24 червня 2025 року Справа № 640/10800/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНВУГЛЕКОН" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15 березня 2019 року № Ю-15686-17.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийнята контролюючим органом без урахування усіх обставин, відтак остання підлягає скасуванню у судовому порядку. Зокрема, з посиланням на норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», зазначає, що звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки до 29.04.2015 підприємство перебувало на обліку у контролюючого органу, розташованого на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція. Також зазначає, що у відповідності до ст. 10 Закону має сертифікат про наявність форс-мажорних обставин, яким підтверджені форс-мажорні обставини щодо обов'язків платника з 30.07.2014 по 29.04.2015.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Згідно наданого відповідачем відзиву, відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні, зазначає, що з 01.01.2016 року законодавством не передбачено особливих умов щодо виконання зобов'язань платниками єдиного внеску, які перебувають на або перебували на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція. Позивач з 29.04.2016 року перебуває на обліку в ДПІ у м. Києві.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі Закон № 2825-ІХ) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-1X установлено, що з дня набрання чинності цим Законом, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2825 "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи № 640/10800/19.
12.02.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 640/10800/19.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025, справу №640/10800/19 передано на розгляд судді Калугіній Н.Є.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 прийнято до провадження справу №640/10800/19, замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у м. Києві на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44116011).
Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Запропоновано сторонам подати до суду заяви, клопотання та пояснення на підтвердження своєї актуальної позиції у цій справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНВУГЛЕКОН" засвідчену належним чином копію заяви від 03.08.2015 з доказами направлення її Головному управлінню ДПС у м. Києві щодо звільнення ТОВ "ДОНВУГЛЕКОН" від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, а також копію відповіді на заяву; витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві засвідчену належним чином копію відповіді на заяву позивача від 03.08.2015, а також письмові пояснення та докази того, що податковий борг у розмірі 242 142,73 грн виник у період з 02.09.2014 по 01.01.2016.
Головним управлінням ДПС у м. Києві надіслано пояснення, згідно яких витребувані судом докази у контролюючого органу відсутні.
Інших заяв по суті справи та пояснень від сторін справи не надходило.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 залучено до участі в адміністративній справі №640/10800/19 Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 43968090) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Витребувано у Головного управління ДПС у Львівській області відомості ІКП ТОВ "ДОНВУГЛЕКОН" (код ЄДРПОУ 30206597) станом на час зміни місцезнаходження у 2015 році до м. Красноармійську Донецької області, та в подальшому до м. Києва та м. Львова, пояснення щодо періоду виникнення у ТОВ "ДОНВУГЛЕКОН" (код ЄДРПОУ 30206597) податкового боргу у розмірі 242142,73 грн з документальним підтвердженням.
Від третьої особи надійшли пояснення, згідно змісту яких, згідно реєстраційних даних ТОВ "МОДУЛЬ-СОФТ ЮА" (ЄДРПОУ 30206597) в ІКС «Податковий блок» станом на 06.06.2025, платник за основним місцем обліку до кінця 2025 року перебуває в ГУ ДПС у Донецькій області (516). Відповідно документи, що підтверджують податковий борг в ГУ ДПС у Львівській області відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, станом на час подання позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» (код 30206597), перебувало на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі; Код КВЕД 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами.
Станом на час розгляду справи, позивач змінив назву на ТОВ "МОДУЛЬ-СОФТ ЮА" (ЄДРПОУ 30206597).
15.09.2019 відповідачем сформовано податкову вимогу про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № Ю-5686-17 на суму 246142,73 грн.
Не погоджуючись з даною вимогою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - так само).
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
Згідно з пунктами 1 і 12 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
За приписами абзаців першого та другого частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 вказаного Закону недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Стаття 25 Закону № 2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, частина перша якої передбачає, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме: підпункт "б" розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 такого змісту: "Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична, операція визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Відповідно до Закону України від 02.03.2015 № 219-VIII пункт 9-3 вважається пунктом 9-4 розділу VIII Закону № 1669-VII.
Пунктом 28 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669-VІI, але його положення були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону №2464-VI, а зміни безпосередньо до Закону № 2464-VI щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) пункту 9-4 розділу VIII цього Закону внесені не були.
Разом з тим, пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI виключено згідно із Законом N 440-IX, який набрав чинності з 13.02.2020.
З огляду на вищевикладене, законодавець передбачив пільгові умови щодо застосування до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, в яких здійснюється антитерористична операція (АТО/ООС).
Виходячи зі змісту пункту 9-4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, застосування відповідної пільги пов'язується з моментом закінчення антитерористичної операції оскільки диспозиція відповідної норми передбачає, що підставою для її застосування є факт подачі заяви таких платників до контролюючого органу, але не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Водночас недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у відповідних контролюючих органах визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Виходячи з комплексного аналізу норм пункту 9-4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, можна зробити висновок, що, хоча звернення із відповідною заявою передбачено як підстава для звільнення від виконання обов'язку щодо сплати єдиного внеску, останнє є додатковою умовою для реалізації права на списання недоїмки і в подальшому не нарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов'язань по єдиному внеску. На користь цього свідчить те, що диспозиція норм зазначеного пункту адресована, в першу чергу, саме суб'єктам владних повноважень щодо не незастосування до визначених в цьому пункті осіб заходів відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Відповідний висновок підтверджується і постановами Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 812/292/18, від 10 лютого 2021 у справі 805/3362/17-а.
Таким чином, ураховуючи дію норми пункту 9-4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI, що запроваджує відповідну пільгу починаючи з моменту набрання законної сили Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 до набрання законної сили Законом № 440-IX, механізм реалізації відповідного інституту поширювався на період з 14 квітня 2014 року до 12 лютого 2020 року.
Отже, починаючи з 13 лютого 2020 року скасовано встановлений Законом № 2464-VI механізм пільгового оподаткування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платників податків, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція.
Відповідно до статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Відповідно до абзацу 3 пункту 5 статті 11 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 1669-VII перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що на початку проведення АТО позивач був зареєстрований у м. Донецьк, 29.04.2015 позивач змінив місцезнаходження на - м. Красноармійськ, Донецької області, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 28.04.2016 позивач змінив місцезнаходження на м. Київ.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (втратило чинність), від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено, м. Донецьк, та м. Красноармійськ, Донецької області.
Згідно відомостей інтегрованої картки платника податків (позивача) станом на 31.12.2015 у позивача була недоїмка з єдиного внеску на суму 306173,92 грн. Станом на 28.02.2019 (а також згідно сальдо на 31.12.2018) така заборгованість складала 246142,73 грн.
Отже, сума недоїмки у розмірі 246142,73 грн нарахована позивачу станом на 28.02.2019, а ні за період місцезнаходження позивача на території проведення АТО (з 14.04.2014 по 28.04.2016).
До того ж, згідно відомостей інтегрованої картки платника податків (позивача), що додані відповідачем до відзиву, вбачаються сплати позивачем до бюджету сум єдиного внеску починаючи з 01.01.2016 і до дати формування спірної вимоги - 15.03.2019.
Тож, суд не вбачає підстав вважати, що виставлена позивачу сума недоїмки у розмірі 246142,73 грн, шляхом формування спірної вимоги, виникла у період місцезнаходження позивача на території проведення АТО (з 14.04.2014 по 28.04.2016).
За таких обставин, підстави для скасування спірної вимоги про сплату боргу відсутні.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 5, 241-246, 255, 297, 295 КАС України суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 24.06.2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна