про витребування доказів
24 червня 2025 року м. Київ справа № 320/13452/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В. дослідивши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження з 01 січня 2018 року максимального розміру ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами під час перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб» з урахуванням положень статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснювати ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року виплату пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та передбачених законом виплат, включно з надбавками до пенсії як інваліду війни 1 групи, з індексацією згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 та від 24 лютого 2023 року № 168, без обмеження її максимальним розміром, в тому числі в разі проведення перерахунків пенсії (зокрема, у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, встановленням нових підвищень, проведенням індексації пенсії тощо);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 різницю розміру пенсії, яка утворилась з 01 січня 2018 року внаслідок застосування обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії, що утворилася внаслідок застосування обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами з урахуванням передбачених законом виплат, надбавок до пенсії як інваліду війни за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2017 року у розмірі 92 000,05 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі, еквівалентному 50% від заборгованості за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2017 року у сумі 46 000,03 грн.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як вказує позивач, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року у справі № 640/8284/21, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 листопада 2020 року № ВСЗ/5529 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат, а також перерахунок пенсії з 01 жовтня 2015 року пенсії без обмеження розміру пенсії максимальним розміром.
У позовній заяві зазначено, що у жовтні 2022 року відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01 жовтня 2015 року, після якого розмір пенсії (з надбавками) становив 13 491,00 грн.
Також, позивач зазначає, що відповідачем на виконання вимог постанови кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 здійснено перерахунок пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року, розмір якої після проведеного перерахунку становив 18 054,00 грн, проте, до виплати обмежений максимальним розміром, тобто, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, у сумі 13 730,00 грн.
З 01 квітня 2019 року відповідач провів перерахунок пенсії позивача згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03 листопада 2020 року № ВСЗ/5529 про розмір грошового забезпечення, після якого підсумок пенсії (з надбавками) становив 30 767,75 грн, проте, до виплати, розмір пенсії обмежено максимальним розміром, тобто, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, у сумі 14 970,00 грн.
Крім того, позивач зазначає, що на виконання рішення суду у справі № 640/8284/21 від 22 червня 2022 року відповідачем здійснено нарахування коштів за період з 01 жовтня 2015 року по 28 лютого 2022 року у сумі 87 470,00 грн, що, на думку позивача, є значно менше тієї, на яку він має право. По теперішній час суму доплати позивачем отримано не було.
Згідно відповідей, наданих відповідачем, на звернення позивача щодо виконання рішення суду, позивачу проведено перерахунок пенсії з 01 жовтня 2015 року та з 01 квітня 2019 року, пенсія з 01 жовтня 2015 року не обмежується десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та її розмір не переглядається, а починаючи з 01 січня 2018 року розмір пенсії нараховується та виплачується з урахуванням обмеження максимального розміру відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач не погоджується з такими діями відповідача, оскільки, на його переконання, у рішенні суду від 22 червня 2022 року у справі № 640/8284/21 зазначено про необхідність перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01 жовтня 2015 року.
Позивач вказує, що сума доплати за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2017 року становить 92 000,05 грн, а не 74 277,00 грн, які нараховані відповідачем.
Відповідач будь-яких письмових пояснень, відзиву або заперечень проти позову до суду не надав.
Водночас, позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій послався на аналогічні обставини тим, що викладені у позовній заяві, та просив задовольнити заявлені позовні вимоги.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію ухвали суду від 08 квітня 2024 року разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримані уповноваженою особою відповідача безпосередньо в приміщенні суду 29 квітня 2024 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи відповідна розписка.
Дослідивши матеріали справи у суду виникла необхідність витребувати від позивача нові докази по справі.
Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частині четвертій статті 9 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Таким чином, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Положеннями частини першої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.
Згідно частини шостої статті 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
У частинах третій, шостій - дев'ятій статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи підстави та предмет позову, з метою повного та всебічного дослідження усіх обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача належним чином засвідчені копії розрахунків пенсії по інвалідності по пенсійній справі 2601029404) для ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року, з 01 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року, з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2017 року, з 01 травня 2017 року по 17 вересня 2017 року, з 18 вересня 2017 року по 30 листопада 2017 року, з 01 грудня 2017 року по 31 грудня 2017 року, з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року, з 01 липня 2018 року по 30 листопада 2018 року, з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2019 року, з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року, з 01 липня 2019 року по 30 червня 2019 року, з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року, з 01 січня 2020 року по 30 червня 2020 року, з 01 липня 2020 року по 30 листопада 2020 року, з 01 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року, з 01 липня 2021 року по 30 листопада 2021 року, з 01 грудня 2021 року по 28 лютого 2022 року, з 01 березня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 28 лютого 2023 року, з 01 березня 2023 року по 31 грудня 2023 року, з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року.
Також суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача подати до суду вмотивовані письмові пояснення щодо нарахування та виплати позивачу надбавок до пенсії, як інваліду ІІ групи, надбавок до пенсії, як інваліду І групи, а також надбавки на двох непрацездатних дітей віком до 18 років у період з 01 жовтня 2015 року по 17 вересня 2017 року (як інваліду ІІ групи) та у період з 18 вересня 2017 року по теперішній час (як інваліду І групи).
Керуючись статтями 77, 79, 80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином засвідчені копії розрахунків пенсії по інвалідності по пенсійній справі 2601029404) для ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року, з 01 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року, з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2017 року, з 01 травня 2017 року по 17 вересня 2017 року, з 18 вересня 2017 року по 30 листопада 2017 року, з 01 грудня 2017 року по 31 грудня 2017 року, з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року, з 01 липня 2018 року по 30 листопада 2018 року, з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року, з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2019 року, з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2019 року, з 01 липня 2019 року по 30 червня 2019 року, з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року, з 01 січня 2020 року по 30 червня 2020 року, з 01 липня 2020 року по 30 листопада 2020 року, з 01 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року, з 01 липня 2021 року по 30 листопада 2021 року, з 01 грудня 2021 року по 28 лютого 2022 року, з 01 березня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 грудня 2022 року по 28 лютого 2023 року, з 01 березня 2023 року по 31 грудня 2023 року, з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року, а також вмотивовані письмові пояснення щодо нарахування та виплати позивачу надбавок до пенсії, як інваліду ІІ групи, надбавок до пенсії, як інваліду І групи, а також надбавки на двох непрацездатних дітей віком до 18 років у період з 01 жовтня 2015 року по 17 вересня 2017 року (як інваліду ІІ групи) та у період з 18 вересня 2017 року по теперішній час (як інваліду І групи).
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати через канцелярію Київського окружного адміністративного суду в строк до 10 липня 2025 року докази, зазначені в пункті 1 резолютивної частини цієї ухвали суду.
3. Копію ухвали невідкладно надіслати на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - для виконання.
4. Контроль за виконанням пункту 1 резолютивної частини даної ухвали суду доручити начальнику Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
5. Попередити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жук Р.В.