про залишення позовної заяви без руху
25 червня 2025 року м. Київ № 320/26270/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Державної судової адміністрації України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо ненарахування і невиплати судді та голові Оржицького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно в розмірі передбаченому пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, а саме виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 грн встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»,
- визнати, протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення належного фінансування фонду заробітної плати Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області для виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно в розмірі передбаченому пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, а саме виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 року в розмірі 2684 грн.,
- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області та Державної судової адміністрації України на користь позивача недонараховану та не виплачену суддівську винагороду у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 135 Закону України « Про судоустрій і статус суддів», а саме виходячи з розміру окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028 грн) з відповідною щомісячною доплатою за вислугу років та перебування на посаді голови суду, за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, та матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023 рік в загальній сумі 345 708 грн. за рахунок будь-яких бюджетних коштів розпорядником якої є Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області та Державна судова адміністрація України,
- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць,
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до положень частини 1, абзацу 1 частини 2, частин 3, 5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З наведених положень статті 122 КАС України слідує, що такі не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
Разом з тим, такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі №280/6779/22.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22.
Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27 червня 2023 року № 651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08. 2023 у справі № 280/6779/22.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо ненарахування і невиплати судді та голові Оржицького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, однак звернувся до суду з позовом у цій справі 27 травня 2025 року.
Отже, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до адміністративного суду з позовом, встановлений законом.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Київського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Кочанова П.В.