Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 червня 2025 року Справа№640/11760/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Галатіної О.О.,
секретаря судового засідання Коломієць К.С.,
представника позивача Білюк Ю.А.,
представника відповідача Волинця Б.О.,
представника відповідача Подкалюка М.О.
розглянувши в порядку загального провадження у судовому засіданні, в режимі відеоконференції, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК СОЛАР" до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "НК СОЛАР" з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2021 р. №000/9049/0901, від 30.09.2021 № 0730340902 та № 0730360902.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно Наказу від 30.07.2021 N 1017-п "Про проведення фактичних перевірок" посадовими особами відповідача 2 10.08.2021 року було проведено фактичну перевірку діяльності автозаправочної станції (АЗС), за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Кочерів, вул. Київська, З Б, через яку здійснює свою діяльність ТОВ «НК Солар».
За результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем п. 11, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР, про що складено відповідний Акт від 19.08.2021 № 7979/09-01/41814150 та прийнято податкові повідомлення - рішення від 30.09.2021 №0730340902 на суму 9 831 933,00грн., №0730360902 на суму 20 000, 00грн. та від 28.09.2021 №000/9049/0901 на суму 462 849,50 грн.
Позивач наголошує, що відповідно норм ПК України, в наказі про проведення перевірки обов'язково повинні бути зазначені підстави для проведення перевірки, а саме: інформація про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства, що обумовлює правомірність проведення такої перевірки.
Натомість в Наказі від 30.07.2021 N 1017-п "Про проведення фактичних перевірок" така інформація не визначена, а доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Житомирській області від 28.07.2021 №755/06-30-09-01-07, щодо якої зазначено в Наказі від 30.07.2021, під час проведення перевірки позивачу не надавалась.
На підставі вказаного та спираючись на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі N 804/8921/13-а та від 08.09.2020 у справі N640/21536/19, позивач вважає, що фактична перевірка була призначена за відсутності обставин, з дотриманням яких законодавець пов'язує можливість проведення такої перевірки.
Щодо виявлених порушень по суті позивач наголошує на нижчезазначеному.
А саме: порушення п.11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265-95/ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості) полягало в тому, що 10.08.2021 року з 09:19 год. до 11:43 год. на АЗС відбувались технічні роботи по заміні реєстратора розрахункових операцій (надалі - РРО).
Спеціалістами сервісної організації РРО був підключений на АЗС, інші роботи по налаштуванню роботи РРО проводились у віддаленому доступі, у тому числі програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, однак спеціалістами сервісної організації не було повідомлено працівників АЗС про те, що програмування кодів УКТ ЗЕД ще не проведено, а роботи здійснюються у віддаленому доступі.
Саме в цей час, працівники ГУ ДПС у Житомирській області, прибувши на АЗС для проведення фактичної перевірки здійснили контрольну заправку (придбали пальне) та зафіксували відсутність коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрахунковому документі.
Таким чином, працівникам АЗС не було відомо про відсутність найменування підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Вже після проведених робіт працівниками сервісної служби у віддаленому доступі протягом дня - 10 серпня 2021 року, у чеку вже відображався код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
При цьому позивач наголошує, що про заміну реєстратора розрахункових операцій ТОВ «НК Солар» завчасно повідомляло ГУ ДПС у Житомирській області, шляхом направлення заяви № 555/08 від 06.08.2021 р., в якій повідомляло нові дані щодо реєстратора розрахункових операцій, який буде функціонувати на об'єкті з 10.08.2021 року та просило внести відповідні зміни до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №06190314201900071 з 01.07.2019 року.
Відтак, на підставі зазначених обставин, позивач наголошує, що порушення п.11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265-95/ВР відсутнє.
Щодо порушення п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, а саме здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, яке полягало в тому, що журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП не був заповнений з 01.08.2021 по 10.08.2021, відповідно не оприбутковано товар за вказаний період; звіт за формою № 17-НП був відсутній.
З приводу вказаного позивач зазначає, що на АЗС відбувалось ведення двох журналів обліку надходження нафтопродуктів за формою № 13-НП, один журнал, заповнювався безпосередньо оператором, який перебував на зміні та приймав пальне, що надходило автомобільним транспортом, інший журнал, для контролю вів завідуючий АЗС, який міг за необхідності передавати його на перевірку керівництву підприємства. Після звільнення завідуючого, керівництвом підприємства було прийнято рішення, що один примірник журналу заповнюється безпосередньо оператором, який перебуває на зміні та приймає пальне, що надходить автомобільним транспортом на АЗС, другий примірник журналу, оператор може заповнювати у вільний від роботи час.
Таким чином, перебуваючи у стані хвилювання, оператор, яка перебувала на зміні 10.08.2021 року, надала до перевірки другий примірник журналу за формою № 13-НП, який був не заповнений з 01.08.2021 по 10.08.2021. Даний примірник журналу не є основним та за необхідності передається на перевірку керівництву підприємства. Також оператор надала помилкову інформацію щодо змінного звіту АЗС за формою N 17-НП, яка не відповідає фактичним обставинам.
Окремо позивач зазначає, що порушення Інструкції N 281/171/578/155 в частині порядку внесення необхідних записів в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП та/або занесення вказаних даних до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП не спростовує факту обліку товару в порядку передбаченому Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та, відповідно, не є свідченням реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Відтак, на думку позивача, недотримання норм, передбачених підзаконним нормативно-правовим актом, тобто Інструкцією, не може бути підставою для застосування штрафної санкції, передбаченої ст, 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Враховуючи, що порушення п.11, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265-95/ВР на думку позивача відсутні, то спірне ППР № 0730340902 від 30.09.2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, яке полягає в тому, що введений в експлуатацію резервуар не був обладнаний рівнеміром-лічильником.
З приводу вказаного позивач наголошує, що відповідний рівнемір-лічильник у зв'язку з неналежною роботою було передано ТОВ «Сервіс НД» на ремонт або налагодження 05.08.2021 року у зв'язку з нестабільною роботою, про що свідчить акт передачі обладнання та копія довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягу обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального №1002107 (уніфікований номер акцизного складу - АЗС, що знаходиться за адресою: Житомирська область. Радомишльський район, с. Кочерів, вул. Київська, З Б), з якої вбачається, що з 05.08.2021 обсяги залишків пального у резервуарах подаються за показниками інших вимірювальних приладів.
Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що у податкового органу відсутні підстави для застосування до ТОВ «НК Солар» штрафних санкцій у розмірі 20 000,00 грн., згідно податкового повідомлення рішення №0730360902 від 30.09.2021 р.
Щодо порушення ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині реалізації пального через РРО, який не внесений в додаток до ліцензії.
Порушення полягало в тому, що згідно заяви від 06.08.2021 року 10.08.2021 року реалізація пального позивачем повинна була здійснювалась через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 3000919714 та заводським номером НД04001668, натомість фактично розрахункові операції здійснювались за допомогою реєстратора розрахункових операцій з фіскальним номером 3000452129 та заводським номером НТ00001869.
З приводу вказаного позивач наголошує на тому, що у випадку зміни даних у додатку ліцензії щодо реєстратора розрахункових операцій, який буде функціонувати на об'єкті, сама ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним, у даному випадку №06190314201900071, не анулюється, а вважається переоформленою. Як старий так і новий реєстратор розрахункових операцій були належним чином зареєстровані та опломбовані.
На момент проведення перевірки 10.08.2022 року, ліцензія з додатком де визначений старий РРО була визнана недійсна, а ліцензія з додатком де визначений новий РРО є переоформленою.
Таким чином реалізація нафтопродуктів на АЗС ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. За допомогою програмного забезпечення касового апарата інформація по кожній розрахунковій операції передається до податкового органу в електронному вигляді.
На підставі визначеного ТОВ «НК Солар» вважає, що штрафні санкції у розмірі 462 849,50 гривень (231 424,75 грн.*2) застосовано неправомірно, податкове повідомлення - рішення № 000/9049/0901 від 28.09.2021 р. є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
30.08.2022 року відповідачем 2 надано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого зазначено, що в оскаржуваному наказі ГУ ДПС у Житомирській області №1017-п від 30.07.2021 міститься посилання на підстави проведення перевірки, а саме: ст.19, ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп..80.2.2, пп. 80.2.5, п.80.2 ст.80 ПК України. Окрім того, зазначено, що фактична перевірка проводитиметься щодо питань дотримання норм законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів пального.
Відповідач 2, посилаючись на позицію суду касаційної інстанції, наголошує, що зазначені норми Кодексу і є фактичними підставами проведення перевірки.
Також відповідач 2 звертає увагу на те, що його посадових осіб було допущено до проведення перевірки та в направленнях на проведення перевірки здійснено відмітку представника позивача про допуск на проведення фактичної перевірки за місцями здійснення господарської діяльності. В відтак, відповідно практики Верховного Суду, сам допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа №804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа №826/16221/15), від З жовтня 2019 року (справа №820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа №820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа №815/4392/15) тощо.
Таким чином, відповідач 2 наголошує, що наказ №1017-п від 30.07.2021 начальника Головного управління ДПС у Житомирській області «Про проведення фактичних перевірок» є правомірним, законним та таким, що відповідає приписам податкового законодавства України.
Щодо суті виявленого порушення відповідач 2 наголошує, що перевіркою встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (із змінами та доповненнями) в частині реалізації пального через реєстратор розрахункових операцій, який не внесений в додаток до ліцензії. Загальна вартість реалізованого пального через реєстратор розрахункових операцій, який не внесений в додаток до ліцензії склала 231424,75 грн.
Відповідно до заяви ТОВ «НК СОЛАР» від 06.08.2021 №555/08, починаючи з 00 год. 00 хв. 10.08.2021 підприємство розпочинає реалізацію пального через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 3000919714 та заводським номером НД04001668.
Не дивлячись на подану заяву, 10.08.2021 в період з 00 год. 00 хв. по 09 год. 17 хв. підприємством здійснювалась реалізація пального через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 3000452129 та заводським номером НТ00001869 на загальну суму 231424,75 грн.
Відповідно до абз. ІІ ч.2 ст.17 Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.
Враховуючи вищевикладене, контролюючим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 28.092021 №000/9049/0901 та застосовано до Позивача штрафну санкцію в сумі 462 849,50 грн.
Відтак на думку відповідача 2 позовні вимоги, що стосуються податкового повідомлення-рішення від 28.09.2021 р. №000/9049/0901 задоволенню не підлягають.
05.10.2022 року відповідачем 1 надано відзив на позов, згідно змісту якого зазначено, що позовні вимоги щодо спірних ППР від 30.09.2021 №0730340902 на суму 9 831 933,00грн., №0730360902 на суму 20 000, 00грн. є безпідставними, адже вимогами законодавства чітко визначено відповідальність за порушення п.11, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265-95/ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, які були виявлені та належним чином зафіксовані.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 закінчено підготовче провадження у справі № 640/11760/22.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НК СОЛАР" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25 Г) до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві (041 16. м. Київ, вул. Шолуденка 33/19), Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Призначено адміністративну справу до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НК СОЛАР" про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції - задоволено. Допущено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НК СОЛАР" в судовому засіданні, призначеному на 25 березня 2025 року о 10 год. 10 хв. в режимі відеоконференції.
Також ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року клопотання представника Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції - задоволено частково. Допущено участь представника Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області в судовому засіданні, призначеному на 25 березня 2025 року о 10 год. 10 хв. в режимі відеоконференції.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2025 року клопотання представника Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції - задоволено. Допущено участь представника Головного управління Державної податкової служби в місті Києві в судовому засіданні, призначеному на 25 березня 2025 року о 10 год. 10 хв. в режимі відеоконференції.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції - задоволено. Допущено участь представника Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області в судовому засіданні, призначеному на 08 квітня 2025 року о 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НК СОЛАР» про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції - задоволено. Допущено участь представника Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області в судовому засіданні, призначеному на 08 квітня 2025 року о 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.
07.04.2025 року представником позивача надано до суду додаткові пояснення, згідно змісту яких зазначено, що РРО за фіскальним номером 3000919714 із заводським номером НД 04001668, станом на 28.07.2021 року не міг здійснювати реалізацію підакцизної групи товарів (бензину), так як зазначений РРО, 29.07.2021 року був тільки виготовлений, а зареєстрований в ГУ ДПС у м. Києві лише 30.07.2021.
Представник наголошує, що реалізація підакцизної групи товарів (бензину) через РРО за фіскальним номером 3000919714 із заводським номером НД 04001668 почалася тільки 10.08.2021 року, так як до цього працював інший РРО за фіскальним номером 3000452129 із заводським номером НТ00001869 та у зв'язку із закінченням термінів експлуатації був знятий з реєстрації 10.08.2021 о 09 годині 39 хвилин, що підтверджується довідкою про розпломбування №10081159 від 10.08.2021 року.
З урахування вищезазначеного, представник позивача вчергове наголошує, що фактична перевірка була проведена безпідставно, відповідно рішення які були прийняті в ході її проведення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції - задоволено. Допущено участь представника Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області - Волинця Богдана в судовому засіданні, призначеному на 08 квітня 2025 року о 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції за електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_1
08.04.2025 року представник позивача надав до суду додаткові пояснення по справі, згідно змісту яких вчергове зауважив, що в наказі про проведення фактичних перевірок №1017-п від 30.07.2021 р., згідно якого було проведено фактичну перевірку автозаправочної станції (АЗС), за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Кочерів, вул. Київська, 3 Б, через яку здійснює свою діяльність ТОВ «НК Солар», податковий орган не конкретизує суть порушення.
Позивач звертає увагу суду, що Відповідач 2, як суб'єкт владних повноважень, не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття наказу слугувала інформація про порушення ТОВ "НК СОЛАР" вимог законодавства. У самому наказі про призначення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення.
У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності ТОВ "НК СОЛАР" вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.
При вирішенні справи позивач просив враховувати правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі № 804/8921/13-а та від 08.09.2020 у справі №640/21536/19.
21.04.2025 року представником відповідача 2 у відповідь на додаткові пояснення від надано пояснення, згідно місту яких зазначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом.
Тобто відповідач 2 наголошує, що наказ про проведення фактичної перевірки може бути прийнятий незалежно від настання певних обставин та спрямований на реалізацію завдань та функцій, покладених на контролюючий орган, а також може бути прийнятий за результатами аналізу інформації щодо діяльності суб'єкта господарювання.
У тому числі представник відповідача 2 навів аргументи по суті спірних правовідносин, просив відмовити в задоволенні позову.
05.05.2025 року позивачем надані пояснення та додаткові докази до справи, згідно змісту яких представник просить суд долучити до матеріалів справи 640/11760/22, копію заяви Вих. № 555/08 від 06.08.2021 р., згідно якої Позивач просив Головне управління ДПС у Житомирській області внести відповідні зміни до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №06190314201900071 з 01.07.2019 року, а саме відомості щодо нового реєстратора розрахункових операцій.
При цьому представник увагу суду на те, що Головне управління ДПС у Житомирській області визначає порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме роздрібна торгівля пальним через ЕККА (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії.
Однак згідно позиції представника позивача, зазначене не відповідає дійсності, так як на момент проведення перевірки 10.08.2022 року, ліцензія з додатком де визначений старий РРО була визнана недійсна - від 10.08.2021 р., а ліцензія з додатком де визначений новий РРО є переоформленою - від 10.08.2021 р., обидві ліцензії з додатком долучені до матеріалів справи.
Частиною 52 ст. 15 Закону №481 встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію з урахуванням змін.
Законом №481 не встановлено окремих вимог до заяви та пакету документів, які подаються для внесення змін щодо реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО), через який здійснюється реалізація пального, зазначених у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Тому для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним щодо РРО (КОРО), необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО, ПРРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери ПРРО, дату початку їх обліку в контролюючих органах, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).
Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання переоформлену ліцензію з урахуванням змін.
З урахування вищевикладеного, представник позивача вважає, що у діях ТОВ «НК Солар» відсутній склад порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР, в частині реалізації пального через РРО, який не внесений в додаток до ліцензії.
07.05.2025 року відповідач 2 надав до суду копія акту фактичної перевірки від 19.08.2021 № 7979/09-01/41814150.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 року клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Допущено участь представника Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області в судовому засіданні, призначеному на 20 травня 2025 року о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Допущено участь представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в судовому засіданні, призначеному на 20 травня 2025 року о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2025 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НК СОЛАР" про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції - задоволено. Допущено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НК СОЛАР" в судовому засіданні, призначеному на 10 червня 2025 року о 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК СОЛАР" до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Продовжено розгляд справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача 1 та представник відповідача 2 у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти задоволення позовних вимог заперечували.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено таке.
Фактична перевірка позивача проводилась Головним управлінням ДПС у Житомирській області згідно наказу від 30.07.2021 N 1017-п "Про проведення фактичних перевірок", на підставі ст.191, ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст. 75, пп.80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зі змінами та доповненнями, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами та доповненнями, враховуючи доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Житомирській області від 28.07.2021 №755/06-30-09-01 -07 та направлення на перевірку, у період з 10.08.2021 по 19.08.2021 проведено фактичну перевірку автозаправочної станції (АЗС), за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Кочерів, вул. Київська, 3 Б, через яку здійснює свою діяльність ТОВ «НК Солар».
За результатами перевірки було складено акт фактичної перевірки від 19.08.2021 № 7979/09-01/418141507, згідно змісту якого та з урахуванням висновку №515/09-01 від 22.09.2021 встановлені порушення:
п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) в частині відсутності коду товарної підкатегорії, п. 12 ст. 3 Закону України від 06,07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) в частині реалізації пального, яке не було обліковане у встановленому порядку;
пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI в частині введення в експлуатацію резервуар не був обладнаний рівнеміром-лічильником;
статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (із змінами та доповненнями) в частині реалізації пального через реєстратор розрахункових операцій, який не внесений в додаток до ліцензії;
З урахуванням вищезазначеного, на підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення - рішення від 30.09.2021 №0730340902 про застосування штрафних санкцій у розмірі 9 831 933,00 грн. та №0730360902 про застосування штрафних санкцій у розмірі 20 000,00 грн.
Головним управлінням ДПС у Житомирській області винесено податкове повідомлення - рішення від 28.09.2021 р. №000/9049/0901 про застосування штрафних санкцій у розмірі 462 849,50 грн.
Рішенням Державної податкової служби України №6028/6/99-00-06-03-02-06 від 22.06.2022 року вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, у задоволенні скарги позивача на спірні ППР було відмовлено.
Відповідно до заяви TOB «НК COJIAP» від 06.08.2021 №555/08, починаючи з 00 год. 00 хв. 10.08.2021 підприємство розпочинає реалізацію пального через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 3000919714 та заводським номером НД04001668.
Відповідно Акту передачі обладнання від 05.08.2021, рівнемір-сигналізатор ультразвуковий УУС-01 в складі перетворювача П25 був переданий ТОВ «НК Солар» (адреса АЗС: Житомирська область, Радомишльський район, с. Кочерів, вул. Київська, З Б) до ТОВ «Сервіс НД» у зв'язку з нестабільною роботою, для налагодження або ремонту.
Як вбачається з Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягу обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального № 1002107 (уніфікований номер акцизного складу - АЗС, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Кочерів, вул. Київська, З Б, з якої вбачається, що з 05.08.2021 року обсяги залишків пального у резервуарах подаються за показниками інших вимірювальних приладів.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Як зазначено у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до висновків суду касаційної інстанції, викладених в Постанові Палати КАС ВС від 21.02.2020 по справі №826/17123/18, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Спираючись на вказані висновки Верховного Суду, суд зауважує, що підставою для незгоди зі спірними ППР позивачем визначено саме незмістовність Наказу від 20.07.2021 р. № 1017-и “Про проведення фактичної перевірки».
Як визначено в Наказі на проведення перевірки від 20.07.2021 р. № 1017-и, перевірка відбулась на підставі пп. 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України тощо.
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин, зокрема і у сфері виробництва та обігу пального.
Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17,19-1.1.54. пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.
Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб'єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 07.11.2019 у справі №140/391/19, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, у справі № 140/2889/21, від 5 квітня 2023 року у справі № 200/1354/21-а, від 11 січня 2023 року у справі № 160/2357/21.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають ураховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Відтак позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "НК СОЛАР" щодо відсутності правових підстав для проведення перевірки є помилковою та підлягає відхиленню.
При цьому, слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.
Тобто саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.
Як вбачається з встановлених обставин справи, а також Наказу від 20.07.2021 р. № 1017-и, контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що відповідає підставі визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Також в Наказі наявне посилання на доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Житомирській області від 28.07.2021 №755/06-30-09-01 -07, проте таке посилання не спростовує викладених вище висновків з приводу достатності повноважень у контролюючого органу на підставі визначних в Наказі законодавчих норм.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Щодо порушення п.11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265-95/ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР. Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За визначеннями, наведеними у статті 2 3акон №265/95, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР).
Згідно з приписами п. 11 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції, що була чинною на час проведення фактичної перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позивач наголошує, що відсутність в розрахунковому документі інформації щодо УКТ ЗЕД обумовлена проведенням технічних робіт по заміні реєстратора розрахункових операцій.
Проте зазначена причина не може вважатися такою, що виключає передбачену законом відповідальність так як відповідно заяви № 555/08 від 06.08.2021 р., технічні роботи повинні були бути закінчені 10.08.2021 року (…нові дані щодо реєстратора розрахункових операцій, який буде функціонувати на об'єкті з 10.08.2021 року…згідно змісту заяви № 555/08).
Також суд погоджується з позицією відповідача 1 з приводу наявності декількох варіантів поведінки, що дозволяють платнику податків дотриматись вимог діючого законодавства за умови у тому числі невчинення дій щодо продажу пального у певний час.
Приписами статті 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.
Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).
Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення.
Відсутність обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб'єктом господарювання, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 27.03.2025 у справі № 560/15692/23.
Враховуючи наведене, суд вважає позицію відповідача 1 щодо наявності порушення п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР доведеною.
Щодо порушення п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, а саме здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, яке полягало в тому, що журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП не був заповнений з 01.08.2021 по 10.08.2021, відповідно не оприбутковано товар за вказаний період; звіт за формою № 17-НП був відсутній.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання зобов'язанні вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відповідно до статті 20 Закону №265 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ (далі - Закон №996) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Частинами першою та другою статті 9 Закону №996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З урахуванням специфіки здійснення діяльності із роздрібної торгівлі нафтопродуктами та з метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція №281/171/578/155).
Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).
Згідно з підпунктом 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції №281/171/578/155 на підставі товарно-транспортних накладних та акту приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП.
Підпунктом 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281/171/578/155 встановлено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія (пункт 10.3.2 пункту 10.3 Інструкції №281/171/578/155).
У розділі 13 зазначеної Інструкції встановлені особливості проведення інвентаризації нафти та нафтопродуктів на підприємствах.
У свою чергу особливості обліку нафтопродуктів на АЗС визначені в розділі 16 Інструкції.
Так, пунктом 16.1 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Як зазначено вище, в акті перевірки контролюючий орган зазначив про те, що звіт за формою № 17-НП був відсутній, а журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП не був заповнений з 01.08.2021 по 10.08.2021.
Зазначене позивачем не заперечується.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).
Згідно з пунктом 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд зазначає, що з вищенаведених положень Інструкції №281/171/578/155 вбачається, що на підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.
Разом з тим, згідно з підпунктом 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
Отже, журнал обліку надходження нафтопродуктів та змінний звіт не є первинним чи зведеним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і порушення порядку ведення такого журналу саме по собі не свідчить про відсутність обліку товарів у розумінні пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Аналогічна правова позиція була сформована Верховним Судом у постанові від 17.05.2023 у справі №640/20727/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -110923847).
Разом з цим в межах даної справи спірним моментом разом з іншим є повна відсутність звіту за формою № 17-НП, а не порушення порядку його ведення.
Верховний Суд у постанові від 14.02.2022 у справі №640/2008/20 дійшов висновку про те, що Інструкція №281, встановлюючи обов'язок суб'єкта господарювання вести передбачені нею форми обліку нафтопродуктів, регулює оперативний контроль підприємства за обігом нафтопродуктів. Відсутність чи недоліки в оформленні передбачених Інструкцією документів (журналів обліку, змінних звітів) не може бути єдиною підставою для висновку про порушення порядку ведення обліку палива за місцем його продажу та застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених статті 20 Закону про РРО.
Проте суд зазначає, що в межах даної справи порушення вимог Інструкції не є єдиною підставою для висновку про порушення порядку ведення обліку палива за місцем його продажу та застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених статті 20 Закону про РРО, а відтак висновки, викладені у постанові від 14.02.2022 у справі №640/2008/20, не можуть бути прийнятими до уваги в даній справі.
У тому числі аргументи позивача щодо даної частини спірних правовідносин підлягають відхиленню через чітко визначене коло відповідальних осіб за заповнення та ведення журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП та звіту за формою № 17-НП
Враховуючи наведене, суд вважає позицію відповідача 1 щодо наявності порушення п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР доведеною.
Враховуючи, що порушення позивачем п.11, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265-95/ВР є наявними в межах спірних правовідносин, то спірне ППР № 0730340902 від 30.09.2021 року на суму 9 831 933, 00грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.
Щодо порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, яке полягає в тому, що введеному в експлуатацію резервуарі не був обладнаний рівнеміром-лічильником.
Акцизний склад акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Згідно з підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що розпорядники акцизних складів зобов'язані були обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Відповідно до приписів пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Тобто складом правопорушення, визначеного пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.
Як вже було зазначено вище, відповідний рівнемір-лічильник у зв'язку з неналежною роботою було передано ТОВ «Сервіс НД» на ремонт або налагодження 05.08.2021 року у зв'язку з нестабільною роботою, про що свідчить акт передачі обладнання.
Згідно змісту довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягу обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального №1002107 (уніфікований номер акцизного складу - АЗС, що знаходиться за адресою: Житомирська область. Радомишльський район, с. Кочерів, вул. Київська, З Б), з якої вбачається, що з 05.08.2021 обсяги залишків пального у резервуарах подаються за показниками інших вимірювальних приладів.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що рівнемір-лічильник був відсутній на акцизному складі пального №1002107 внаслідок об'єктивних обставин, а підсумкові облікові дані щодо обсягу обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі подавалися за показниками інших вимірювальних приладів.
А відтак у податкового органу відсутні підстави для застосування до ТОВ «НК Солар» штрафних санкцій у розмірі 20 000,00 грн., згідно податкового повідомлення рішення №0730360902 від 30.09.2021 р., враховуючи що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (із змінами та доповненнями) в частині реалізації пального через реєстратор розрахункових операцій, який не внесений в додаток до ліцензії.
Як визначено у статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР, тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Згідно з частиною п'ятдесят четвертою статті 15 Закону № 481/95-ВР у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб'єкт господарювання зобов'язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.
Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Відповідно до абзацу десятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.
Згідно матеріалів справи, заявою № 555/08 позивачем було повідомлено відповідача 2 про заміну старого реєстратора № 3000452129 на новий № 3000919714 та викладено прохання внести відповідні зміни до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 06190314201900071 з 01.07.2019 року, в заяві зазначено, що новий реєстратор № 3000919714 буде функціонувати з 00.00. 10.08.2021 року.
Разом з цим на момент проведення перевірки реалізація пального здійснювалась через реєстратор № 3000452129.
Відтак викладені обставини суд вважає позицію відповідача 2 щодо наявності порушення 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР доведеною.
Враховуючи, що порушення позивачем 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР є наявним в межах спірних правовідносин, то спірне ППР від 28.09.2021 №000/9049/0901 на суму 462 849, 50грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частин 1, 3, 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 24810, 00грн., враховуючи, що судом було скасоване одне податкове повідомлення - рішення №0730360902, а два податкових повідомлення - рішення №0730340902 та №000/9049/0901 залишені в силі, то сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача, дорівнює 8 270 грн. 00 коп. (1/3 від 24810, 00грн.).
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НК СОЛАР" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25 Г) до Головного управління Державної податкової служби в місті Києві (041 16. м. Київ, вул. Шолуденка 33/19), Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби в місті Києві від 30.09.2021 року №0730360902.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК СОЛАР" судовий збір у розмірі 8 270 (вісім тисяч двісті сімдесят) грн 00 коп.
Вступну та резолютивну частини рішення виготовлено та проголошено зміст у судовому засіданні 19 червня 2025 року.
Повний текст рішення складено та підписано протягом 25 червня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Галатіна