25 червня 2025 року Київ № 320/21685/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
провизнання бездіяльність протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 320/21685/25 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із врахуванням базового місяця - січень 2008 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/21685/25 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
28.05.2025 до Київського окружного адміністративного суду від представника відповідача, через підсистему ЄСІТС «Електронного суду», надійшло клопотання від 19.05.2025 про залишення даного адміністративного позову без розгляду у зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Позивач заперечив проти задоволення вище зазначеного клопотання з підстав, викладених у заяві від 29.05.2025, яку було подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 02.06.2025.
При вирішенні питання щодо залишення адміністративного позову без розгляду суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено - якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас відповідно до частини другої статті 233 Кодексу Законів про ПрацюУкраїни (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, до 19.07.2022 згідно статті 233 Кодексу Законів про ПрацюУкраїни не обмежувались будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 та від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23.
Разом з тим у позовній заяві та запереченнях від 29.05.2025 позивач, окрім іншого зазначає, що невиплата індексації грошового забезпечення відбулась у період з 01.012016 по 28.02.2018, а саме до 19.07.2022.
Дослідивши позовну заяву, додані документи, судом було прийнято рішення про відсутність пропуску строку звернення до суду та винесено ухвалу від 05.05.2025 про відкриття провадження у справі. Окрім того, суд звертає увагу відповідача на доводи позивача приведені у запереченнях на клопотання від 29.05.2025.
Таким чином, суд наголошує, що питання пропуску позивачем строку звернення до суду вже було розглянуто та прийнято відповідне рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 122, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
2. Копію ухвали суду надіслати (видати) сторонам (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.