Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 червня 2025 року Справа №200/8420/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №200/8420/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 12.02.2025 вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке викладено у протоколі від 25.11.2024 №17 щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву від 08.11.2024 про надання відстрочки від призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням висновків суду та прийняти рішення щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком №560.
На адресу суду через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду згідно ст. 382 КАС України, шляхом зобов'язання відповідача у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення. Заява обґрунтовується тим, що станом на 05.06.2025 заява не розглянута рішення суду не виконано.
Відповідачу направлена копія заяви через систему «Електронний суд» 05.06.2025. Своїм правом на надання письмових пояснень по суті поданої заяви відповідач не скористався.
Розглянувши в письмовому провадженні подану заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зважає на таке.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Зокрема, відповідно до частинами 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1, 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положеннями частини 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункту 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, а якщо не виконано то причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Під час розгляду цієї заяви щодо встановлення судового контролю судом з'ясовано, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2025, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву від 08.11.2024 про надання відстрочки від призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням висновків суду та прийняти рішення щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком №560.
Заявник в поданій заяві вказує, що станом на 05.06.2025 заява не розглянута рішення суду не виконано.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься подана в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України заява від 10.06.2025 ОСОБА_1 , до якої було додано, крім іншого, лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.05.2025 № 09/5041.
Отже, з матеріалів справи слідує, що відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 ..
За наведених обставин, оскільки, заявник, в якості підстав звернення з заявою про встановлення судового контролю зазначив про нерозгляд заяви та невиконання рішення суду, але відповідач повторно розглянув заяву позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, наведена у заяві обставина не розгляду його звернення не є підставою для зобов'язання подати звіт в порядку статті 382 КАС України.
Відповідно, заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382, 382-1 КАС України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №200/8420/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов