25 червня 2025 року справа №320/61734/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16)
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку, раніше призначеної, пенсії ОСОБА_1 у зв?язку з індексацією на підставі на підставі Постанови КМУ від 01.03.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» Постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», Постанови КМУ від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та щодо обмеження її максимальним розміром.
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 з урахуванням індексації на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 року з урахуванням індексації на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії максимальним (граничним) розміром 1500 грн. та з 01.03.2024 року з урахуванням індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,0796 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії максимальним (граничним) розміром 1500 грн. без обмеження самої пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо відмови в підвищенні з 01.03.2023, 01.03.2024 основного розміру пенсії враховуючи коефіцієнт 1,197, 1,0796.
Відтак, з метою зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату з урахуванням її підвищення з 01.03.2023 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.04.2024 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2023 №185«Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження збільшення сумою 1500,00 грн, позивач звернувся до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Таким чином, керуючись положеннями ч.6 ст.162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, позивач в межах заявленого спору не погоджується з діями суб'єкта щодо застосування з 01.03.2023 обмеження розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого п.1 постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році». розміром 1500 грн, замість встановленого коефіцієнту збільшення 1,197, тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом та з 01.03.2024 обмеження розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», розміром 1500 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
За приписами частини другої статті 22 Закону №2262-ХІІ розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім цієї статті, починаючи з 2023 року, щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 64 Закону №2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Статтею 19 Закону №2017-ІІІ передбачено, що виключно законами України визначаються: величина порогу індексації грошових доходів громадян.
За змістом статті 2 Закону №1282-ХІІ індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 6 розділу Прикінцеві положення Закону України від 22 жовтня 2022 року №3415-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон №3415-ІХ) установлено, що у 2024 році частина друга та абзац п'ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№49-51, ст. 376 із наступними змінами), частина друга статті 22, стаття 64 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №29, ст. 399; із змінами, внесеними Законом України від 15 лютого 2022 року №2040-IX), частина друга статті 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року №2620-IX), частина четверта статті 54, частина друга статті 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №13, ст. 178 із наступними змінами) застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Вказані норми Закону №3415-ІХ є чинними та неконституційними не визнавалися.
Таким чином, Законом №3415-ІХ делеговано Кабінету Міністрів України встановлювати порядок, умови та строки індексації пенсійного забезпечення у 2023 році.
Відповідно до пункту 6 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік Кабінет Міністрів України 24 лютого 2024 року прийняв Постанову №168, пунктом 1 установив з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663), проводити із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Також абзацом першим підпункту 1 пункту 2 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Згідно з абзацом другим пункту 3 Постанови №168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Аналогічні вимоги викладені у Постанові №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Як встановлено судом з матеріалів справи, розрахований ГУ ПФУ у Київській області розмір підвищення пенсії позивача згідно з Постановою №168 з 01 березня 2023 року становить 1500,00 грн та згідно з Постановою №185 з 01 березня 2024 року, тобто, застосовано приписи абзацу другого пункту 3 цієї Постанови.
На виконання вищевказаних постанов пенсії позивача склала - 23610 грн, в т.ч. підвищення до пенсії відповідно до Постанови №168 - 1500,00 грн, а з 01.03.2024 - 23610,11, в т.ч. підвищення до пенсії відповідно до Постанови №185 - 1500,00 грн, виплачується фактично, без обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд погоджується з позицією відповідача щодо перерахунку пенсії позивача для забезпечення індексації з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року з урахуванням абзацу другого пункту 3 Постанови №168.
Необхідно зауважити, що внаслідок прийняття Постанов №168, №185 розмір пенсійного забезпечення позивача збільшився, що ніяк не може вважатися обмеженням його прав.
На доводи позивача про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений визначати розмір індексації пенсії, суд повторює, що відповідно до пункту 6 розділу Прикінцеві положення Закону №3415-ІХ, який є чинним та не визнавався неконституційним, у 2023 році положення нормативно-правових актів, що стосуються проведення індексації пенсій (зокрема, частини другої статті 22, статті 64 Закону №2262-ХІІ, частини другої статті 42 Закону №1058-IV), застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
У Постановах №168, №185 Кабінет Міністрів визначив як строки проведення індексації пенсії (з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року), так і умови і порядок виплати індексації, що відповідає наведеним приписам закону.
Суд також зауважує на тому, що встановлення граничної суми індексації пенсії не можна ототожнювати з обмеженням максимального розміру такої пенсії. Обмеження розміру підвищення до пенсії не призводить до зниження розміру пенсії позивача та в сучасних реаліях відповідає умовам воєнного стану, що запроваджений на території України. Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів свідчить про обмеження верхньої межі індексації для того, щоб в умовах воєнного стану та дотаційних економічних ресурсів збалансувати потреби захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян. При цьому виключень щодо неврахування пункту 3 Постанови №168 під час проведення перерахунку пенсії законодавство не містить, зазначений пункт чинний, не суперечить вимогам закону та містить імперативну вимогу щодо граничної межу розміру збільшення, з огляду на що підлягає застосуванню відповідачем.
Окрім того, позивачу під час проведення з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року підвищення (індексації) пенсії враховано підвищення пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14, передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (далі Постанова №118).
Суд зазначає, що Кабінет Міністрів України у Постанові №168, встановивши у пункті 1 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197, абзацом другим пункту 10 постанови так само визначив умову, за якої розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 грн. Тобто, порядок та умови виплати індексації пенсій, зокрема, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, як у 2023 році згідно з Постановою №168, так у 2024 році згідно з Постановою №185, однакові.
Питання правомірності дій органу Пенсійного фонду щодо виплати з 01 березня 2023 року індексації пенсії у розмірі 1500,00 грн пенсіонеру, пенсія якого призначена на підставі Закону №2262-ХІІ, було предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 07 червня 2024 року у справі №420/25804/23. Так Верховний Суд вказав, що як положеннями статті 42 Закону №1058-IV, так і положеннями статті 64 Закону №2262-ХІІ Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій. Положеннями Постанови №168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови. Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500,00 грн.
Верховний Суд зауважував, що воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я. Повномасштабна війна та погіршення матеріального становища українців завдали суттєвих втрат добробуту мільйонів домогосподарств в Україні. Саме тому підтримка фінансової платоспроможності громадян, особливо пенсіонерів - тобто тих, для кого виплати від держави є часто єдиним джерелом доходів - є вкрай важливою для Уряду. З цією метою Кабінет Міністрів України, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, ухвалив рішення про здійснення індексації пенсій з 01 березня 2023 року з обмеженням верхньої межі індексації.
Верховний Суд у пункті 61 постанови від 07 червня 2024 року у справі №420/25804/23 виснував, що підвищення розміру пенсії позивача у 2023 році шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,197 із обмеженням верхньої межі індексації розміром 1500,00 грн, із одночасним збереженням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови №118, відповідає частині другій статті 42 Закону №1058-IV, оскільки у своїй сукупності він не є меншим за мінімальний розмір збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивачу з 01 березня 2023 року встановлено підвищення до пенсії (індексацію) з дотриманням наведених вище нормативно-правових актів, перерахований розмір пенсії на підставі Постанови №168 фактично виплачується, а правові підстави для виплати індексації пенсії в розмірі вищому за суму 1500,00 грн у цьому разі відсутні. Таким чином, в межах спірних правовідносин відповідачем не було вчинено протиправних дій, а тому його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог з мотивів, викладених у позовній заяві, належить відмовити.
Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.
Так, частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частини перша, друга статті 63 Закону № 2262-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
08 липня 2011 року було прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI (далі Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.
За правилами статті 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, визнав таким, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
Тому обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
При цьому, суд звертає увагу, що як встановлено судом, позивачу було обмежено пенсію максимальним розміром з 01 березня 2023 та 2024 років.
Враховуючи викладене, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсії з 01 березня 2023 та 2024 років з обмеженням її максимального розміру; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01 березня 2023 та 2024 років без обмеження максимальним розміром.
Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частину суми судового збору в розмірі 605,60 грн., який був сплачений позивачем при подачі позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 та 2024 років з обмеженням максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, що втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) виплату нарахованої пенсії з 01 березня 2023 та 2024 років без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.