Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 червня 2025 року Справа№200/2550/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ЄДРПОУ 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, будинок 7А, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.04.2025 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Відповідач 2), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головних управлінь Пенсійного фонду України у Волинській та Кіровоградській областях, що полягає у не зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи в ПРАТ “ММК ім. Ілліча» та ТОВ “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» 15 квітня 1994 - 19 січня 1997 (02 роки 09 місяців 05 днів); 20 січня 1997 - 15 січня 2003 (05 років 11 місяців 26 днів); 16 січня 2003 - 31 грудня 2003 (00 років 11 місяців 16 днів); 01 січня 2010 - 30 вересня 2010 (00 років 08 місяців 30 днів); 01 жовтня 2010 - 30 червня 2014 (03 роки 08 місяців 30 днів); 01 листопада 2015 - 31 грудня 2015 (00 років 01 місяць 31 день); 13 січня 2016 - 31 березня 2016 (00 років 02 місяці 19 днів); 26 квітня 2016 - 30 квітня 2016 (00 років 00 місяців 05 днів); 01 травня 2016 - 02 серпня 2016 (00 рокі в03 місяці 02 дні); 01 жовтня 2016 - 31 грудня 2017 (01 рік 02 місяці 31 день), а також до страхового стажу періоду проходження строкової військової служби 01 січня 1992 - 30 жовтня 1992 (00 років 09 місяців 30 днів), не зарахуванні додаткових років за кожний повний рік роботи стажу за Списком №1 до страхового стажу додатково по одному року згідно частини 3 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» під час розгляду заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 №797 від 21.01.2025 та прийняття рішення №057150012893 від 07.02.2025;
зобов'язати Головні управління Пенсійного фонду України у Волинській та Кіровоградській областях повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 №797 від 21.01.2025 та зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи в ПРАТ “ММК ім. Ілліча» та ТОВ “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» 15 квітня 1994 - 19 січня 1997 (02 роки 09 місяців 05 днів); 20 січня 1997 - 15 січня 2003 (05 років 11 місяців 26 днів); 16 січня 2003 - 31 грудня 2003 (00 років 11 місяців 16 днів); 01 січня 2010 - 30 вересня 2010 (00 років 08 місяців 30 днів); 01 жовтня 2010 - 30 червня 2014 (03 роки 08 місяців 30 днів); 01 листопада 2015 - 31 грудня 2015 (00 років 01 місяць 31 день); 13 січня 2016 - 31 березня 2016 (00 років 02 місяці 19 днів); 26 квітня 2016 - 30 квітня 2016 (00 років 00 місяців 05 днів); 01 травня 2016 - 02 серпня 2016 (00 рокі в03 місяці 02 дні); 01 жовтня 2016 - 31 грудня 2017 (01 рік 02 місяці 31 день), а також до страхового стажу періоду проходження строкової військової служби 01 січня 1992 - 30 жовтня 1992 (00 років 09 місяців 30 днів), а також до страхового стажу періоду проходження строкової військової служби 01 січня 1992 - 30 жовтня 1992 (00 років 09 місяців 30 днів); зарахувати додаткові роки за кожний повний рік роботи стажу за Списком №1 до страхового стажу додатково по одному року згідно частини 3 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову зазначено, що 21 січня 2025 року позивач звернувся через портал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Заява зареєстрована за №797 від 21.01.2025.
ГУ ПФУ в Донецькій області листом №0500-0202-8/15280 від 21.02.2025 у відповідь на адвокатський запит повідомило, що заяву ОСОБА_1 від 21.01.2025 № 797 на призначення пенсії за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» опрацьовано 30.01.2025 Головними управліннями Пенсійного фонду України у Волинській та Кіровоградській областях.
З розрахунку стажу вбачається, що не зараховано до страхового стажу період 01 січня 1992 - 30 жовтня 1992 (00 років 09 місяців 30 днів) - строкова військова служба, до пільгового стажу за Списком №1 період роботи в ПРАТ «ММК ім. Ілліча» та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС»: 15 квітня 1994 - 19 січня 1997 (02 роки 09 місяців 05 днів); 20 січня 1997 - 15 січня 2003 (05 років 11 місяців 26 днів); 16 січня 2003 - 31 грудня 2003 (00 років 11 місяців 16 днів); 01 січня 2010 - 30 вересня 2010 (00 років 08 місяців 30 днів); 01 жовтня 2010 - 30 червня 2014 (03 роки 08 місяців 30 днів); 01 листопада 2015 - 31 грудня 2015 (00 років 01 місяць 31 день); 13 січня 2016 - 31 березня 2016 (00 років 02 місяці 19 днів); 26 квітня 2016 - 30 квітня 2016 (00 років 00 місяців 05 днів); 01 травня 2016 - 02 серпня 2016 (00 рокі в03 місяці 02 дні); 01 жовтня 2016 - 31 грудня 2017 (01 рік 02 місяці 31 день). Крім того, не зараховано додаткові роки за кожний повний рік роботи стажу за Списком №1 до страхового стажу додатково по одному року згідно частини 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, з вищенаведеною бездіяльністю відповідачів не може погодитись позивач, вважає її такою, що суперечить нормам чинного законодавства. Відтак позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем 2 подано відзив на позов, де вказано, що відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, розгляд документів, наданих для призначення пенсії позивачу провадився за принципом “екстериторіальності». Заява про призначення пенсії була розглянута за принципом екстериторіальності Головними управліннями Пенсійного фонду України у Волинській області ( ОСОБА_2 з роллю спеціаліста з призначення). Згідно програмного забезпечення ППВП ІКІС ПФУ у рішенні в графі “Орган ПФУ» зазначається головне управління, в якому пенсіонер перебуває на обліку. У програмі передбачено зазначення тільки кодових показників. Відповідно до алфавітного покажчика U03001 - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Головне управління надає доказ опрацювання документів позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області. Рішенням від 30.01.2025 № 057150012893 ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області призначено пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 114 Закону з 22.11.2024, з дати подання попередньої заяви по якій було винесено рішення про відмову в призначенні пенсії (відмова від 28.11.2024), оскільки між зверненням від 21.01.2025 та від 22.11.2024 проміжок часу не перевищує трьохмісячного терміну. Страховий стаж було обчислено з урахуванням положень статті 24 Закону, стаж роботи за Списком № 1 - з додержанням норм визначених абзацом сьомим пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Страховий стаж позивача становив 31 рік 2 місяці 0 днів, з них за Списком № 1 - 11 років 7 місяців 5 днів.
До пільгового стажу за Списком № 1 не враховано періоди роботи: В ПРАТ “ММК ім. Ілліча» з 15 квітня 1994 по 19 січня 1997 (02 роки 09 місяців 05 днів); з 20 січня 1997 по 15 січня 2003 (05 років 11 місяців 26 днів); з 16 січня 2003 по 31 грудня 2003 (00 років 11 місяців 16 днів) оскільки трудова книжка від 12.03.2001 НОМЕР_2 заповнена з порушенням пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58, а в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування дані про сплату внесків відображаються починаючи з 01.01.2004.
В ПРАТ “ММК ім. Ілліча» та ТОВ “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» з 01 січня 2010 по 30 вересня 2010 (00 років 08 місяців 30 днів); з 01 жовтня 2010 по 30 червня 2014 (03 роки 08 місяців 30 днів); з 01 листопада 2015 по 31 грудня 2015 (00 років 01 місяць 31 день); з 13 січня 2016 по 31 березня 2016 (00 років 02 місяці 19 днів); з 26 квітня 2016 по 30 квітня 2016 (00 років 00 місяців 05 днів); з 01 травня 2016 по 02 серпня 2016 (00 рокі 03 місяці 02 дні); з 01 жовтня 2016 по 31 грудня 2017 (01 рік 02 місяці 31 день) в зв'язку з відсутністю в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування інформації про результати атестації робочого місця.
До страхового стажу не враховано період проходження строкової військової служби з 01 січня 1992 по 30 жовтня 1992 (00 років 09 місяців 30 днів) у відповідності до положень статті 24-1 Закону, оскільки згідно записів військового квитка НОМЕР_3 позивач звільнений зі служби з 30.10.1992 на підставі наказу мо рф від 05.11.1992 № 288 (стаж набутий за межами України у республіках колишнього Союзу РСР). З вищезазначеного вбачається, що заяви Позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській за результатом позивачу призначено пенсію. Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не приймалось рішення по суті заяв Позивача про призначення пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальні органи Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не є суб'єктом прийняття рішення по відношенню до гр. ОСОБА_1 . З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є неналежним відповідачем у даній справі.
Відповідачем 1 подано відзив на позов, де вказано, що заява за принципом екстериторіальності опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, що передбачено пунктом 4.2 Порядку.
Згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 страховий стаж складає 31 рік 2 місяці 0 днів, з них за Списком № 1 - 11 років 7 місяців 5 днів.
До пільгового стажу за Списком № 1 не враховано періоди роботи:
- в ПРАТ “ММК ім. Ілліча» з 15 квітня 1994 по 19 січня 1997; з 20 січня 1997 по 15 січня 2003; з 16 січня 2003 по 31 грудня 2003 оскільки трудова книжка від 12 березня 2001 НОМЕР_2 заповнена з порушенням пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58, а в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування дані про сплату внесків відображаються починаючи з 01.01.2004.
- в ПРАТ “ММК ім. Ілліча» та ТОВ “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» з 01 січня 2010 по 30 вересня 2010; з 01 жовтня 2010 по 30 червня 2014; з 01 листопада 2015 по 31 грудня 2015; з 13 січня 2016 по 31 березня 2016; з 26 квітня 2016 по 30 квітня 2016; з 01 травня 2016 по 02 серпня 2016; з 01 жовтня 2016 по 31 грудня 2017 в зв'язку з відсутністю в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування інформації про результати атестації робочого місця.
До страхового стажу не враховано період проходження строкової військової служби з 01 січня 1992 по 30 жовтня 1992 у відповідності до положень статті 24-1 Закону, оскільки згідно записів військового квитка НОМЕР_3 позивач звільнений зі служби з 30.10.1992 на підставі наказу мо рф від 05.11.1992 № 288.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно з частинами другою та третьою статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України "Про зупинення дії та вихід із Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема з рф дію Конвенції про про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої ЗУ від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1987 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР.
29 листопада 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», яка набрала чинності 02 грудня 2022 року, якою постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві.
Крім того, з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення. Припинення дії міжнародного договору означає, що він втратив свою обов'язкову силу для його учасників і припинив породжувати права і обов'язки у відносинах між ними. Із припиненням міжнародного договору він втрачає юридичну силу для всіх його учасників. Тому, на осіб, які працювали в Росії після 01 січня 1992 року, не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні пенсії російського стажу та заробітку.
Представником Позивача було надано відповідь на відзиви, в якій представник заперечував проти доводів викладених відповідачами у відзивах, просив задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_4 .
Відповідно до військового квитка НОМЕР_3 , Позивач в період з 10.11.1990 року по 30.10.1992 року проходив строкову військову службу.
Згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , Позивач в спірні періоди працював:
15.04.1994 року прийнятий в аглофабрику електромонтером по ремонту електрообладнання в ВАТ «ММК ім. Ілліча»;
19.01.1997 року переведено слюсарем-ремонтником металургійного обладнання;
21.02.2013 року переведено слюсарем-ремонтником на ПрАТ «ММК ім. Ілліча»;
30.09.2016 року звільнений за переводом в ТОВ «Метінвест-Промсервіс»;
01.10.2016 року прийнятий в цех сервісного обслуговування Аглофабрики слюсарем-ремонтником;
11.09.2020 року звільнений за переведенням в ПрАТ «ММК ім. Ілліча»;
12.09.2020 року прийнятий на Аглофабрику слюсарем-ремонтником в ПрАТ «ММК ім. Ілліча».
Запис про звільнення відсутній.
Згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №199, 200, 201, 202 від 09.02.2023 року виданих ПРАТ «ММК ім. Ілліча», Позивач працював повний робочий день в ПРАТ «ММК ім. Ілліча» і за період з 14.04.1994 по 19.01.1997, з 20.01.1997 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 02.08.2016, з 12.09.2020 по 15.06.2022 виконував роботи у агломераційному виробництві (аглофабрика) за професією, посадою електромонтера з ремонту та обслуговування ел. устаткування, слюсаря-ремонтника металургійного устаткування, робітника (слюсаря-ремонтника) ремонтної служби, працівника (слюсаря-ремонтника металургійного устаткування) зайнятого ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва, що передбачені Списком 1 розділом 2 пунктом «а», код КП 1020100а-1753в, код КП 2а-3б, Списком 1 розділом 2 пунктом 2. Підстава: постанова КМУ №162 від 11.03.1994р., №773 від 15.11.1994р., №36 від 16.01.2003р., №461 від 24.06.2016. Підстава видачі: накази про атестацію робочих місць: №137 від 10.05.1994р., №127 від 07.05.1999р., №192 від 30.06.2000р., №224 від 07.05.2004р., №98 від 07.05.2009р., №330 від 07.05.2014р., №371 від 29.04.2021р.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №26 від 16.01.2025 року виданої ТОВ «Метінвест-Промсервіс», Позивач працював повний робочий день в ТОВ «Метінвест-Промсервіс» з 01.10.2016 по 11.09.2020 та виконував ремонтні роботи в агломераційному виробництві (ЦСО) за професією посадою: працівник який зайнятий ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва: слюсар-ремонтник, згідно Списку 1 розділ ІІ підрозділ 2. Підстава Постанова КМУ №461 від 24.06.2016р., №479 від 04.07.2017р. ч. 1 п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Підстава видачі: наказ про атестацію № 512 від 03.05.2019р. (первинна).
В матеріалах справи наявні витяги з наказів «Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці на комбінаті» №137 від 10.05.1994р., №127 від 07.05.1999р., №192 від 30.06.2000р., №224 від 07.05.2004р., №98 від 07.05.2009р., №330 від 07.05.2014р., №371 від 29.04.2021р. посади які обіймав Позивач в спірні періоди передбачені Списком 1.
21.01.2025 року Позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно протоколу про призначення пенсії. Версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 30.01.2025 14:24, рішенням 057150012893 від 07.02.2025 Позивачу призначено пенсію. Умови призначення: ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дата звернення: 22.11.2024. Страховий стаж (неповний): 31 рік 2 місяці. Страховий стаж до 01.01.2004: 1 рік 11 місяців. Страховий стаж після 01.01.2004: 18 років 3 місяці. Додаткові роки за список 1: 11 років, тому числі: Робота за списком №1: 11 років 7 місяці 5 днів. Коефіцієнт стажу без урахування кратності: 0.31167. Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності: ( (374 / 100 * 12) * 1) - 0.31167. Розмір пенсії за віком (ст.27) (35513.86 * 0.31167) - 11068.60. Загальний розмір пенсії - 11068.60. Місяць підвищення розміру пенсії: 01.10.2024. Розмір пенсії з надбавками - 11068.60.
Відповідно до наданого розрахунку стажу Позивача форма РС-право, період служби в армії з 01.01.1992 по 30.10.1992 не зараховано до стажу Позивача, період роботи з 15.04.1994 по 19.01.1997, з 20.01.1997 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 31.12.2003, з 13.01.2016 по 31.01.2016 не зараховано до стажу, з 01.01.2010 по 30.09.2010, з 01.10.2010 по 30.06.2014, з 01.11.2015 по 31.12.2015, з 01.02.2016 по 31.03.2016, з 01.05.2016 по 02.08.2016, з 01.10.2016 по 31.12.2017 зараховано до страхового стажу, з 26.04.2016 по 30.04.2016 зараховано до пільгового стажу Список 2.
Листом Головне управління ПФУ в Донецькій області від 21.02.2025 вих. № 0500-0202-8/15280, Позивачу було повідомлено, що заяву ОСОБА_1 від21.01.2025№797 на призначення пенсії за нормами Закону України від 09.07.2003 №1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» опрацьовано 30.01.2025 Головними управліннями Пенсійного фонду України у Волинській та Кіровоградській областях за принципом екстериторіальності згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції1 6.03.2021 №339/35961. Рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 від 07.02.2025 № 057150012893 не приймалось.
Листом Головне управління ПФУ в Донецькій області від 28.03.2025 вих. № 7161/02-16, Позивачу було повідомлено, що заява опрацьована за принципом екстериторіальності спеціалістами Головних управлінь Пенсійного фонду України у Волинській та Кіровоградській областях, що передбачено пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі- Порядок №22-1). За результатами розгляду наданих документів та даних персоніфікованого обліку з 22.11.2024 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058. Надати засвідчену копію рішення про призначення пенсії від 30.01.2025 немає можливості, оскільки воно приймалося посадовими особами Головного управління Пенсійного фнонду України у Волинській області. Водночас повідомляємо, в електронній пенсійній справі наявне рішення про призначення пенсії від 07.02.2025 №057150012893, яке сформовано автоматизованим спсобом після повного циклу опрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 . На виконання вимог пункту 5 розділу І Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, надсилаємо з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 витяг з рішення про призначення пенсії з 22.11.2024, розрахунок стажу та розрахунок заробітної плати.
Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся до суду із цим позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Постановою Кабінету Міністрів України N 1028 від 09.12.2015 пункт 20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.
Згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , Позивач в спірні періоди працював:
15.04.1994 року прийнятий в аглофабрику електромонтером по ремонту електрообладнання в ВАТ «ММК ім. Ілліча»;
19.01.1997 року переведено слюсарем-ремонтником металургійного обладнання;
21.02.2013 року переведено слюсарем-ремонтником на ПрАТ «ММК ім. Ілліча»;
30.09.2016 року звільнений за переводом в ТОВ «Метінвест-Промсервіс»;
01.10.2016 року прийнятий в цех сервісного обслуговування Аглофабрики слюсарем-ремонтником;
11.09.2020 року звільнений за переведенням в ПрАТ «ММК ім. Ілліча»;
12.09.2020 року прийнятий на Аглофабрику слюсарем-ремонтником в ПрАТ «ММК ім. Ілліча».
Запис про звільнення відсутній.
Суд зазначає, що трудова книжка Позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №199, 200, 201, 202 від 09.02.2023 року виданих ПРАТ «ММК ім. Ілліча», Позивач працював повний робочий день в ПРАТ «ММК ім. Ілліча» і за період з 14.04.1994 по 19.01.1997, з 20.01.1997 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 02.08.2016, з 12.09.2020 по 15.06.2022 виконував роботи у агломераційному виробництві (аглофабрика) за професією, посадою електромонтера з ремонту та обслуговування ел. устаткування, слюсаря-ремонтника металургійного устаткування, робітника (слюсаря-ремонтника) ремонтної служби, працівника (слюсаря-ремонтника металургійного устаткування) зайнятого ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва, що передбачені Списком 1 розділом 2 пунктом «а», код КП 1020100а-1753в, код КП 2а-3б, Списком 1 розділом 2 пунктом 2. Підстава: постанова КМУ №162 від 11.03.1994р., №773 від 15.11.1994р., №36 від 16.01.2003р., №461 від 24.06.2016. Підстава видачі: накази про атестацію робочих місць: №137 від 10.05.1994р., №127 від 07.05.1999р., №192 від 30.06.2000р., №224 від 07.05.2004р., №98 від 07.05.2009р., №330 від 07.05.2014р., №371 від 29.04.2021р.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №26 від 16.01.2025 року виданої ТОВ «Метінвест-Промсервіс», Позивач працював повний робочий день в ТОВ «Метінвест-Промсервіс» з 01.10.2016 по 11.09.2020 та виконував ремонтні роботи в агломераційному виробництві (ЦСО) за професією посадою: працівник який зайнятий ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва: слюсар-ремонтник, згідно Списку 1 розділ ІІ підрозділ 2. Підстава Постанова КМУ №461 від 24.06.2016р., №479 від 04.07.2017р. ч. 1 п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Підстава видачі: наказ про атестацію № 512 від 03.05.2019р. (первинна).
Відповідно до наданого розрахунку стажу Позивача форма РС-право, період служби в армії з 01.01.1992 по 30.10.1992 не зараховано до стажу Позивача, період роботи з 15.04.1994 по 19.01.1997, з 20.01.1997 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 31.12.2003, з 13.01.2016 по 31.01.2016 не зараховано до стажу, з 01.01.2010 по 30.09.2010, з 01.10.2010 по 30.06.2014, з 01.11.2015 по 31.12.2015, з 01.02.2016 по 31.03.2016, з 01.05.2016 по 02.08.2016, з 01.10.2016 по 31.12.2017 зараховано до страхового стажу, з 26.04.2016 по 30.04.2016 зараховано до пільгового стажу Список 2.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановами Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, №36 від 16.01.2003 року, №461 від 24.06.2016 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, постанови №36 від 16.01.2003 року та постанови №461 від 24.06.2016 року, посади Позивача «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар-ремонтник металургійного устаткування, слюсар-ремонтник ремонтної служби, слюсар-ремонтник металургійного устаткування зайнятий ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва» передбачені Списком №1 та обліковуються в розділі ІІ, пункт «а», код 1020100а-1753в, розділі ІІ, пункт «а», код 2а-3б та розділом ІІ пунктом 2 відповідно.
Також, відповідно до витягів з наказів №137 від 10.05.1994р., №127 від 07.05.1999р., №192 від 30.06.2000р., №224 від 07.05.2004р., №98 від 07.05.2009р., №330 від 07.05.2014р., №371 від 29.04.2021р. професії які обіймав Позивач в спірні періоди були атестовані та відносяться до виробництв, робіт, професій та показників, робота на яких дає право на пенсію за стажем на пільгових умовах передбачених Списку №1.
Відповідно до роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають, право на пенсію за віком на пільгових умовах" у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22 червня 2011 року (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз'яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Щодо недоліків в трудовій книжці на які посилаються відповідачі у відзивах, суд зазначає.
Так, до 1993 року діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162. Ця інструкція не застосовується на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.
Наразі порядок ведення трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 № 58 (надалі - Інструкція № 58).
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
Згідно з пунктом 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.6 Інструкції № 58).
Відповідно до пунктів 2.8 та 2.15 Інструкції № 58, якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим рядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.
Пунктом 4.1 Інструкції № 58визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Разом з тим, суд вважає необхідним звернути увагу на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи-працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права та інтереси.
З огляду на вищевикладене позивач не несе відповідальність за порушення вимоги ведення трудових книжок третіми особами.
Вищевказана позиція узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17 та у справі №813/782/17 від 13.06.2018.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Орган Пенсійного фонду не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а.
Суд зауважує, що в даному випадку записи у трудовій книжці позивача виконані без дефектів, містять підписи посадових осіб, при цьому здійснення записів про прийняття та звільнення з роботи різними чорнилами, не є тим недоліком, який може мати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення.
Окрім того, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.
Щодо посилань на відсутність атестації робочих місць, суд зазначає наступне.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та розробленими Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
За приписами п.п. 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Частиною 2 п. 4 цього Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або не своєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації, а також формулювання наказів про проведення атестації робочих місць не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення.
Аналогічний правовий висновок зазначено в Постанові Великої палати Верховного суду від 19.02.2020 року по справі № 520/15025/16-а.
Окрім цього, як зазначено вище, Накази про проведення атестації визначені в довідках №199, 200, 201, 202 від 09.02.2023, №26 від 16.01.2025.
Щодо не зарахування періодів роботи з підстав припиненням рф участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.
Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).
Отже, питання врахування періодів роботи в російської федерації після 01 січня 1991 року до стажу при призначенні пенсій на території України регулюється нормами міжнародних угод, підписаних Україною та російською федерацією.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі, Україна та російська федерація (надалі Угода).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).
Відповідно до ст. 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до частини другої статті 6 Угоди Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, укладеною між Україною і Росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом рф Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Частиною другою статті 4 Угоди Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №676/6166/16-а та від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 26.03.2008 №01-1/2-07 визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Таким чином, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію за віком відповідачем повинен був бути врахований трудовий стаж набутий нею на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території рф.
Відповідно до Постанови КМУ від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (надалі Постанова №1328), Україна вийшла з вищезазначеної Угоди. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022. Отже, до набрання чинності Постановою №1328, Україна як держава-учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно із Угодою.
Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в рф, оскільки вказана Угода була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Окрім цього, згідно приписів пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської соціальної хартії та ст. 46 Конституції України, працівники у старості мають право на пенсію, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати достатній життєвий рівень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з повномаштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та військовою агресією по відношенню до громадян України, відповідачем не може бути відмовлено у врахуванні періодів роботи позивача на території рф.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку що періоди роботи Позивача в ПРАТ “ММК ім. Ілліча» та ТОВ “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» з 15 квітня 1994 - 19 січня 1997, з 20 січня 1997 - 15 січня 2003, з 16 січня 2003 - 31 грудня 2003, з 01 січня 2010 - 30 вересня 2010, з 01 жовтня 2010 - 30 червня 2014, з 01 листопада 2015 - 31 грудня 2015, з 13 січня 2016 - 31 березня 2016, з 26 квітня 2016 - 30 квітня 2016, з 01 травня 2016 - 02 серпня 2016, з 01 жовтня 2016 - 31 грудня 2017, а також до страхового стажу періоду проходження строкової військової служби 01 січня 1992 - 30 жовтня 1992.
Питання щодо врахування додаткових років за спірний пільговий стаж УПФ не вирішувалось.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити зарахування до страхового стажу додаткових років за кожний повний рік роботи стажу за Списком №1 до страхового стажу додатково по одному року згідно частини 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутні підстави вважати, що право позивача буде порушено УПФ після зарахування відповідного пільгового стажу. Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
З приводу позовних до Відповідача 2, суд зазначає наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (зі змінами) (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Враховуючи вказані вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Відповідача 1. Таким чином Відповідачем 2 не здійснювалося жодних дій з приводу розгляду заяви Позивача про призначення пенсії.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що при прийнятті спірного рішення про відмову в призначенні пенсії він діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, тобто с забезпеченням усіх прав особи. Дії відповідача порушують баланс між несприятливими наслідками для реалізації конституційного права позивача на соціальний захист (ст. 46 Конституції України) і цілями на які, врешті, спрямовані ці дії.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Положеннями частини 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Проте відповідно до частини 8 статті 139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Представником позивача було надано квитанцію № 241460831 від 08.04.2025 про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Таким чином, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 1 судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ЄДРПОУ 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, будинок 7А, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, що полягає у не зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи в ПРАТ “ММК ім. Ілліча» та ТОВ “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» з 15 квітня 1994 - 19 січня 1997, з 20 січня 1997 - 15 січня 2003, з 16 січня 2003 - 31 грудня 2003, з 01 січня 2010 - 30 вересня 2010, з 01 жовтня 2010 - 30 червня 2014, з 01 листопада 2015 - 31 грудня 2015, з 13 січня 2016 - 31 березня 2016, з 26 квітня 2016 - 30 квітня 2016, з 01 травня 2016 - 02 серпня 2016, з 01 жовтня 2016 - 31 грудня 2017, а також до страхового стажу періоду проходження строкової військової служби 01 січня 1992 - 30 жовтня 1992 під час розгляду заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 №797 від 21.01.2025 та прийняття рішення №057150012893 від 07.02.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ЄДРПОУ 13358826) повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) №797 від 21.01.2025 та зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи в ПРАТ “ММК ім. Ілліча» та ТОВ “МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» з 15 квітня 1994 - 19 січня 1997, з 20 січня 1997 - 15 січня 2003, з 16 січня 2003 - 31 грудня 2003, з 01 січня 2010 - 30 вересня 2010, з 01 жовтня 2010 - 30 червня 2014, з 01 листопада 2015 - 31 грудня 2015, з 13 січня 2016 - 31 березня 2016, з 26 квітня 2016 - 30 квітня 2016, з 01 травня 2016 - 02 серпня 2016, з 01 жовтня 2016 - 31 грудня 2017, а також до страхового стажу періоду проходження строкової військової служби 01 січня 1992 - 30 жовтня 1992.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є.В. Череповський