12 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1943/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом: Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, б. 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 43995486)
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 20907,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на час звернення до суду у відповідача обліковується податковий борг по орендній платі з фізичних осіб. Відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно. Крім того, зазначає, що відповідачу надсилалась податкова вимога, проте податковий борг залишився не сплаченим. Відповідач, в порушення вимог податкового законодавства, добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.
Згідно частин 3, 4 статті 171 КАС України якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На запит суду щодо місця реєстрації відповідача від 31.03.2025 року судом 23.04.2025 року (вх.№1943/25) отримано інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно якої відомості про місце реєстрації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідають вказаним у позовній заяві.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та встановлено строки для вчинення процесуальних дій (а.с. 15).
Зазначену ухвалу направлено рекомендованим листом на адресу, яка вказана у позові та підтверджена ЄДДР, та відповідно до довідки ф. 2 повернуто з відміткою «адресат відмовився» (а.с. 20).
Суд також бере до уваги обізнаність відповідача про звернення Головного управління ДПС у Кіровоградській області до суду з даним позовом з огляду на те, що позовну заяву із додатками відповідачу було надіслано пріоритетним листом з описом вкладення 21.03.2025 року (а.с. 8-9).
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України) зазначена ухвала суду вважається врученою відповідачу.
Правом подати відзив на позовну заяву до суду відповідач не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно наявних матеріалів справи, за фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рахується податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 20907,14 грн., з яких 19422,34 грн. основний платіж, 1484,80 грн. пеня.
Податковий борг виник внаслідок несплати грошових зобов'язань, нарахованих відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») №419636-24/11-16 від 29.05.2024 року, термін сплати 29.12.2024, сума - 19422,34 грн. (а.с. 3 зв.).
Вказане рішення отримано відповідачем 21.09.2024 року, проте не виконано.
Наявність боргу підтверджено копією інтегрованої катки платника податків (а.с. 6), довідкою про стан заборгованості станом на 28.02.2025 року (а.с. 5) та розрахунком заборгованості (а.с. 4 зв.)
Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, умовами якого встановлюється відсотковий розмір (ставка) орендної Плати (ст. 288 Кодексу).
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Кодексу), не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Кодексу) та може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Кодексу, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (пп. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 Кодексу).
Механізм справляння орендної плати за землю - податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлюються статтями 285-287 цього кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Доказів сплати зазначених сум до суду не надано.
Таким чином, в термін обумовлений чинним законодавством, обов'язок, щодо сплати податкового зобов'язання, відповідач не виконав.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, відповідачем було сформовано податкову вимогу №№0001056-1307-1128 від 30.05.2024 року на суму 19422,34 грн. (а.с. 4), яку надіслано відповідачу та вважається отриманою 30.05.2024 року (а.с.4 зв.).
Докази, які б підтверджували, що вказана податкова вимога відповідачем оскаржувалась, у справі відсутні, визначені у ній зобов'язання є узгодженими.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що податковим органом надсилалась відповідачу податкова вимога про сплату податкового боргу, однак відповідач не виконав її належним чином та не сплатив узгоджені грошові зобов'язання зі сплати податку.
Підпункт 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За змістом п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відтак, податковий борг відповідача підлягає стягненню в примусовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у справі відсутні, будь-які судові витрати у справі стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету податковий борг по орендній платі з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 11011300) в сумі 20907,14 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО