23 червня 2025 року м.Київ №320/52432/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає в ненадані ОСОБА_1 військового облікового документу;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видати ОСОБА_1 військово-обліковий документ.
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає в незарахуванні ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік, як заброньованого та ненаданні йому відстрочки від призову па військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 зарахувати ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік як заброньованого та надати йому відстрочку на військову службу під час мобілізації до 28.02.2025.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що він є військовозобов'язаним та на даний час працевлаштований у ТОВ "Національні інформаційні системи". Згідно Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України віл 25.04.2023 № 209 ТОВ «Національні інформаційні системи» визнано критично важливою інфраструктурою, що дало їм право на подання списків щодо бронювання у відповідності до Постанови КМУ від 27.01.2023. ТОВ "Національні інформаційні системи" звернулося до відповідача із листом №264/1 від 27.11.2023, для оформлення стосовно позивача бронювання на період мобілізації та на воєнний час, однак жодної відповіді на дане звернення відповідач не надав. Також, 12.08.2024 ТОВ "Національні інформаційні системи" звернулось до відповідача з клопотанням щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які заброньовані, із яким повторно було додано пакет документів, необхідних для оформлення бронювання позивача. Проте, відповідач не надав жодної відповіді. Згодом, на адвокатський запит представника позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 листом №07/10933 від 10.09.2024 повідомив позивача про те, що відсутні підстави для бронювання. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 з 20.08.2012 по теперішній працює у ТОВ «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» на посаді інженер відділу забезпечення відео монтажу (Наказ про прийняття №112-ос віл 20.08.2012).
Згідно Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України віл 25.04.2023 № 209 ТОВ «Національні інформаційні системи» було визнано критично важливою інфраструктурою, що дало йому право на подання списків щодо бронювання у відповідності до Постанови КМУ від 27.01.2023, №76.
Листом ТОВ "Національні інформаційні системи" від 27.11.2023 №264/1 повідомлено відповідача про необхідність оформлення військово-облікових документів ОСОБА_1 з метою його бронювання за ТОВ "Національні інформаційні системи".
21.06.2024 до відповідача звернувся представник позивача з адвокатським запитом щодо оформлення позивачеві бронування.
Проте, відповідач не надав жодної відповіді на вказане звернення.
12.08.2024 ТОВ "Національні інформаційні системи" звернулось до відповідача з клопотанням про оформлення відстрочки від прозову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які заброньовані, до якого було додано витяг з наказу №20538 від 09.08.2024 Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Проте, відповідач не надав жодної відповіді на вказане звернення.
Також, 02.09.2024 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо розгляду питання бронювання позивача, до якого повторно додав копії: клопотання ТОВ "Національні інформаційні системи" щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які заброньовані, Вих. № 342, від 12.08.2024; повідомлення ТОВ "Національні інформаційні системи" про бронювання військовозобов'язаного, Вих. № 341, від 12.08.2024; витяг з Наказу №20538 Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного, вих. № 340, від 12.08.2024.
10.09.2024 листом №07/10933 від 10.09.2024 відповідач повідомив про те, що позивачу відмовлено в оформлені відстрочки від призову на військову службу по загальній мобілізації.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі - Указ № 64/202), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває і на даний час.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з вказаним Указом, мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому, Указами Президента України продовжено строк проведення загальної мобілізації.
Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Положеннями ч. 2 ст. 2 цього ж Закону визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
За змістом ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Так, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
При цьому одним із принципів здійснення мобілізаційної підготовки та мобілізації є додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян, а зміст мобілізаційної підготовки становить в тому числі бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час (ч.ч. 2, 3 ст. 3 Закон №3543-XII).
Підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації установлені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Зокрема, в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу час мобілізації військовозобов'язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Метою бронювання військовозобов'язаних, згідно із ст. 24 Закону № 3543-XII, є забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону № 3543-XII бронюванню підлягають, зокрема, військовозобов'язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов'язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання (ч. 2 ст. 25 Закону №3543-XII).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 "Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час" затверджено Порядок бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану (далі - Порядок № 76, редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 1 цього Порядку ним визначено механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:
в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України;
в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі - оператори протимінної діяльності).
Пунктом 2 Порядку № 76 передбачено, що бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Міноборони (військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органі Міноборони, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони), в паперовій та/або електронній формі або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650 "Деякі питання бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану" (далі - Порядок бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу).
