25 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3521/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Пенітенціарної академії України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат,
До суду надійшов адміністративний позов Пенітенціарної академії України до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Пенітенціарної академії України витрати пов'язані з утриманням його в Академії Державної пенітенціарної служби (далі - Академія) в сумі 165 987,44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ректора Академії від 19.08.2020 №271/ОД ОСОБА_1 з 25.08.2020 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання.
22.03.2019 з відповідачем було укладено контракт №778, відповідно до умов якого відповідач навчалася на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за відповідною посадою, а у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти.
З 25.08.2020 по 21.06.2024 відповідач за рахунок коштів державного бюджету у період навчання перебувала на грошовому, продовольчому, речовому, медичному забезпеченні, була забезпечена житлом із наданням відповідних комунальних послуг.
Відповідно до наказу Академії від 19.06.2024 №495/ос відповідачу було присвоєно ступінь вищої освіти «бакалавр» та видано диплом про освіту. Після закінчення навчання відповідача направлено для подальшого проходження служби до Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» (далі - ДУ «Маневицька УВП (№42)») та згідно наказу від 21.06.2024 №72/ОС-24 призначений на посаду старшого інспектора відділу нагляду і безпеки Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)».
На адресу Академії надійшов лист Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» від 31.01.2025 №42/594/5 про те, що наказом Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» відповідача звільнено зі служби відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Позивач вказує, що відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням відповідача від 21.06.2024 №5/1273 загальна сума визначених до відшкодування витрат становить 165 987,44 грн. Під час звільнення керівництво ДУ «Маневицька ВП (№42)» повідомляло ОСОБА_1 про відшкодування витрат на навчання протягом 30 днів з дня отримання повідомлення, однак остання відмовилася ознайомлюватись з повідомленням та довідкою-розрахунком витрат.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Академії вартість витрат, пов'язаних з її утриманням у навчальному закладі, у сумі 165 987,44 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві та відзиві, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що наказом ректора Академії від 19.08.2020 №271/ОД «Про зарахування на навчання» ОСОБА_1 зараховано з 25.08.2020 курсантом 1 курсу денної форми здобуття освіти за спеціальностями (спеціалізаціями) за кошти державного (регіонального) бюджету.
22.03.2021 між Академією, Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та ОСОБА_1 було укладено контракт №778 про здобуття освіти у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців для потреб Міністерства юстиції України, відповідно до пункту 3 якого відповідач зобов'язувалася після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за відповідною посадою, а у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти, в повному розмірі за весь період фактичного навчання.
Згідно із витягом з наказу ректора Академії від 19.06.2024 №495/ОС «Про випуск фахівців, які навчалися за освітньо-професійними програмами «Право», «Правоохоронна діяльність» та «Психологія» на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти, з числа курсантів денної форми навчання Академії Державної пенітенціарної служби» присуджено 21.06.2024 ступінь вищої освіти бакалавра з галузі знань 08 Право за спеціальністю 081 Право та видано дипломи бакалавра випускникам з числа курсантів денної форми навчання Академії (набір 2020 року) в кількості 21 (двадцять однієї) особи, зокрема ОСОБА_1 .
Наказом ДУ «Маневицька ВП (№42)» від 21.06.2024 №72/ОС-22 «По особовому складу» призначено лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 (Д-016530) на посаду старшого інспектора відділу нагляду і безпеки державної установи «Маневицька ВП (№42)».
Наказом ДУ «Маневицька ВП (№42)» від 30.01.2025 №12/ОС-25 «По особовому складу» звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону №580-VIII (за власним бажанням).
На адресу Академії надійшов лист від 31.01.2025 за вих. №42/594/5 ДУ «Маневицька ВП (№42)», яким повідомлено про звільнення лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Маневицька ВП (№42)».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлений з довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з її утриманням 21.06.2024 та повідомленням про відшкодування витрат на навчання 31.01.2025.
Відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Академії, за період навчання з 25.08.2020 по 21.06.2024 загальна сума визначених до відшкодування витрат становить 165 987,44 грн, в т. ч.: грошове забезпечення - 89 341,17 грн; продовольче забезпечення - 45 398,41 грн; речове забезпечення - 14 394,21 грн; медичне забезпечення - 1 308,61 грн; оплата комунальних послуг та за спожиті енергоносії - 15 545,04 грн.
Академія повідомила ОСОБА_1 повідомлення про необхідність відшкодування витрат на навчання протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення.
Станом на день розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази повного або часткового відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з її утриманням в Академії.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV) Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону №2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Частиною п'ятою статті 23 Закону №2713-IV визначено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону №580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (далі - Порядок №261), цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема: звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Пунктом 3 Порядку №261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з:
грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Відповідно до пункту 4 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
За приписами пункту 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Згідно із пунктом 8 Порядку №261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідач ОСОБА_1 була звільнена із служби в Державній кримінально-виконавчій службі України наказом ДУ «Маневицька ВП (№42)» від 30.01.2025 №12/ОС-25 протягом трьох років після закінчення навчання в Академії з інших підстав, ніж через хворобу чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (а саме за власним бажанням), тому у відповідача, згідно із частиною четвертою статті 74 Закону №580-VIII, виник обов'язок відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням в Академії. При цьому, позивач належними та допустимими доказами довів вартість витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Академії, надавши довідку-розрахунок, а також розрахунки до вказаної довідки-розрахунку щодо витрат на харчування, оплату комунальних послуг, на медикаменти та лікарські засоби, на грошове забезпечення з нарахуванням ЄСВ, щодо використання речового майна. Оскільки відповідач не спростувала розмір зазначених витрат, та не надала суду доказів добровільного відшкодування таких витрат частково чи в повному обсязі, тому суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Академії зазначених витрат в повному розмірі, що становить 165 987,44 грн.
Суд також відхиляє доводи відповідача про завищення заявленого до стягнення розміру грошового забезпечення, оскільки Академією з грошового забезпечення, отриманого відповідачем, було сплачений єдиний соціальний внесок в розмірі 43939,24 грн, тому загальна сума витрат на грошове забезпечення з нарахуванням курсанта ОСОБА_2 за період навчання з 25.08.2020 по 21.06.2024 становить 165 987,44 грн, яка підлягає відшкодуванню.
При вирішенні спору суд також врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16, які полягають у тому, що спори у справах про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи під час навчання у вищому навчальному закладі, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи наведене, витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 139, 243-245, 246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Пенітенціарної академії України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі 165 987 (сто шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) гривень 44 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Пенітенціарна академія України (14000, місто Чернігів, вулиця Гонча, 34, ідентифікаційний код юридичної особи 08571788).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Суддя Ф.А. Волдінер