25 червня 2025 року № 320/43265/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію із розрахунку основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням сум вже отриманих.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови відповідача у перерахунку пенсії позивача у розмірі 80% грошового забезпечення, оскільки обов'язок відповідача по перерахунку пенсії визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що на виконання пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №103 з 01.01.2018 було проведено перерахунок пенсії позивача.
При цьому, відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, у зв'язку з чим відповідач вважає, що ним не допущено жодних порушень вимог чинного законодавства під час проведення перерахунку пенсії позивача.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі було відкрито провадження вирішено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та якому призначено пенсію за вислугу років як військовослужбовцю у розмірі 80% грошового забезпечення.
З 01.01.2018 позивачу було здійснено перерахунок пенсії на підставі постанов КМУ №988 та №103, при цьому розмір пенсії був обмежений 70% грошового забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив, зокрема, надати відповідь з яких підстав відповідачем проведено перерахунок пенсії виходячи із 70% сум грошового забезпечення та з обмеженням пенсії максимальним розміром.
Вважає, що має паво на проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII(далі - Закон №2262), виходячи з розрахунку 80% грошового забезпечення без обмеженням максимальним розміром.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 02.08.2024 №30914-30031/з-02/8-2600/24 позивачу повідомлено, що при проведенні перерахунку пенсії застосовуються норми Закону, чинні на момент проведення перерахунку. Статтею 13, 43, 63 Закону №2262 передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення та не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином перерахунок пенсії проведений у відповідності до норм чинного законодавства.
Вважаючи протиправним перерахунок відповідачем пенсії позивача у меншому розмірі від грошового забезпечення, позивач звернувся з позовом до суду.
V. Норми права
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-XII.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Стаття 13 Закону №2262-XII, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
08 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесені зміни до Закону №2262-XII, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу II якого внесені зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри " 80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Водночас, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 27.03.2014 №1166-VII передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до абзацу другого розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Кабінет Міністрів України Постановою від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - постанова №988) та постановою від 18 листопада 2015 року №947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268" встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393" від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2 3 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку №45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
VI. Оцінка суду
Відповідно до пункту 22 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, зразкова адміністративна справа типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановляння зразкового рішення. Згідно частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Верховним Судом розглянуто зразкову справу №240/5401/18 за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії в основному розмірі 83% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням проведених виплат.
Постановою Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язано здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, здійснивши виплату з урахуванням виплачених сум.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 залишено без змін постанову Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18.
Як убачається зі змісту постанови Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Обставинами зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, є: позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII; відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач; предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з 80% грошового забезпечення, та здійснено перерахунок основного розміру пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Отже, з огляду на встановлені обставини та предмет спору, ця адміністративна справа є типовою справою, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №240/5401/18.
Верховний Суд у постанові від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 дійшов таких висновків: стаття 63 Закону №2262-XII визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом; у "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права; у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою з 01.03.2018 змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, в позивача виникло право на перерахунок пенсії; стаття 13 Закону №2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 цього Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку; зміни до статті 63 Закону №2262-XII ні Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, ні Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій, не вносилися; постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Верховний Суду дійшов висновку, що внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII зміни до №2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках, стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-XII, яка змін, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI та Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, не зазнала.
Верховний Суд вказав, що в разі перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-XII на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до вислуги років, є незмінним.
З огляду на висновки Верховного Суду в зразковій справі №240/5401/18 та встановлені судом обставини справи, вимоги позивача про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу з 80% до 70% грошового забезпечення, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з основного її розміру 80% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, є обґрунтованими.
Що стосується вимог позивача щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві проведення перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, то такі вимоги задоволенню не підлягає, оскільки не узгоджується із положеннями ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у відповідь на запит позивача про перерахунок пенсії вказав на відсутність правових підстав для цього. Відтак, спору щодо невиплати спірних сум у конкретному розмірі у цій справі, не існує.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо виплати позивачу перерахунку пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, як передчасної.
VIІ. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Оскільки адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04035, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) пенсію із розрахунку основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням сум вже отриманих.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04035, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.