25 червня 2025 року м.Київ №320/43932/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві , Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправним рішення №930050142023 від 24.10.2023 ГУ ПФУ у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у перегляді пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-XII «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р., діючого згідно Закону України №889-VII від 10.12.2015 «Про державну службу» з урахуванням довідок №60-0051/278 від 11.10.2023 та №60-0051/277 від 11.10.2023;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області врахувати ОСОБА_1 довідки №60-0051/278 від 11.10.2023 та №60-0051/277 від 11.10.2023 та здійснити перерахунок відповідно до них з 24.10.2023.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». 18.10.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в м.Києві із заявою про перерахунок пенсії за віком, призначеної відповідно до п.п.10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за серпень 2023 року від 11.10.2023 №60-0051/278, 60-6051/277, виданих Національним банком України. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 24.10.2023 №930050142023 відмовлено позивачеві у перерахунку пенсії з урахуванням вказаних довідок у зв'язку з тим, що на сьогодні перерахунки пенсії, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу" не проводяться. Позивач з таким рішенням не погоджується та вказує, що оскільки у неї наявний стаж роботи 20 років на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та станом на дату звернення за призначенням пенсії вона не перебувала посаді державного службовця, відтак, у силу вимог абз.6 п.4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622, має право на обчислення пенсії із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої цією особою було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом. Позивач просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 05.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач, ГУ ПФУ у Київській області, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що Управління вважає, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав. Зазначив, що позивач отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України “Про державну службу». З 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII (далі - Закон 889). Згідно з пунктом 2 розділу XI Прикінцевих положень Закону України №889 втратив чинність Закон України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723), крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI “Прикінцевих положень» цього Закону. Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни, в тому числі і до постанови КМУ від 31.05.2000 №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії». Зокрема, виключено пункт 4, відповідно до якого у разі підвищення заробітної плати працюючих осіб, проводились перерахунки пенсій пенсіонерам. На підставі постанови КМУ від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» постанова КМУ від 31.05.2000 №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» втратила чинність в повному обсязі. Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 №15-2 абзац третій, четвертий пункту 1 виключено, форма довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію - виключена. Отже, на сьогодні перерахунки пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу», не проводяться. У зв'язку з наведеним, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідач, ГУ ПФУ в м.Києві, також надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни, в тому числі і до постанови КМУ від 31.05.2000 №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії». Зокрема, виключено пункт 4, відповідно до якого у разі підвищення заробітної плати працюючих осіб, проводились перерахунки пенсій пенсіонерам. На підставі постанови КМУ від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» постанова КМУ від 31.05.2000 №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» втратила чинність в повному обсязі. Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 №15-2 абзац третій, четвертий пункту 1 виключено, форма довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію - виключена. Отже, на сьогодні перерахунки пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу», не проводяться. Відповідно пп.9 п.3 ст. 3 Закону 889 сфера дії цього Закону не поширюється на службовців Національного банку України. Враховуючи те, що Закон 889 не передбачає проведення перерахунків пенсії, в тому числі призначених згідно із Законом 3723, постанова КМУ від 31.05.2000 №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» втратила чинність в повному обсязі, в управління не має законних повноважень для виконання вимог, викладених у зверненні. Враховуючи вищезазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки позивачем не надано до суду доказів, які б підтверджували порушення його прав.
Позивач подано додаткові пояснення, у яких він зазначив про те, що Конституційний суд України 23.12.2022 при розгляді справи №3- р/2022 визнав неконституційнимпп.1 п.2 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року 889-VIII втому, що він унеможливлював перерахунок розмірів пенсії призначених на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723- XII (зі змінами). Конституційний суд також вирішив що пп.1 п. 2 розділу XI «Заключні та Перехідні положення Закону 889-VII» протирічать п. 2 ст. 3, ч.1, 2 ст. 8, ч. 1 ст. 24 ст. 46 Конституції України у тому, що він зробив неможливим перерахунок розміру пенсій державним службовцям пенсія яким була призначена на підставі ст. 37 Закону №3723-ХІІ. Національний Банк України цілком обґрунтовано надав позивачу довідки про складові заробітної плати, як державному службовцю за формою затвердженою Постановою правління Пенсійного Фонду України 17 січня 2017 року № 1 -3. При цьому дані, відображені у довідках визначені відповідно до Наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750 (зі змінами) та діючих Постанов Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 (зі змінами). Тому посилання відповідачів та те, що відповідні пп.9 п.3 ст.3 Закону 889-VII сфера дії цього Закону не поширюється на державних службовців Національного Банку України лише вводить суд в оману та не має відношення до суті розгляду справи.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту.
Позивач з 01.03.2000 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
18.10.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про перерахунок пенсії за віком, призначеної відповідно до п.п.10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за серпень 2023 року від 11.10.2023 №60-0051/278, 60-6051/277, виданих Національним банком України.
За принципом екстериторіальності його заява та додані документи розглядались та, відповідно, рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
За результатами розгляду заяви та наданих позивачем документів відповідач прийняв рішення від 24.10.2023 №930050142023 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням довідок від 11.10.2023 №60-0051/278, 60-6051/277, виданих Національним банком України. Рішення мотивовано тим, що З 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VII (далі -Закон 889). Згідно з пунктом 2 розділу XI Прикінцевих положень Закону України №889 втратив чинність Закон України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723), крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI “Прикінцевих положень» цього Закону. Пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону № 3723. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни, в тому числі і до постанови КМУ від 31.05.2000 №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії». Зокрема, виключено пункт 4, відповідно до якого у разі підвищення заробітної плати працюючих осіб, проводились перерахунки пенсій пенсіонерам. На підставі постанови КМУ від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» постанова КМУ від 31.05.2000 №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» втратила чинність в повному обсязі. Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 №15-2 абзац третій, четвертий пункту 1 виключено, форма довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію - виключена. Отже, на сьогодні перерахунки пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу», не проводяться. Відповідно пп.9 п.3 ст. 3 Закону 889 сфера дії цього Закону не поширюється на службовців Національного банку України. Враховуючи те, що Закон 889 не передбачає проведення перерахунків пенсії, в тому числі призначених згідно із Законом 3723, постанова КМУ від 31.05.2000 №865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» втратила чинність в повному обсязі, в управлінні не має законних повноважень для виконання вимог, викладених у зверненні.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюються Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 095.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1058-IV, законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців у період до 01.05.2016 року визначалися Законом України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон №3723-ХІІ).
Згідно ч.1 ст.37 Закону №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 року правове регулювання спірних правовідносин зазнало змін.
Зокрема, відповідно до ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п.2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до п.10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення згаданого Закону, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами п.12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, зазначеними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
При цьому, обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 згаданого Закону і п.п.10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п.п.10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ вік та страховий стаж.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.04.2018 року у зразковій справі №822/524/18 та у постановах від 26.06.2018 року у справі №676/4235/17, від 10.04.2019 року у справі №607/2474/17.
Як видно з матеріалів справи, предметом спору є відмова відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у перерахунку та виплаті позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби з часу звернення за призначенням пенсії з 24.10.2023.
Суд звертає увагу на те, що Порядок призначення пенсії колишнім державним службовцям передбачено Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб (далі - Порядок №622).
Відповідно до п.4 Порядку №622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
17.01.2017 Правлінням Пенсійного фонду України було прийнято постанову №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», якою затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з п.п.10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-XII «Про державну службу», зокрема:
форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Судом встановлено, що Національним банком України 11.10.2023 видано довідки про складові заробітної плати за серпень 2023 року для призначення пенсії державного службовця, затверджені Постановою правління Пенсійного фонду України 17 січня 2017 року №1-3.
Дані, відображені у довідках, визначені розрахунковим шляхом відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750 (зі змінами) та Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року № 15 (зі змінами).
Таким чином, позивачу було обґрунтовано надано Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), від 11.10.2023 № 60 - 0051/278, відповідно до якої: посадовий оклад - 12000,00 грн, надбавка за ранг (4 ранг) - 700,00 грн, надбавку за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 28 років) - 6100,00 грн; усього - 19000,00 грн.
Відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад держаної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посад державної служби, видана ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктом 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII “Про державну службу» про те, що середні розміри надбавок, премій та інших виплат за серпень 2023 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становили премія місячна - 1220,00 грн, інші виплати, в частині, що відповідає календарному місяцю - 1685,00 грн, разом - 2905,00 грн.
При цьому, вказана довідка відповідає вимогам Постанови №1-3 щодо форми відповідних довідок. Доказів протилежного відповідачами не надано.
Стаж державної служби Бесчастного М.В. на дату звільнення становив понад 30 років, що сторонами не оспорюється.
За таких обставин, враховуючи, що позивач має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і на момент виходу на пенсію не перебував на державній службі, відтак, у силу вимог абз.6 п.4 Порядку №622, він має право на обчислення пенсії із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Разом з тим, суд відхиляє доводи відповідача про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», оскільки вказана постанова набрала чинності 20.07.2024 та, відповідно, підлягає застосуванню саме з цієї дати, в той час, як позивачеві призначено пенсію державного службовця у березні 2000 року.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 05.04.2001 року №3-рп/2001 вказав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 року у справі №913/204/18, від 10.03.2020 року у справі №160/1088/19).
Отже, зазначення у п.3 Постанови №823 того, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024, не відповідає вимогам ст.58 Конституції України щодо незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, а тому вказана норма не береться судом до уваги.
Стосовно аргументів відповідача про те, що Закон «Про державну службу» не передбачає проведення перерахунку раніше призначених пенсій, то суд зауважує, що позивачу пенсія на підставі означеного закону призначена з 01.03.2000, що має наслідком обчислення відповідного розміру на підстав відповідних довідок НБУ.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 24.10.2023 №930050142023 є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). А тому його слід визнати протиправним та скасувати.
При цьому, суд враховує, що згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У цій справі для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, рішенням якого відмовлено позивачу в перерахунку пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок ОСОБА_1 пенсії за його заявою від 18.10.2023, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 08.02.2024 року у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі №240/16372/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від його сплати.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення №930050142023 від 24.10.2023 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у перегляді пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України №3723-XII «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р., діючого згідно Закону України №889-VII від 10.12.2015 «Про державну службу» з урахуванням довідок №60-0051/278 від 11.10.2023 та №60-0051/277 від 11.10.2023, виданих Національним банком України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, вул.Саєнка Андрія, 10, м.Фастів, Київська область) здійснити з 18.10.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на підставі заяви від 18.10.2023 №12852 з урахуванням довідок №60-0051/278 від 11.10.2023 та №60-0051/277 від 11.10.2023, виданих Національним банком України, та з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.