25 червня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/784/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 360/784/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 360/784/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що 20.01.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76830076 з виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом у справі № 360/784/24.
До державного виконавця надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 уо справі № 360/784/24 Головним управлінням у жовтні 2024 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , перерахованої з 01.04.2023 в повному обсязі без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Пенсією в новому розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, забезпечено ОСОБА_1 з листопада 2024 року.
ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 01.04.2023 по 29.02.2024 обліковано в Головному управлінні та буде виплачено на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».
До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в якому заперечує проти заяви про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 360/784/24 та зазначає, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 360/784/24 Головним управлінням у жовтні 2024 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2023 в повному обсязі без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Пенсією в новому розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, забезпечено ОСОБА_1 з листопада 2024 року. Нормами Закону № 1404-VIII передбачено послідовність дій державного виконавця у процедурі примусового виконання виконавчого документа.
Окрім постанови про відкриття виконавчого провадження № 76830076 до Головного управління 03.03.2025 за вх. № 306/14 надійшла вимога державного виконавця № 607 від 28.02.2025 щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 360/784/24, відповідь на яку про часткове виконання рішення суду була надана листом від 05.03.2025 за вих. № 1200-0308-5/5480.
11.03.2025 за вх. № 327/14 Головним управлінням отримано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.03.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 76830076, якою на Головне управління за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Вказана постанова оскаржена Головним управлінням до суду та рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі № 360/514/25 визнана протиправною та скасована постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управлінця забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.03.2025 ВП № 76830076 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривень.
03.04.2025 за вх. № 453/14 Головним управлінням отримано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.04.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 76830076, якою на Головне управління за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.
Зазначену постанову також оскаржено у судовому порядку.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі № 360/700/25 визнано протиправною та скасовано постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управлінця забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.04.2025 ВП № 76830076 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
23.05.2025 за вх. № 562/14 до Головного управління надійшла вимога державного виконавця № 1620 від 22.05.2025 щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 360/784/24, відповідь на яку про часткове виконання рішення суду була надана листом від 27.05.2025 за вих. № 1200- 0308-5/13228.
Вжиття всіх необхідних заходів Головним управлінням, які від нього залежать, щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 360/784/24 підтверджується вищезазначеними рішеннями Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі № 360/514/25 та від 02.05.2025 у справі № 360/700/25.
Доплату за період з 01.04.2023 по 29.02.2024 у сумі 18181,24 грн, згідно з рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 360/784/24, обліковано в Головному управлінні на умовах Порядку № 1165, виплата якої розпочнеться в порядку черговості з дотриманням затверджених порядків та в межах виділених бюджетних асигнувань.
ОСОБА_1 правом на подачі заперечень (заяв, клопотань) щодо заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 360/784/24, не скористався.
Ухвалою від 13.06.2025 заяву про зміну порядку виконання судового рішення призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.06.2025.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).
Заявник та учасники справи про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, представники Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області просили провести її розгляд без їх участі.
Суд розглянув заяву про зміну порядку виконання судового рішення, дослідив матеріали судової справи у електронній формі та встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20.07.2004) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України:
судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);
судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга);
невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та від 18.05.2022 у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 360/784/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024, позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код: 21782461, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, при її перерахунку з 01.04.2023; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої з 01.04.2023 в повному обсязі без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
17.10.2024 видано виконавчий лист в адміністративній справі № 360/784/24.
Постановою від 20.01.2025 № 76830076 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 360/784/24, виданого Луганським окружним адміністративним судом 17.10.2024, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої з 01.04.2023 в повному обсязі без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Листами від 05.03.2025 № 1200-0308-5/5480, від 27.05.2025 № 1200-0308-5/13228 боржник повідомив начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України у сформованому переліку отримувачів виплат за минулий період. Пенсійні виплати за минулий період проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень відповідно до бюджетного розпису. Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів. У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії у пенсійні справі № 101203009218-МВС з 01.04.2023 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії за вислугу років.
Згідно з розрахунком на доплату за пенсійною справою № 101203009218 сума доплати становить 18181,24 грн.
Отже, станом на час розгляду цієї заяви боржником лише здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2023, заборгованість, яка виникла в результаті перерахунку у сумі 18181,24 грн обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).
Отже, з наведених положень статті 378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду про зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію за вислугу років з 01.03.2024 повністю не виконано протягом восьми місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням та є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Заборгованість у розмірі 18181,24 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 360/784/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії за вислугу років з 01.03.2024 у розмірі 18181,24 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 360/784/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 360/784/24 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої з 01.04.2023 в повному обсязі без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії за вислугу років з 01.03.2024 у розмірі 18181,24 грн (вісімнадцять тисяч сто вісімдесят одна грн 24 коп.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива