25 червня 2025 року м.Кропивницький Справа № 340/3165/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, Одеська область, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач) в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 березня 2025 року №111050002658 про відмову в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 17 березня 2025 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у зв'язку з досягненням пенсійного віку, звернувся 17.03.2025 до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Заява за принципом екстериторіальності розглянута відповідачем та прийнято рішення від 24 березня 2025 року №111050002658, яким у призначення пенсії було відмовлено у зв'язку з недостатністю страхового стажу, через неврахування періодів роботи згідно записів в трудовій книжці: з 04.08.1983 по 04.11.1983 та з 17.02.1986 по 09.02.1987; з 12.02.1987 по 21.04.1987 та з 21.04.1987 по 14.01.1992; з 01.08.2020 по 31.12.2021.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.23).
Відповідач 09.06.2025 направив на адресу суду відзив на позов вимоги якого не визнаються з мотивів аналогічним тим, які наведені у рішенні від 24 березня 2025 року №111050002658 (а.с.60-63).
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058- IV) встановлено, що право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідних для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Відповідно до ст. 24 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
У відповідності до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), яким (п.3) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У справі, яка наразі розглядається, судом з матеріалів справи встановлено наступне.
30 березня 2025 позивач досяг віку - 60 років (а.с.5).
17.03.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (Долинський район) із заявою про призначення пенсії за віком, до якої, окрім інших документів, було долучено трудову книжку НОМЕР_2 , довідку №822-17/27 (а.с.50,51).
Заява за принципом екстериторіальності розглянута відповідачем та прийнято рішення від 24 березня 2025 року №111050002658 (а.с.11,12).
У призначення пенсії було відмовлено у зв'язку з недостатністю страхового стажу, через неврахування періодів роботи:
- з 04.08.1983 по 04.11.1983 та з 17.02.1986 по 09.02.1987 - згідно дублікату трудової книжки серії НОМЕР_3 від 19.02.2003, оскільки дублікат видано пізніше ніж розірвано трудові відносини з підприємством;
- з 12.02.1987 по 21.04.1987 та з 21.04.1987 по 14.01.1992 - згідно довідки №822-17/27 від 04.02.2011, оскільки довідка надана в копії;
- з 01.08.2020 по 31.12.2021 - оскільки відсутня сплата страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застрахованих осіб за формою ОК-5.
Згідно обрахунку страхового стажу здійсненого відповідачем при прийнятті рішення від 24 березня 2025 року №111050002658, стаж позивача становить 24 роки 02 місяці 21день.
Позивач не погоджується з вказаним обрахунком та зазначає у позові, що до страхового стажу мають бути зараховані спірні періоди оскільки вони підтверджені записами в трудовій книжці, довідкою №822-17/27 від 04.02.2011 та не потребують додаткового підтвердження, а щодо відсутності сплати страхових внесків роботодавцем вказує, що невиконання страхувальником обов'язку зі сплати страхових внесків не може позбавляти особу соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві.
Судом досліджено зміст трудової книжки позивача НОМЕР_2 та дублікату трудової книжки НОМЕР_3 і встановлено:
- згідно записів 3, 4 дублікату підтверджуються періоди роботи з 04.08.1983 по 04.11.1983 (а.с.34);
- згідно записів 5, 7 дублікату підтверджуються періоди роботи з 17.02.1986 по 09.02.1987 (а.с.35).
Періоди роботи з 12.02.1987 по 21.04.1987 та з 21.04.1987 по 14.01.1992 підтверджено довідкою №822-17/27 від 04.02.2011 (а.с.10).
При цьому суд враховує, що оригінал довідки позивач з об'єктивних причин (м. Лисичанськ, Луганської області є тимчасово окупованою територією) надати не має змоги, а тому наявність копії довідки є достатньою підставою для врахування спірного періоду до страхового стажу.
Щодо неврахування до страхового стажу періодів роботи з 01.08.2020 по 31.12.2021 через відсутність сплати страхових внесків роботодавцем (код ЄДРПОУ 26349183 - відокремлений підрозділ "Шахта ім. Д.Ф. Мельникова АТ "Лисичанськвугілля") на підтвердження чого надано довідку форми ОК-5 (а.с.57), суд зазначає наступне.
Згідно довідки форми ОК-5 вбачається, що протягом періоду з 01.08.2020 по 31.12.2021позивачеві нараховувалась заробітна плата, але роботодавцем, як страхувальником не сплачувались страхові внески.
Разом з тим, ч. 10 ст. 20 Закону №1058-IV визначено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті. Однак застраховані особи без сприяння державних органів позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність такої сплати, що фактично у випадку неповної чи несвоєчасної сплати, позначатиме порушення їх прав на призначення (перерахунок) пенсії.
В даному випадку, несплата страхових внесків призвела до порушення принципу рівності особи перед законом, а пенсійні органи не вжили дієвих заходів для забезпечення гарантованого державою права на пенсію.
Крім того, відповідно до статті 254 КЗпП України несплата підприємством, установою, організацією внесків на соціальне страхування не позбавляє працівника виплати за цим страхуванням, зокрема, виплати пенсії.
За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судому постанові від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а та від 20березня 2019 року у справі № 688/947/17.
Отже, період роботи з 01.08.2020 по 31.12.2021 має бути зарахований до страхового стажу позивача.
Вищевказані обставини, в їх сукупності, мали бути обов'язково враховані відповідачем під час обрахунку страхового стажу позивача при звернення за призначенням пенсії, а тому є підстави для визнання протиправним та скасування рішення від 24 березня 2025 року №111050002658.
Разом з тим, судом самостійно здійснено обрахунок спірного страхового стажу з 04.08.1983 по 04.11.1983 та з 17.02.1986 по 09.02.1987; з 12.02.1987 по 21.04.1987 та з 21.04.1987 по 14.01.1992; з 01.08.2020 по 31.12.2021 і встановлено наступне:
- з 04.08.1983 по 04.11.1983 стаж 3 місяці, 1 день;
- з 17.02.1986 по 09.02.1987 стаж 11 місяців, 24 дні;
- з 12.02.1987 по 21.04.1987 стаж 2 місяці, 10 днів;
- з 21.04.1987 по 14.01.1992 стаж 4 роки, 8 місяців, 25 днів;
- з 01.08.2020 по 31.12.2021 стаж 1 рік, 5 місяців, 0 днів.
Разом - 7 років, 7 місяців, 0 днів.
З урахування страхового стажу визнаного позивачем загальний страховий стаж становить: 24 роки 2 місяці 21 день + 7 років 7 місяців 0 днів = 31 рік 9 місяців 21 день, що відповідно до положень ст. 26 Закону №1058-IV, з урахуванням дати звернення за призначенням пенсії, є недостатнім для призначення пенсії за віком, оскільки відсутній необхідний страховий стаж - не менше 32 років.
Вказана обставина має бути врахована відповідачем під час обрахунку страхового стажу позивача.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 263, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 березня 2025 року №111050002658 про відмову в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 17 березня 2025 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК