24 червня 2025 року Справа № 826/1839/17 ЗП/280/837/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, ЄДРПОУ 39439980) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, ЄДРПОУ 34044632) про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА" (далі - Відповідач), у якому позивач просить суд прийняти рішення про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ «Латчбахер Україна» (34044632) наведених у мотивувальній частині позову, а також тих рахунків, які можуть бути відкриті.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що посадові особи "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА" відмовились допустити співробітників ГУ ДФС у м. Києві до проведення планової виїзної перевірки, що зафіксовано актом не допуску до перевірки від 31 січня 2017 року за № 96/26-15-14-07-01/34044632, в якому крім іншого вказано, що посадовій особі (законному представнику) ТОВ "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА" повідомлено, що відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами) у разі якщо платник відмовляється від проведення документальної або фактично перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу до платника податків може бути застосовано адміністративний арешт майна, що відповідно до статті 94 Податкового кодексу України є підставою для застосування адміністративного арешту. Позовну заяву происть задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року відкрито позовне провадження в адміністративній справі № 826/1839/17 та призначено справу до судового розгляду на 28 березня 2017 року о 14 год 00 хв.
10 березня 2017 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позов, який містить заперечення проти задоволення позову з огляду на те, що наказ відповідача № 348 від 18 січня 2017 року на підставі якого проведено перевірку відповідача наразі оскражується в судовому порядку у зв'язку із його безпідставністю. У задоволенні позову просить відмовити.
10 березня 2017 року відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2017 року клопотання позивача щодо зупинення провадження у справі №826/1839/17 задоволено, провадження у справі № 826/1839/17 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/1457/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 18 січня 2017 року № 348.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.
На виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 02 квітня 2025 року.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В. від 07 квітня 2025 року адміністративну справу № 826/1839/17 прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання та викликом сторін в порядку статті 262 КАС України, розгляд справи розпочато спочатку.
Вказаною ухвалою судді учасників справи повідомлено, що судове засідання у справі буде призначено після поновлення провадження у справі № 826/1839/17.
З метою вирішення питання про поновлення провадження у справі № 826/1839/17 судом на адресу Окружного адміністративного суду направлено запит про надання засвідченої належним чином копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/1457/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 18 січня 2017 року № 348 із відповідною відміткою суду про набрання вказаним судовими рішенням законної сили.
У відповідь на вказаний запит Окружним адміністративним судом міста Києва до Запорізького окружного адміністративного суду надано копію вищезазначеного судового рішення в електронному вигляді.
Ухвалою суду від 04 червня 2025 року провадження по справі поновлено, судове засідання призначено на 24 червня 2025 року на 12 год. 00 хв.
19 червня 2025 року до суду від представника Головного управління ДПС у м. Києві надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 20 червня 2025 року у задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено.
У судове засідання, призначене на 24 червня 2025 ркоу учасники справи не прибули. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи вимоги частини 3 статті 194 та частини 4 статті 229 КАС України, суд вважає за можливе справу розглянути у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ГУ ДФС у м. Києві прийнято Наказ № 348 від 18 січня 2017 ркоу “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА».
Контролюючим органом оформлені направлення на перевірку від 31 січня 2017 року №109/26-15-14-07-01, 110/26-15-14-07-01, 111/26-15-14-07-01 з метою з перевірки дотримання вимог податкового, валючного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 версеня 2016 року, які направлені на адресу відповідача рекомендованим листом, з повідомленням про вручення, що відповідно до пункту 42.2 ПК України вважається врученим належним чином.
В подальшому, 31 січня 2017 року з метою перевірки ТОВ «ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» співробітниками ГУ ДФС у м. Києві здійснено вихід за адресою здійснення господарської діяльності.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, посадові особи ТОВ «ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» не допустили співробітників ГУ ДФС у м. Києві до проведення планової виїзної перевірки, що зафіксовано актом не допуску до перевірки № 96/26-15-14-07-01/34044632, в якому крім іншого вказано, що посадовій особі (законному представнику) ТОВ ТОВ «ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА» повідомлено, що відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами) у разі якщо платник відмовляється від проведення документальної або фактично перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу до платника податків може бути застосовано адміністративний арешт майна.
З огляду на те, що на думку позивача виникли підстави для застосувнаня адміністративного арешту органами державної податкової служби останній звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинамм суд виходить із настуупного.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), у відповідності до пункту 94.2 якої арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.
Водночас чинне законодавство розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.
Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Наведені норми кореспондуються з приписом пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.
При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України . Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України . Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.
Загальна процедура застосування адміністративного арешту майна платника податків станом на дату скаладення Акту про відмову відповідачем у допуску регулювалась Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №568 від 10 жовтня 2013 року (далі - Порядок, в редакції чинній на момент спірних правовідносин та який втрав свою чинність 15 версеня 2017 року, тобто після скаладення Акту про недопуск відповідачем посадових осіб позивача до перевірки).
Відповідно до пункту 7.1 Порядку арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Згідно з пунктом 7.3 Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Тобто, арешт коштів платника податків які знаходяться на рахунках у банках з метою забезпечення виконання платником податків його обов'язків визначених законом здійснюється після прийняття рішення керівника (його заступника) органу державної податкової служби про накладення адміністративного арешту майна платника податків.
При цьому, визначальним при вирішенні питання щодо наявності підстав для арешту коштів є з'ясування наявності законних підстав для проведення документальної перевірки платника податків.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Пунктом 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Як зазначено вище, податковим органом складено акт № 96/26-15-14-07-01/34044632 від 31 січня 2017 року про відмову у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки, відмову у наданні первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів) до перевірки.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року у справі № 826/1457/17, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 18 січня 2017 року № 348 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ЛАТЧБАХЕР УКРАЇНА" код 34044632".
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Головне управління ДФС у м. Києві 27 грудня 2018 року звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 20219 року відмовлено Головному управлінню ДФС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі №826/1457/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Латчбахер Україна» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів.
Відповідно до частини 1 статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
Відтак, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року у справі № 826/1457/17 набрало законної сили 03 грудня 2018 року.
З огляду на викладене, суд вважає, відсутніми підстави для застосування адміністративного арешту, оскільки в судовому порядку встановлено відсутність законних підстав для проведення документальної перевірки платника податків.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.
З урахуванням положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задовленні позовної заяви до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 24 червня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов