про залишення позовної заяви без руху
25 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/11524/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 100941,50 грн.
Ухвалою суду від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ОСОБА_1 23.06.2025 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із зустрічним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати п. 12 наказу командира військової частини п.п НОМЕР_2 від 28.10.2016р. № 3016 «Про підсумки службового розслідування» в частині, яким доручено начальнику фінансово-економічної служби вч пп НОМЕР_2 занести в книгу стягнень та покарань та провести утримання (з урахуванням кратності) з ОСОБА_1 на суму 102933.7 грн.
Відповідно до положень статті 177КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Статтею 178 КАС УКраїни передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже зустрічна позовна заява подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України та у разі, якщо така подана з порушенням даних вимог, вона повертається заявнику.
Суд, дослідивши подану до суду зустрічну позовну заяву, вважає, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Як убачається зі змісту прохальної частини позову, позивач оскаржує п. 12 наказу командира військової частини п.п НОМЕР_2 від 28.10.2016р. № 3016 «Про підсумки службового розслідування» в частині, яким доручено начальнику фінансово-економічної служби вч пп НОМЕР_2 занести в книгу стягнень та покарань та провести утримання (з урахуванням кратності) з ОСОБА_1 на суму 102933.7 грн.
Відтак, спірні правовідносини пов'язані із проходженням позивачем публічної служби.
Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Установлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що із наказом від 28.10.2016р. № 3016 «Про підсумки службового розслідування» та Актом підсумків не ознайомлений.
Крім того, мотивуючи причини пропуску строку на звернення до суду ОСОБА_1 зазначає, що про існування оскаржуваного наказу він дізнався в кінці січня 2022 року, отримавши копію позовної заяви від Ружинського районного суду Житомрської області у справі 291/41/22.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що, навіть за умови необізнаності позивача із оскаржуваним наказом, з січня 2023 року розпочав свій перебіг строк звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу командира наказу п.12 командира військової частини п.п НОМЕР_2 від 28.10.2016р. № 3016 «Про підсумки службового розслідування».
Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з відповідними позовними вимогами, а доводи заяви про поновлення такого строку не підтверджують існування обставин, що перешкоджали такому зверненню у визначений законодавством строк.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом 10 днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачу строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Г.В. Чернова