну заяву без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 17.03.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеіралами.
Ухвалою від 27.05.2025 суд прийняв відмову ОСОБА_1 від позовних вимог в частині: "зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 09 травня 2024 року по 05 червня 2024 року щомісячну додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100 000,00 грн" та закрив провадження у справі в цій частині.
Ухвалою від 24.06.2025 суд прийняв відмову ОСОБА_1 від позовних вимог в частині: "визнання протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 09 травня 2024 року по 05 червня 2024 року щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000,00 грн" та закрив провадження в цій частині.
Отже, в межах цієї справи, суд вирішує позовні вимоги вимоги в частині:
- визнання протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби;
- зобов'язання Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на день виключення позивача зі списків особового складу відповідач протиправно не провів з ним розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2024 рік.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що положеннями ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не надано учасникам бойових дій право на отримання грошової компенсації за невикористані дні відпустки та не визначено механізму нарахування та виплати такої компенсації, а тільки надано пільгу, виражену в одержанні додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Додатково зазначив, що позивач на момент виниклих спірних правовідносин не проходив військову службу та на нього не поширюється положення ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей". Таким чином, положення законодавства не застосовуються до поліцейських.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач проходив військову службу в Департаменті поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної полівції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Відповідно до посвідчення від 31.05.2024 серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Наказом від 14.11.2024 №1551 о/с (по особовому складу) позивача відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (за станом здоров'я (через хворобу) частини першої статті 77.
Проте, відповідачем станом на день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення не нараховано та не виплачено грошову позивачу компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2024 рік.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2024 рік, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII).
Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно зі статтею 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Частинами першою та другою статті 92 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Статтею 4 Закону України № 504/96-ВР від 15.11.1996 “Про відпустки» (далі Закон № 504/96-ВР) визначено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом № 3551-ХІІ, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Частиною першою статті 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішній справ України 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок № 260) поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.
Крім того, згідно із пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Статтею 4 Закону України "Про відпустки" передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 16-2 цього Закону, серед інших, учасникам бойових дій, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Системний аналіз змісту вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що позивач, як учасник бойових дій, мав право на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати з набуттям статусу учасника бойових дій та з урахуванням доповнення Закону України "Про відпустки" статтею 16-2 згідно із Законом № 426-VIII від 14.05.2015, та відповідно набув право на компенсацію за невикористані додаткові відпустки по 14 днів щорічно. Обов'язок обліку таких відпусток та дотримання пов'язаних із ними гарантій покладається на роботодавця.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року по зразковій справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19) вирішено спір за подібних спірних правовідносин. Зазначене судове рішення є релевантним до розглядуваного спору і висновки ВП ВС безумовно заслуговують на увагу та підлягають врахуванню, однак в даному випадку невиплата позивачеві компенсації за невикористані дні додаткової відпустки не пов'язана із правозастосуванням відповідачем спеціального законодавства, а обумовлено в першу чергу не зверненням позивача за отриманням додаткової та щорічної відпустки у відповідному році служби та невизначенням у наказі про звільнення, який не оскаржувався та є чинним, не використаних днів відпустки, які підлягали компенсації.
Суд дійшов висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому не передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарного році.
В наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, оскільки це суперечить суті та гарантіям як трудового так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
З огляду на не врегулювання положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 260 питання компенсації невідбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного питання підлягають застосуванню приписи КЗпП України, Закону України "Про відпустки".
Відповідно до норм частини першої статті 83 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України "Про відпустки", у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Суд наголошує, що компенсація за невикористані додаткові відпустки не обмежується тільки роком звільнення поліцейського та поширюється на роки, що передували звільненню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.10.2019 по справі №826/8185/18, яка в силу частини п'ятої статті 242 КАС України, підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, у випадку звільнення особи з органів Національної поліції України їй виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.01.2021 року у справі № 160/10875/19, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд наголошує, що положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові по справі №360/4127/19 від 07.05.2020.
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення від 31.05.2024 серії НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій.
Наказом від 14.11.2024 №1551 о/с (по особовому складу) позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (за станом здоров'я (через хворобу) частини першої статті 77.
Проте, відповідачем станом на день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення не нараховано та не виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік.
Враховуючи викладене, бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмува бригада “ЛЮТЬ» Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації як учаснику бойових дій за 2024 рік є протиправною.
З метою належного способу захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Зобов'язати Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Національної поліції України (ЄДРПОУ 45013109, місцезнаходження: м. Київ, вул. Максименка Федора, 21) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.