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
Не підлягають бронюванню військовозобов'язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Військовозобов'язані, зазначені у пункті 1 цього Порядку, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати:
строку проведення мобілізації, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Порядку, та військовозобов'язаних, які працюють або проходять службу в Державній кримінально-виконавчій службі;
строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку;
12 місяців, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку;
строк договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці п'ятому пункту 1 цього Порядку.
Згідно п.3 Порядку № 76 керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відповідають за включення військовозобов'язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
Відповідно до п.9 Порядку № 76 підприємства, установи та організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, банки та інші установи, державне регулювання діяльності яких здійснюється Національним банком, подають список центральному органу виконавчої влади або Національному банку, або відповідній обласній, Київській та Севастопольській міській держадміністрації (військовій адміністрації у разі її утворення), який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Відповідно до п.10 та п.11 Порядку №76 з метою погодження списки, подані в паперовій та/або в електронній формі, крім поданих засобами Порталу Дія відповідно до пунктів 4-9 цього Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Міноборони (СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони) у строк не більш як 10 робочих днів з дня їх отримання.
Міноборони (СБУ, Служба зовнішньої розвідки, розвідувальний орган Міноборони) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки.
За результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 10 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Міноборони (СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони) Мінекономіки приймає у строк не більш як п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних.
У відповідності до абз.7 п.12 Порядку 76 територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки, відповідний підрозділ розвідувального органу Міноборони), на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зараховує у строк не більш як п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як слідує із матеріалів справи, відповідно на наказу Міністерства економіки України від 09.08.2024 №20538 військовозобов'язаному ОСОБА_1 , який працює у ТОВ "Національні інформаційні системи", надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 28.02.2025.
Як зазначалося вище, 12.08.2024 ТОВ "Національні інформаційні системи" звернулось до відповідача з клопотанням про оформлення відстрочки від прозову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які заброньовані, до якого було додано витяг з наказу №20538 від 09.08.2024 Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Проте, відповідач не надав жодної відповіді на вказане звернення.
Також, 02.09.2024 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо розгляду питання бронювання позивача, до якого повторно додав копії: клопотання ТОВ "Національні інформаційні системи" щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які заброньовані, Вих. № 342, від 12.08.2024; повідомлення ТОВ "Національні інформаційні системи" про бронювання військовозобов'язаного, Вих. № 341, від 12.08.2024; витяг з Наказу №20538 Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного, вих. № 340, від 12.08.2024.
10.09.2024 листом №07/10933 від 10.09.2024 відповідач повідомив про те, що позивачу відмовлено в оформлені відстрочки від призову на військову службу по загальній мобілізації.
Суд звертає увагу на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 516 "Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації" установлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов'язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 "Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940), які не закінчилися на день прийняття цієї постанови, продовжуються автоматично на три місяці.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2024 № 1489 "Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації" установлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов'язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 "Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, які не закінчилися станом на 19 грудня 2024 р., продовжуються автоматично на один місяць, але не довше ніж до 28 лютого 2025 року.
Отже, строк дії відстрочки позивача, яка надана йому згідно з наказом Мінекономіки №20538 від 09.08.2024, встановлено до 28.02.2025.
Враховуючи викладене, після отримання повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік, відповідач повинен був на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зарахувати у строк не більш як п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, проте останній не вчинив таких дій.
Відтак позивач не повинен нести негативні для себе наслідки у зв'язку з тим, що відповідач внаслідок протиправної бездіяльності не прийняв будь-якого рішення (про зарахування на спеціальний військовий облік або про відмову в зарахуванні на вказаний облік) за результатами розгляду повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Національні інформаційні системи» про бронювання позивача на підставі наказу Мінекономіки від 09.08.2024 №20538.
Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Узагальнюючи вищевказане, суд наголошує на тому, що порушення права позивача на відстрочку від військової служби під час мобілізації виразилося у бездіяльності відповідача щодо надання такої відстрочки, а тому, саме така бездіяльність підлягає визнанню протиправною.
Одночасно суд відмовляє в задоволенні вимог зобов'язального характеру, оскільки вказаний у наказі Мінекономіки від 09.08.2024 №20538 передбачений чіткий строк його дії до 28.02.2025, який закінчився з 29.02.2025, а відтак вказаний наказ на момент розгляду справи вичерпав свою дію.
Отже, після 29.02.2025 підстав для задоволення заявлених позивачем вимог зобов'язального характеру на підставі наказу Мінекономіки від 09.08.2024 №20538 немає.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача видати військово-обліковий документ не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів наявності порушеного права в цій частині позову.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов містив вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягає задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає в незарахуванні ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік, як заброньованого та ненаданні йому відстрочки від призову па військову службу під час мобілізації.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.