25 червня 2025 рокуСправа №160/7788/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022- 2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 29.01.2025.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 29.01.2025.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». Досягнувши 60-річного віку, 29.01.2025 Позивач звернувся до Відповідача 1 із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від про відмову в призначені пенсії за віком, оскільки Позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до Закону № 1058-ІV та статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Позивач вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
01 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні. Так, відповідач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву Позивача та не приймало рішення про відмову у перерахунку пенсії.
10 квітня 2025 через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні. Так, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) з 17.12.2014. 29.01.2025 ОСОБА_1 звернулась з заявою №1982 про перехід на інший вид пенсії та призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 No1058-ІV з урахуванням статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки. Відповідач, зазначив, що позивачу призначена пенсія по пенсія за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.12.2014.,а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень одного й того ж Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2022, 2023, 2024 роки.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Досягнувши 60-річного віку, 29.01.2025 Позивач звернувся (через портал електронних послуг) до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки.
Відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, заява ОСОБА_1 розглянута за принципом “екстериторіальності» головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, та прийнято Рішення від 04.02.2025 за № 912390189339, відповідно до якого позивачу відмовлено в перерахунку пенсії оскільки Позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по відповідно до Закону № 1058-ІV, а відтак відсутні підстави для перерахунку пенсії із застосуванням показників заробітної плати за 2024 рік (а.с. 14).
Позивач, не погодившись із таким рішенням відповідача, звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Приписи частини третьої статті 45 Закону №1058-IV визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017), від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17 та від 01 березня 2021 року у справі № 488/1409/16-а.
Відтак, пенсія позивачу не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, оскільки статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.06.2024 у справі № 280/4122/23 (№ в ЄДРСР 119819008) та в силу ч. 5 ст.242 КАС України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
При цьому, незалежно від того на підставі якого закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чи Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, така є пенсією за віком.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач вже отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка є різновидом пенсії за віком, підстави для призначення чи переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На думку суду, відповідачем доведено правомірності своїх дій, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в силу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст 9, 77, 78, 139, 241-247, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев