Іменем України
24 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/12724/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімічна компанія Гросдорф» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімічна компанія Гросдорф» (далі - ТОВ «Агрохімічна компанія Гросдорф», товариство, позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі -відповідач), в якій просять суд визнати протиправною та скасувати постанову від 19.07.2022 № 345060 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 22.02.2022 відділом державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті було складено акт № 319998 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно вказаного акту виявлено порушення ТОВ «ГРОСДОРФ» вимог наказу від 24.06.2010 № 385 «Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
29.06.2022 позивачем від відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті отримано лист від 20.06.2022 № 17489/29/24-22, згідно якого повідомлено про розгляд справи, що відбувся 19.07.2022 без участі представника суб'єкта господарювання.
19.07.2022 відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 345060, якою на позивача накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Позивач вважає вказану вище постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки з дати вчинення адміністративного правопорушення (22.02.2022) до дати розгляду справи (19.07.2022) минуло п'ять календарних місяців, хоч останнім днем для винесення постанови та накладення адміністративного стягнення без порушення встановлених чинним законодавством строків є 22.04.2022, що є порушенням Порядку проведення (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.
Позивач вважає, що відповідачем грубо порушено процедуру розгляду справи та накладення штрафу, що є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності, незалежно від встановлення будь-яких інших обставин.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому заперечували проти задоволення позову з підстав прийняття оскаржуваної постанови з дотриманням положень чинного Законодавства України.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято справу до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини справи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (зі змінами, внесеними відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2021 № 1047) (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення Уктрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1, в редакції станом на час спірних правовідносин), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання автомобільного транспорту.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 422 водій транспортного засобу зобов'язаний надати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи. Перевірка одного транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком № 1567.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю на автомобільному транспорті підлягають усі транспорті засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів території України.
При цьому, згідно з статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-III), автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону № 2344-III; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У свою чергу, абзацом 7 статтею 34 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник повинен забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Пунктом 20 Порядку № 1567 закріплено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Відповідно до абзацу 3 статтею 48 Закону № 2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень є для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 49 Закону № 2344-ІІІ водій транспортного засобу при внутрішньому перевезенні вантажів зобов'язаний дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 14.09.2010 за № 811/18106 (далі - Положення № 340), встановлено особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Згідно з пунктом 1.1. Положення № 340 це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 153 від 1979 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15.03.2006 про гармонізацію відповідного
соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт». «Про дорожній рух».
В силу вимог пункту 1.3. Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно з пунктом 7.1. Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Відповідно до пункту 6.3. Положення № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Відповідно до пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція), водій транспортного
засобу забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа, у тому числі смарт-тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом;
у разі несправності або пошкодження тахографа інформує про це відповідну посадову особу автомобільного перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження тахографа, автомобільний перевізник повинен його відремонтувати в ПСТ до відправлення такого транспортного засобу в рейс.
В силу вимог пункту 1.3. Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно з пунктом 7.1. Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Відповідно до пункту 6.3. Положення № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Відповідно до пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція), водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами йо роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994 016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці
аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Згідно із пунктами 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом 13 повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку № 1567.
22.02.2022 інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідно до направлення від 18.02.2022 № 012390 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях. навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422 (далі - Порядок № 422), співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті зупинено транспортний засіб марки МAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно з товарно-транспортною накладною від 22.02.2022 № 21 використовувався позивачем автомобільним перевізником.
При здійсненні перевірки дотримання режиму праці і відпочинку водія, посадовою особою Укртрансбезпеки виявлено, що на момент перевірки, документи, визначені статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, відсутні, а саме: не оформлено протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт, яким зафіксовано виявлення порушення ТОВ «ГРОСДОРФ» вимог наказу від 24.06.2010 № 385 «Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Таким чином, судом встановлено, що автомобільний перевізник не забезпечив належні умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, що передбачено абзацом 7 статтею 34 Закону № 2344-III.
Згідно із пунктами 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за
29.06.2022 позивачем від відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті отримано лист від 20.06.2022 № 17489/29/24-22, згідно якого повідомлено про розгляд справи, що відбувся 19.07.2022. Вказаний розгляд справи відбувся без участі представника суб'єкта господарювання.
19.07.2022 відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 345060, якою на позивача накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Позивач, оскаржуючи спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, зазначає про порушення строків притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
При цьому, позивачем в обґрунтування підстав визнання противоправною та скасування оскаржуваної постанови зовсім не наведено заперечень та не надано жодних доказів в підтвердження відсутності порушень встановлених відповідачем в ході перевірки транспортного засобу.
Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, вважає, що відповідачем грубо порушено процедуру розгляду справи та накладення штрафу, що є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності, незалежно від встановлення будь-яких інших обставин.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування спірної постанови ґрунтуються лише на підставі порушення відповідачем строків притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, враховуючи наведені вище положення, суд розглядає справу в межах позовних вимог та надає оцінку доказам, наданими сторонами у справі.
Крім того, суд враховує, що у постанові від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16 Верховний Суд зазначив, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction неправомірним. -invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру та можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 y справа № 813/1790/18.
Таким чином, 21.06.2022 повідомленням від 20.06.2022 № 17489/29/24-22, яке було направлено перевізнику рекомендованим листом, було викликано його для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 19.07.2022.
Враховуючи наведене, позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Враховуючи все вищезазначене, з урахуванням введеного воєнного стану на території України, розгляд справи про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом за актом від 22.02.2022 № 319998 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та прийняття рішення відбулося відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до абзацу з частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи те, що відповідно до акту від 22.02.2022 № 319998 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ТОВ «Агрохімічна компанія Гросдорф» виконувало перевезення і на момент перевірки був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті було прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ у розмірі 17 000,00 грн.
Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма прямо вказує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що доводи та твердження позивача не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекс законодавства про автомобільний транспорт, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.07.2022 № 345060 є правомірною такою, що відповідає вимогам законодавства України.
Щодо строків розгляду справи відповідачем про порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт та притягнення останнього до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, строк дії воєнного стану продовжено з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб, указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, строк дії воєнного стану продовжено з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб, та указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 17.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану на 90 діб.
Київ, як столиця України, у період з 24.02.2022 до 01.04.2022 перебував у зоні активних авіаційних ударів, а Київська область окупована військовими силами Російської Федерації та відповідно була зоною бойових дій. Зокрема, у вказаний період відбувалися активні бойові дії безпосередньо поблизу територій, де розташовані адміністративні будівлі, в яких розміщується Державна служба України з безпеки на транспорті.
Таким чином, посадові особи Укртрансбезпеки в період активних бойових дій не мали можливості через наявність загрози їх здоров'ю і життю та з огляду на відсутність можливості забезпечення належних організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи Укртрансбезпеки, забезпечити розгляд справ про порушення у визначені пунктом 25 Порядку № 1567 строки.
В рамках заходів правового режиму воєнного стану в Україні та задля збереження життя і здоров'я, деякі посадові особи були переведені у простій або на дистанційну роботу.
У зв'язку із цим, належне повідомлення автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення не було можливим. Крім того, відправка/доставка поштової кореспонденції не функціонувала належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що з дати вчинення адміністративного правопорушення (22.02.2022) до дати розгляду справи (19.07.2022) минуло п'ять календарних місяців. При цьому, відповідно до Порядку проведення (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, рішення про притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт мало бути прийнято відповідачем протягом двох місяців, тобто у строк до 22.04.2022.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 8 Конституції України визначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин.
Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.
Законами є: 1) закони України, у тому числі прийняті або затверджені всеукраїнським референдумом; 2) кодекси України; 3) основи законодавства України; 4) декрети Кабінету Міністрів України.
Тобто, Господарський кодекс України має вищу юридичну силу, ніж постанова № 1567.
Враховуючи, введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, ведення активних бойових дій в м. Києві та Київській області, запровадження дистанційної роботи для співробітників Укртрансбезпеки, відсутності об'єктивної неможливості вчасного розгляду справи про притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, суд вважає поважними причини пропуску строку розгляду справи про притягнення товариства до відповідальності.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. Відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки рішення прийнято не на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімічна компанія Гросдорф» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Є.О. Кисельова