23 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3311/25
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивував тим, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Згідно зі статтею 54 цього Закону та рішеннями Конституційного Суду України від 07.04.2021 року №1-р(ІІ)/2021, від 03.04.2024 року №3-18/2023 він має право на отримання пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком. Втім відповідач нараховує та виплачує йому пенсію у меншому розмірі, ніж встановлено законом. Тож позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у здійсненні перерахунку його основної пенсії за період з 01.07.2021 року згідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 року №1-р (П)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок його основної пенсії за період з 01.07.2021 року згідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді від 23.05.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, які мотивовані тим, що положення статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, як вважає позивач, не застосовуються, оскільки Верховна Рада України виконала рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 року №1-р(ІІ)/2021 та у визначений у ньому термін привела нормативне регулювання спірного питання у відповідність із Конституцією України, прийнявши Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" від 29.06.2021 року №1584-IX, яким встановлено мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідач вказує, що позивач не дотримався порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки не подав заяву встановленої форми, а його заява розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Окремо відповідач наполягав на тому, що позивач без поважних причин пропустив передбачений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, що має наслідком залишення позову без розгляду.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, як особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно до довідки МСЕК ОСОБА_1 з 31.03.2009 року встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 30 %.
Органами Пенсійного фонду позивачу з 31.03.2009 року призначена та виплачується державна пенсія по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статей 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У березні 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою, у якій просив перерахувати та виплачувати йому основну пенсію по інвалідності, обчисливши її у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідач надав відповідь від 09.04.2025 року, у якій вказав про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка б передбачала виплату пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.
Не погодившись із такою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII (надалі - Закон №796-XII).
Згідно зі статтею 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є зокрема: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Частиною 1 статті 13 Закону №796-XII передбачено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за:
1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою;
3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Статтею 49 Закону №796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону №796-XII регламентовано види та порядок призначення державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Законодавче регулювання питання пенсійного забезпечення таких осіб неодноразово змінювалося.
Так, згідно з частиною 4 статті 54 Закону №796-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 року №230/96-ВР) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
- по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
- по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
- по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
- дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 54 Закону №796-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII, яка діяла з 01.01.2015 року) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Між тим, Конституційний Суд України, розглянувши справу №3-333/2018(4498/18) за конституційною скаргою громадянина України ОСОБА_2 та інших громадян України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII, прийняв Рішення від 07.04.2021 року №1-р(II)/2021, яким вирішив:
1. Визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
2. Частина третя статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
У разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 року №230/96-ВР:
"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
- по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
- по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
- по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
- дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
4. Громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього закону в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII.
Верховна Рада України на виконання цього рішення Конституційного Суду України прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" від 29.06.2021 року №1584-IX (надалі - Закон №1584-IX).
Пунктом 2 розділу І Закону №1584-IX у статті 54 Закону №796-XII частину 3 викладено в новій редакції та доповнено частинами 4 і 5 такого змісту:
"В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
- для I групи інвалідності - 6000 гривень;
- для II групи інвалідності - 4800 гривень;
- для III групи інвалідності - 3700 гривень;
- для дітей з інвалідністю - 3700 гривень";
"Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
"Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України".
Вказані норми набрали чинності 01.07.2021 року.
Згодом Конституційний Суд України, розглянувши справу №3-18/2023(39/23, 95/23) за конституційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу I Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" від 29.06.2021 року №1584-IX, частини 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII, прийняв Рішення від 03.04.2024 року № 4-р(I)/2024, яким вирішив:
1. Визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII зі змінами.
2. Частина 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 64/2022 зі змінами.
З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що йому з 2009 року призначено державну пенсію як особі з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою (категорія 1), відповідно до статті 54 Закону №796-XII у розмірі відшкодування фактичних збитків. Розмір відшкодування фактичних збитків визначений як відсоток втрати працездатності, установлений органами медико-соціальної експертизи, для позивача складає 30 %. Розмір пенсії і заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії відповідач визначав за механізмом, передбаченим Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011 року.
З 01.07.2021 року державна пенсія ОСОБА_1 як особи з інвалідністю ІІI групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, обчислена виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати за формулою, наведеною у пункті 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, склала 4723, 19 грн. та перевищувала мінімальний розмір пенсії, установлений частиною 3 статті 54 Закону №796-XII (у редакції Закону №1584-IX) для ІII групи інвалідності - 3700 грн.
