24 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/29537/23
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні клопотання учасників справи про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, про призначення судово-економічної експертизи в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Ухвалою від 04.06.2025 року Житомирський окружний адміністративний суд прийняв до провадження справу № 240/29537/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 23.06.2023 року № 000118550407 про накладення штрафу в сумі 469 083,01 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
Постановлено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без проведення засідання та виклику сторін.
До суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, мотивоване тим, що розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників може призвести до неповного з'ясування обставин справи.
Представником відповідача заявлено клопотання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін для забезпечення учасникам справи можливості подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи.
Крім того, представником позивача також заявлено клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: чи підтверджується документально придбання позивачем товарів, робіт, послуг у період з 24.02.2022 по 27.05.2022 року у постачальників, що в подальшому обрали спрощену систему оподаткування за спецрежимом 2 %? Якщо так, то на яку суму придбання, в т.ч. ПДВ? Якщо так, то яка сума податкового кредиту була відсутньою у реєстраційному ліміті кожного звітного періоду реєстрації податкових накладних у період з 27.05.2022 по 31.10.2022 року через відсутність у постачальників, які в період з 01.04.2022 по 27.05.2022 року обрали спрощену систему оподаткування, можливості зареєструвати податкові накладні, складені ними до зупинення статусу платника ПДВ?
Розглянувши подані клопотання, суд, вирішуючи питання щодо переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з'ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов'язком.
Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зауважує, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ, передбачених частиною 4 статті 12 КАС України. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 6 статті 12, частин 2, 3 ст.257 КАС України.
Так, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Представники учасників справи не зазначили обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Врахувавши зміст поданих учасниками справи клопотань, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для переходу зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження та відмовляє в задоволенні таких клопотань.
Водночас, судом при вирішенні спору по суті будуть враховані письмові доводи учасників справи та надані ними докази.
Суд зауважує, що у разі такої необхідності суд не позбавлений можливості відповідно до частини 5 статті 262 КАС України з власної ініціативи суду проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Що стосується заявленого представником позивача клопотання про проведення судово-економічної експертизи у цій справі, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Отже, експертиза призначається у разі необхідності з'ясування судом обставин, які стосуються предмету доказування, тобто обставин, які підтверджують заявлені позовні вимоги. Обов'язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення спору по суті.
Судова експертиза повинна призначатися у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування та у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. При цьому, з метою призначення судом судової експертизи особа, яка приймає участь у розгляді справи має звернутися із клопотанням, в якому слід чітко обґрунтувати дійсну необхідність в її проведенні, тобто неможливість доведення чи спростування обставин справи в інший спосіб без призначення експертизи.
Одночасно слід зазначити, що висновок експерта є лише одним із доказів у справі, який з урахуванням приписів частини першої статті 108 КАС України, не має заздалегідь встановленої сили для суду і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статті 90 КАС України, такий висновок може бути складений лише на підставі наявних матеріалів справи, які можуть бути використані як джерело доказів, на підставі яких суд також не позбавлений можливості дійти висновку щодо наявності або відсутності певних фактів.
Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оскарження податкового повідомлення - рішення про накладення штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, звідси дослідженню підлягає питання дотримання строків реєстрації накладних, а не реальність господарських операцій позивача з його контрагентами.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що з'ясування обставин, що мають значення для даної справи, не потребує спеціальних знань експерта, тому клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи у цій справі є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 4, 12, 102, 156, 229, 241, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження, а також клопотання представника відповідача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи, подане в адміністративній справі № 240/29537/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Майстренко