24 червня 2025 року м. Київ справа №320/45049/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Обухівської районної військової адміністрації
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Обухівської районної військової адміністрації (далі - відповідач), в якому просить суд
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Обухівська районна державна адміністрація Київської області Обухівська районна військова адміністрація щодо не виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за березень 2022 року і квітень 2022 року ОСОБА_1 і малолітньому ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Обухівська районна державна адміністрація Київської області Обухівська районна військова адміністрація надати допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за березень 2022 року і квітень 2022 року ОСОБА_1 в розмірі 4 000,00 грн і її сину ОСОБА_3 в розмірі 6 000,00 грн.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що вона та її малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеними особами.
19 квітня 2022 року через додаток Порталу «Дія» позивач звернулась до відповідача з заявою про отримання статусу внутрішньо переміщеної особи і заявою про оформлення їй та її сину допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам.
25 квітня 2022 року позивач отримала відповідь, що заява перебуває в обробці та необхідно зачекати у зв'язку з обробкою великою кількості заяв.
Позивач вказує, що відповідачем зареєстровано позивача та її сина як внутрішньо переміщеними особами не 19 квітня 2022 року, тобто, не в день подачі заяви про це, а 01 травня 2022 року, а допомога на проживання за березень - квітень 2022 року надана не була.
24 листопада 2022 року позивач звернулась до відповідача з заявою щодо надання інформації в частині причин не виплати допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам за березень - квітень 2022 року, у відповідь на яку листом від 30 листопада 2022 року позивача повідомлено про те, що довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеним особам її та її сина датовані 01 травня 2022 року, що не дає права на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
08 травня 2023 року позивач звернулась до Міністерства цифрової трансформації України стосовно надання інформації щодо довідки про взяття її та її сина на облік внутрішньо переміщених осіб.
15 травня 2023 року позивач отримала відповідь від Міністерства цифрової трансформації України, що питання опрацювання заяв, призначення допомоги та нарахування коштів на проживання внутрішньо переміщеним особам не належить до компетенції Мінцифри та роз'яснено право на оскарження в судовому порядку рішення суб'єкта владних повноважень.
У лютому 2023 року позивач звернулась з заявою до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо невиплати їй та її сину допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за березень - квітень 2022 року, у відповідь на яку листом від 28 лютого 2023 року повідомило позивача про зобов'язання відповідача розглянути заяву щодо призначення допомоги на проживання відповідно до вимог законодавства.
Крім того, у позовній заяві вказано, що Національна сервісна служба України листом від 30 грудня 2022 року проінформувала Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що у переліку, сформованому Мінцифрою, міститься інформація про ОСОБА_1 про оформлення довідки за допомогою мобільного додатка Порталу «Дія» 19 квітня 2022 року.
05 березня 2023 року позивач повторно звернулась до відповідача з заявою про отримання допомоги на її проживання та на її сина за березень - квітень 2022 року як внутрішньо переміщеним особам.
Листом від 05 червня 2023 року відповідач повідомив позивача про те, що довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи датовані 01 травня 2022 року, також відсутня підтверджуюча інформація щодо факту подання заяви на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на період з березня по квітень 2022 року, а тому позивачу відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Позивач вважає відмову відповідача у призначення допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам протиправною, що стало підставою для звернення до суду з вказаною позовною заявою.
Відповідач будь-яких письмових пояснень, відзиву або заперечень проти позову до суду не надав.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.
Копія ухвали суду від 14 грудня 2023 року разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами направлені на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань рекомендованим листом.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною першої статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно частини другої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У частині третій статті 257 КАС України зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи значення даної справи для сторони, обраний та чітко сформульований спосіб захисту, незначну складність справи, незначний обсяг доказів, відсутність необхідності на цій стадії допиту свідків або призначення експертизи, незначну кількість сторін (один позивач та один відповідач), відсутність суспільного інтересу та відсутність заперечень позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справу вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту позивача.
Згідно наданої суду копії свідоцтва про народженням серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є матір'ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Матеріалами справи також підтверджено, що зареєстрованим місцем проживання малолітнього ОСОБА_3 , 2018 року народження, є адреса: АДРЕСА_1 .
Згідно наданих суду копії довідок № 3235-7501291411 та № 3235-7500809505 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали статус внутрішньо переміщених осіб, довідки видані Управлінням соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації 01 травня 2022 року, у зазначених довідках вказано, що позивач та її малолітній син зареєстровані: АДРЕСА_1 , фактичним місцем проживання є АДРЕСА_2 .
Згідно копії листа від 30 листопада 2022 року № 60/29-2561 Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Обухівської районної військової адміністрації повідомило Заступника міністерства соціальної політики України про те, що відповідно до заяв про взяття на облік в електронній формі, переданих засобами Порталу Дія до інформаційної системи Мінсоціполітики ОСОБА_1 01 травня 2022 року та 13 вересня 2022 року включена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 (заява від 30 вересня 2022 року № 1144) датована 01 травня 2022 року, що не дає права на призначення допомоги на проживання.
Згідно наданої сулу копії листа від 30 грудня 2022 року № 0000-030202-А/9167- 2022/31794 Національна соціальна сервісна служба України повідомила Секретаріат Уповноваженого Верховного Ради України з прав людини про те, що за інформацією з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, ОСОБА_1 (саму, без дитини) 01 травня 2022 року взято на облік як внутрішньо переміщену особу за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2 (довідка від 01 травня 2022 року № 3235-7500809504). Згідно бази даних державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України», заявниці допомога на проживання не нараховувалася. У переліку, сформованому Мінцифрою, міститься інформація про ОСОБА_1 . Вона оформлювала довідку за допомогою мобільного додатка Портала Дія 19 квітня 2022 року (код територіальної громади - 3235).
З копії листа Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 28 лютого 2023 року № 10383.4/17085.23/22/УЗ/41.1 вбачається, що останній звернувся до начальника Управління соціального захисту населення Обухівської районної військової адміністрації з листом, в якому зазначив такі обставини: «… Слід зауважити, що листом Мінцифри від 10 січня 2022 року № 1/11-10-А-6132-22-45-2023 Уповноваженого проінформовано, що згідно з інформацією, наданою державним підприємством «Дія», в інформаційно-комунікаційній системі Порталу Дія наявні відомості щодо заяв про взяття на облік та на отримання допомоги, користувачки ОСОБА_1 , з реєстраційним номером облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , які сформовані засобами мобільного додатку Порталу Дія (Дія): від 19 квітня 2022 року та від 30 квітня 2022 року. Разом із тим, Мінсоцполітики листом від 20 січня 2023 року № 603/0/5-23/56 Уповноваженого повідомлено, що орган соціального захисту населення має вносити інформацію в Єдину інформаційну базу даних про ВПО та оформлювати довідку про взяття на облік ВПО, що не була сформована в Порталі Дія до 30 квітня 2022 року. При цьому, в довідці зазначається дата первинного звернення (березень-квітень 2022 року), а дата видачі цієї довідки - в реальному часі. …У результаті бездіяльності працівників Управління станом на 27 лютого 2023 року допомогу на проживання заявниця так і не отримала, що у своє чергу порушує законні права громадянина на відповідні соціальні виплати.»
Як вбачається з наданої суду копії листа Директорату розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації України від 12 травня 2023 року № 1/11-10-А-1121-23-678-2023, позивача повідомлено про те, що ДП «Дія» здійснено перевірку та встановлено, що відомості заяв про взяття на облік та на отримання допомоги, сформованих засобами мобільного додатку Порталу Дія (Дія) від 19 квітня 2022 року, від 30 квітня 2022 року та від ' 13 вересня 2022 року користувачки ОСОБА_1 , з реєстраційним номером облікової картки платників податків, вказаних у зверненнях, що надійшли Представнику Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, наявні в інформаційно-комунікаційній системі Порталу Дія. Водночас, в заявах про взяття на облік та на отримання допомоги від 13 вересня 2022 року відсутні відомості щодо дитини користувачки.
У листі від 05 червня 2023 року № 60/29-777 Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Обухівської районної військової адміністрації позивача повідомлено про те, що за даними єдиної Web-орієнтованої інформаційної бази сегмент «Облік ВПО» позивач та її син, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані як внутрішньо переміщені особи з 01 травня 2022 року через мобільний додаток Порталу Дія (довідки від 01 травня 2022 року № 3235-7500809504 та № 3235-7500809505). Заява ОСОБА_1 для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам мобільним додатком Порталу Дія не сформована та до управління не надходила. Також, повідомлено, що відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», допомога на проживання за березень - квітень 2022 року призначається на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Також, згідно з пунктом 6 Порядку, для отримання допомоги особа додатково подає інформацію на носіях, що підтверджує факт подання через Портал Дія заяви у строк, визначений абзацом 5 пунктом пункту 3 Порядку. Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивача та її сина датовані 01 травня 2022 року, також відсутня підтверджуюча інформація щодо факту подання заяви на призначення допомоги до 30 квітня 2022 року, все вищезазначене не дає права на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на період з березня 2022 року по квітень 2022 року. Враховуючи викладене, як вказано у листі, позивачу відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII) (тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
У частині другій статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII зазначено, що адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша, друга статті 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII).
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України від 20 жовтня 2014 року №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно частини першої статті 9 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
До 20 березня 2022 року механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Постанова № 505), пунктом 2 якого передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
У зв'язку із набранням чинності 22 березня 2022 року постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 (зі змінами), якою був затверджений Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особами (далі - Порядок № 332) та визначений механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, втратила чинність Постанова № 505.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 року, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до Постанови № 505. Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Наведене в сукупності свідчить, що пунктом 2 Порядку № 332 передбачено коло осіб, яким надається допомога на проживання, а пункт 3 цього Порядку містить положення щодо розміру та умов надання чи ненадання такої допомоги за певних обставин та дозволяє суду дійти висновку про те, що внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком № 332 незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщені особи, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому Розпорядженням № 204-р.
Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом в постанові від 14 червня 2023 року у справі № 160/12308/22, які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує під час розгляду цієї справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач разом з її малолітнім сином перемістились з міста Українка Обухівського району Київської області до села Жуківці Обухівського району Київської області.
Також судом встановлено, що позивач звернулась через Портал Дія з заявою про взяття її та її неповнолітнього сина на облік, як внутрішньо переміщених осіб саме 19 квітня 2022 року, а не 01 травня 2022 року, тобто, судом встановлено, що дата « 01 травня 2022 року» є датою видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, але не датою звернення заявника з відповідною заявою.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач разом зі своєю малолітньою дитиною перемістились з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку № 332 (на території Київської області проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому Розпорядженням № 204-р).
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач та її син мають право на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі відповідно до Порядку № 332.
За таких обставин, суд вважає, що з урахуванням перебування позивача на обліку як внутрішньо переміщеної особи у регіоні, що включений до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку № 332, суд дійшов висновку що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті допомоги на проживання за березень - квітень 2022 року, відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, суд зауважує, що питання визначення конкретної суми, які підлягає виплаті позивачу та її малолітньому синові є виключною компетенцією відповідача, суд наділений в даному випадку повноваженнями лише щодо перевірки правильності нарахування такої суми, а не визначення її розміру, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині визначення конкретних сум, які підлягають виплаті позивачу та її малолітньому синові, є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
VI. Судові витрати.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд, керуючись частиною третьою першою статті 139 КАС України, вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати у розмірі 1 150,00 грн.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-262, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Обухівської районної військової адміністрації (08700, Київська область, Обухівський район, місто Обухів, вулиця Київська, будинок 24, код ЄДРПОУ 03193695) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Обухівської районної військової адміністрації, викладену у листі від 05 червня 2023 року № 60/29-777, у наданні державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та її дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20 березня 2022 року.
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Обухівської районної військової адміністрації здійснити призначення та виплату допомоги на проживання ОСОБА_1 та її дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року включно.
4. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації Обухівської районної військової адміністрації понесені нею судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 150,00 грн (одна тисяча сто п'ятдесят гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.