З 01.03.2022 року державна пенсія позивача по інвалідності, проіндексована з урахуванням коефіцієнта збільшення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", зросла до 5384, 44 грн.
З 01.03.2023 року державна пенсія позивача по інвалідності, проіндексована з урахуванням коефіцієнта збільшення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", зросла до 6445, 18 грн.
З 01.03.2024 року державна пенсія позивача по інвалідності, проіндексована з урахуванням коефіцієнта збільшення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", зросла до 6958, 21 грн.
З 01.03.2025 року державна пенсія позивача по інвалідності, проіндексована з урахуванням коефіцієнта збільшення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", зросла до 7758, 40 грн.
Позивач наполягає на тому, що з 01.07.2021 року його державна пенсія не може бути меншою 6 мінімальних пенсій за віком, як це передбачено частиною 4 статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР та рішеннями Конституційного Суду України від 07.04.2021 року №1-р(ІІ)/2021, від 03.04.2024 року № 4-р(I)/2024.
У статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" установлено, що мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено з 01.07.2021 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 1854 грн. Після цього розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зростав за Законами про Державний бюджет України, а саме з 01.12.2021 року - 1934 грн., з 01.07.2022 року - 2027 грн., з 01.12.2022 року - 2093 грн., з 01.01.2023 року - 2093 грн., з 01.01.2024 року - 2361 грн., з 01.01.2025 року - 2361 грн.
Відтак, зростала і мінімальна пенсія за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Як вбачається зі змісту статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №1584-IX, яка діє з 01.07.2021 року, встановлені нею нові мінімальні розміри державних пенсій по інвалідності є нижчими, аніж їх було гарантовано статтею 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.
Відтоді відповідач не переглядав розмір державної пенсії позивача по інвалідності з метою співставлення її з розміром мінімальної пенсії за віком.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглядав справу №240/1121/24 у подібних правовідносинах, пов'язаних з порядком застосування Закону №796-XII з урахуванням юридичної позиції Конституційного Суду України, висловленої у рішенні від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, під час нарахування особі пенсії за цим Законом.
Судова палата у постанові від 10.12.2024 року у справі №240/1121/24 дійшла до висновку, що прийняттям Закону №1584-IX не досягаються всупереч рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 року № 1-р(ІІ)/2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи, що внесеними Законом №1584-IX змінами до статті 54 Закону № 796-XII встановлено менші розміри пенсії, аніж ті, які було передбачено зазначеною статтею в редакції Закону №230/96-ВР, судова палата констатувала, що законодавець вчергове порушив право на належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим до спірних правовідносин у цій справі слід застосувати норми Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.
На час звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом його державна пенсія по інвалідності складає 7758, 40 грн., тоді як відповідно до частини 4 статті 54 Закону №796-XII (у редакції Закону №230/96-ВР) розмір такої пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, що з 01.01.2025 року становить 14166 грн. (2361 грн. х 6).
Отже відповідач протиправно занизив розмір призначеної позивачу державної пенсії по інвалідності, оскільки при її нарахуванні та виплаті не врахував вимоги статті 54 Закону №796-XII (у редакції Закону №230/96-ВР) і не застосовував при її обчисленні розмір мінімальної пенсії за віком, установлений у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тож такі дії відповідача слід визнати протиправними, а порушене право позивача слід відновити - зобов'язавши здійснити перерахунок його державної пенсії по інвалідності у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
У ході розгляду справи суд установив, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовними вимогами за період з 01.07.2021 року по 14.11.2024 року, тому позов у цій частині вимог залишено без розгляду. Оскільки судовому розгляду підлягають позовні вимоги в межах шестимісячного строку звернення до суду, тому порушені права позивача мають бути відновлені, починаючи з 15.11.2024 року.
Суд відхиляє доводи відповідача про невідповідність заяви позивача вимогам заяви про перерахунок пенсії, оскільки цей спір не пов'язаний із перерахунком пенсії у зв'язку з виникненням підстави для її підвищення (зокрема у зв'язку з поданням пенсіонером додаткових документів про вік, стаж, заробіток та інших). Цей спір стосується щомісячного розміру нарахованої та виплаченої позивачу пенсії, з яким позивач не погоджується, і для вирішення такого спору пенсіонер не має обов'язку звертатися до органу Пенсійного фонду України із будь-якими заявами, зокрема про перерахунок його пенсії.
Судові витрати сторони не понесли.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 291, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності без урахування вимог статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 року № 230/96-ВР).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 з 15.11.2024 року перерахунок державної пенсії по інвалідності у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