23 червня 2025 року Справа № 160/12955/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 21910427, щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на рівні 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 21910427, здійснити з 28.08.2024 року перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та виплачувати у розмірі 56 % від відповідних сум суддівської винагороди відповідно до стажу на посаді судді 23 роки 2 місяці 18 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Вищої ради правосуддя від 22 серпня 2024 року за № 2532/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , що дає йому право на відставку, становить 23 роки 2 місяці 18 днів. При цьому, при призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідач не взяв до уваги стаж роботи позивача, зазначений у рішенні ВРП від 22 серпня 2024 року за № 2532/0/15-24 та довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № Б-с-1219 від 04.09.2024 року, видану Державною судовою адміністрацією України, а саме - 23 роки 2 місяці 18 днів, оскільки з протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії від 10.12.2024 вбачається, що страховий стаж заявника становить 20 років 07 місяців 23 дні. Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 50%. Відтак, відповідач протиправними діями порушив право позивача на належний розмір щомісячного довічного грошового утримання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задоволено. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , у тому числі первинний протокол призначення пенсії, докази, з яких можливо встановити відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , що був встановлений при його призначенні.
Відповідач у наданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що наказом голови Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 28.08.2024 року № 2 суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з посади судді 28.08.2024 року. 17.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та необхідним пакетом документів щодо призначення довічного грошового утримання. Пенсійне забезпечення суддів в Україні здійснюється відповідно до норм Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатами підрахунку страховий стаж ОСОБА_1 склав 25 років 5 місяців 26 днів, в тому числі стаж роботи на посаді судді - 14 років 6 місяців. Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 50 %. підстави для врахування до стажу роботи на посаді судді, що враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини періоду навчання з 01 вересня 1998 року по 30 червня 2003 року в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого; періоду роботи з 03 листопада 2003 року по 02 листопада 2006 року на посаді юрисконсульта Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод № 10», періоду роботи на посаді слідчого, старшого слідчого прокуратури Дніпропетровського району Дніпропетровського області, помічника прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області та прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області - із 3 листопада 2006 року до 28 грудня 2009 року були відсутні.
Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з довідкою від 23.06.2025 №290 Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суддя Калугіна Н.Є. з 09.06.2025 по 13.06.2025 та з 16.06.2025 по 20.06.2025 перебувала у щорічній відпустці, тому справу розглянуто з дотриманням розумного строку.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач є суддею у відставці Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області та з 28.08.2024 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402).
Відповідно до рішення Вищої Ради Правосуддя від 22.08.2024 № 2532/0/15-24, ОСОБА_1 , крім стажу на посаді судді 14 років 07 місяців 23 дні, має також стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки, половина строку навчання в юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців, стаж роботи на посаді слідчого та прокурора - 3 роки 01 місяць 25 днів.
Отже, загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 23 роки 02 місяці 18 днів, що дає йому право на звільнення з посади судді у відставку.
Позивачу з 28.08.2024 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 47 295,00 грн, що становить 50% від розміру суддівської винагороди, що враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного утримання суддям у відставці, що зазначений у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області Б-с-1219 від 04.09.2024.
Не погодившись з призначенням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% від суми суддівської винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.06.16 р.
Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Таким чином, спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII (далі - Закон №1402).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Закону №1402, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно зі ст. 137 Закону №1402, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 142 Закону №1402, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Абзацом 4 п. 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Судом встановлено, що позивач працював на посаді судді з грудня 2009 року по серпень 2024 в Магдалинівському районному суді Дніпропетровської області.
Положеннями Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII, яким були внесені зміни в Закон України "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)".
Суд вважає, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, станом на час розгляду заяви про звільнення позивача з посади судді обраховувався та встановлювався Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовувався, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Подібна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4448/17, від 11 вересня 2018 року у справі №428/4671/17, від 01 жовтня 2018 року у справі № 541/503/17, від 17 жовтня 2018 року у справі № 140/263/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 686/10100/15-а.
Отже, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання (його наявність чи відсутність, період роботи) обраховується та встановлюється (з'ясовується) відповідним органом (в даному випадку - Вищою радою правосуддя) при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення).
Відповідно до рішення Вищої Ради Правосуддя від 22.08.2024 № 2532/0/15-24, ОСОБА_1 , крім стажу на посаді судді 14 років 07 місяців 23 дні, має також стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки, половина строку навчання в юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців, стаж роботи на посаді слідчого та прокурора - 3 роки 1 місяць 25 днів.
Як вбачається з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , а також з трудової книжки позивача, позивач у період з 01.09.1998 по 01.07.2003 - навчався в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого; з 03.11.2003 по 23.03.2004 - працював юристконсультом ТОВ «Хлібзавод №10»; з 25.03.2004 по 24.10.2006 - перебував на посаді слідчого прокуратури Дніпропетровського району Дніпропетровської області; з 25.10.2006 по 27.09.2007 - перебував на посаді старшого слідчого прокуратури Дніпропетровського району Дніпропетровської області; з 28.09.2007 по 18.03.2008 - перебував на посаді помічника прокурора; з 19.03.2008 по 28.01.2010 - перебував на посаді прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області; з 29.01.2010 по 28.08.2024 - суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.
Разом з цим, відповідно до алгоритму розрахунку стажу (РС-розрахунок), до стажу, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, не зараховано половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі - з 01.09.1998 по 01.02.2002 (2 роки 5 місяців), а також частину періоду роботи позивача юристконсультом в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №10» - з 26.11.2003 по 30.11.2003 (5 днів).
Відтак, з метою ефективності захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах тривалістю 02 роки 05 місяців 00 днів та частину періоду роботи позивача юристконсультом в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №10» тривалістю 00 років 00 місяців 05 днів.
Суд зазначає, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, який, зокрема, у постановах від 24.09.2021 у справі №620/5437/20, від 11.10.2021 у справі №160/10640/20, від 15.02.2022 у справі №340/161/21, від 02.08.2022 у справі №620/6361/20, від 26.01.2023 у справі №500/6626/21, від 30.03.2023 у справі №280/8853/20, від 11.04.2023 у справі №200/8353/20-а, від 09.05.2023 у справі №580/112/21, від 07.06.2023 у справі №620/429/21 дійшов таких висновків:
« до відносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.
Таким чином, оскільки чинним Законом №1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування довічного щомісячного грошового утримання, а також виходячи із принципу єдності статусу суддів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для обрахунку (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розміру суддівської винагороди діючого судді та розміру її відсоткового значення одночасно за складовими, які передбачені різними законами.
Тобто для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону №1402-VIII.
Крім того, слід звернути увагу, що перерахунок грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру відсоткового значення, визначеного частиною третьої статті 141 Закону №2453-VI від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів та суддів, які вийшли у відставку за Законом №1402-VIII, у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2453-VI, що не відповідає базовому принципу єдності статусу суддів, який означає однаковий підхід до встановлення рівня матеріального забезпечення судді.».
За наведених обставин, при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 необхідно враховувати розмір, встановлений частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років.
З огляду на те, що Закон №2453-VI втратив чинність, а діючим Законом №1402-VIII не передбачено застосування відсоткового значення суддівської винагороди відповідно до Закону №2453-VI чи Закону №2862-ХІІ (за нормами якого право на відставку набув позивач), то для обчислення позивачу щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відсутні правові підстави.
Водночас для правильного визначення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача, який має застосовуватися при перерахунку, необхідно встановити дійсний стаж його роботи на посаді судді.
За обставин цієї справи обчислений пенсійним органом стаж роботи ОСОБА_1 складає 20 років 09 місяців 23 дні.
Разом з цим, з урахуванням всього вищевикладеного та стажу, встановлено рішенням Вищої ради правосуддя, загальний стаж роботи позивача, який враховується для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, становить 23 роки 02 місяці 18 днів.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем неправильно розраховано відсоток щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 50%, оскільки, враховуючи положення частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII та суддівський стаж позивача (23 років), відтак, щомісячне довічне грошове утримання позивача має розраховуватися, виходячи з 56 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді:
-50% суддівської винагороди за стаж роботи на посаді судді 20 років;
-6% суддівської винагороди, тобто, по 2% за кожен повний рік роботи понад 20 років на посаді судді (у позивача стажу понад 20 років - 3 роки).
Як наслідок позивач має право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з 56% суддівської винагороди, зазначеної у довідці ТУ ДСА в Дніпропетровській області від 04.09.2024 №Б-с-1219.
Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..
Зважаючи на вищевикладене та обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах тривалістю 02 роки 05 місяців 00 днів та частину періоду роботи позивача юристконсультом в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №10» тривалістю 00 років 00 місяців 05 днів.
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на рівні 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах тривалістю 02 роки 05 місяців 00 днів та частину періоду роботи позивача юристконсультом в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №10» тривалістю 00 років 00 місяців 05 днів.
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 28.08.2024 року перерахунок та виплату призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 56 % від відповідних сум суддівської винагороди відповідно до стажу на посаді судді 23 роки 2 місяці 18 днів.
Зазначене забезпечить ефективний та такий, що виключатиме подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, спосіб захисту прав позивача.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 № 160/9500/21 зазначив, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: - лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; - повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; - вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
В даному випадку, вихід за межі позовних вимог та зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи позивача, який дає право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання та частину періоду роботи позивача юристконсультом пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява, та забезпечить належний захист прав позивача.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку на підставі оновленої довідки, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах тривалістю 02 роки 05 місяців 00 днів та частину періоду роботи позивача юристконсультом в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №10» тривалістю 00 років 00 місяців 05 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який дає право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах тривалістю 02 роки 05 місяців 00 днів та частину періоду роботи позивача юристконсультом в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Хлібзавод №10» тривалістю 00 років 00 місяців 05 днів.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на рівні 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 28.08.2024 року перерахунок та виплату призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 56% від відповідних сум суддівської винагороди відповідно до стажу на посаді судді 23 роки 2 місяці 18 днів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 23 червня 2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна