Провадження № 11-сс/821/301/25 Справа № 705/4301/24 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
25 червня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваної ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 травня 2025 року у кримінальному провадженні № 42024252100000051 від 02.07.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаїв, громадянки України, не заміжньої, не працюючої, маючої на утриманні малолітню доньку, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 321 КК України, -
Слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим керівником Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 .
Просила слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 діб, без можливості внесення застави.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27.05.2025 клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з моменту затримання, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали закінчується 25.07.2025.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, які інкримінується ОСОБА_9 та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя не взяв до уваги посилання захисників на необґрунтованість та безпідставність підозри, відсутність у підозрюваної судимості, наявність постійного місця проживання та певних соціальних зв'язків, як підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки вказані обставини не зменшують суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на даному етапі підозрюється ОСОБА_9 , та не виключають наявних ризиків.
Оскільки ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжких умисних злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, вчинених нею, як учасником злочинної організації, то відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не вбачав підстав для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного засобу.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27.05.2025 та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи немає відомостей про те, що ОСОБА_11 вчиняла будь-які злочини.
Під час дослідження матеріалів не було встановлено, що ОСОБА_9 мала відношення до збуту наркотиків.
Вказує, що судом не взято до уваги те, що ОСОБА_9 має міцні соціальні зв'язки, має неповнолітню дитину, має постійне місце проживання в м. Миколаєві, раніше не судима, працює неофіційно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення підозрюваної ОСОБА_9 та її захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , прокурора ОСОБА_6 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя для прийняття законного й обґрунтованого рішення відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
За змістом ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024252100000051 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 306, ч. ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 321, ч. ч. 1, 2 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що з метою вчинення особливо тяжких злочинів (незаконного придбання, зберігання та перевезення з метою збуту та незаконного збуту наркотичних засобів, а також сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідрамін (димедрол) у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня місяця 2024 року, точної дати, часу та місця в ході досудового розслідування не встановлено, до ОСОБА_12 звернулася ОСОБА_13 , та запропонувала останньому увійти до складу стійкого ієрархічного об'єднання - злочинної організацію, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом вчинення систематичного незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів на території м. Одеса та м. Черкаси.
Так, найвищу ланку у злочинній організації, взявши на себе функцію загального керівництва злочинною організацією, ОСОБА_13 відвела собі та особисто підібрала, та залучила до участі у ньому в якості співорганізатора довірену особу зі свого найближчого оточення ОСОБА_14 , яким повинні були підпорядковуватися інші учасники злочинної організації, які безумовно, чітко і своєчасно повинні були виконувати всі вказівки, настанови та вимоги. При цьому, саме ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_14 мали визначати напрямки злочинної діяльності, ролі співучасників, ієрархічне положення кожного з них, розробляти плани вчинення злочинів і доводити до безпосередніх виконавців їх вчинення, координувати їх злочинну діяльність згідно з ієрархічною побудовою організації, приймати рішення про включення до складу злочинної організації нових членів, здійснювати контроль за їх діяльністю через підпорядкованих безпосередньо їм членів, за необхідності особисто приймати участь у вчиненні злочинів, розподіляти отримані злочинним шляхом кошти.
Другу ланку у злочинній організації ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відвели своїм найбільш довіреним особам - ОСОБА_15 , якого визначили адміністратором телеграм-чату зі збуту наркотичних засобів «Надежда Васильевна», з метою ведення злочинної діяльності пов'язаної з вчиненням систематичного незаконного збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено на території м. Черкаси, батькам - ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які на спільних зборах із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 обговорювали та надавали рекомендації щодо вчинення злочинів пов'язаних з незаконним збутом наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол, та здійснювали постачання наркотичного засобу - метадон.
Третя ланка у злочинній організації складалась із інших учасників злочинної організації, між якими було розподілено їх функції та ролі, а саме: постачальників сильнодіючого лікарського засобу - димедрол, якими є ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Осіб, які здійснювали фасування, перевезення, розкладання суміші з наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу, з метою подальшого збуду, а саме: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_9 , а також осіб, які здійснювали фасування, зберігання з метою збуту суміші з наркотичного засобу, та сильнодіючого лікарського засобу - ОСОБА_24 , ОСОБА_25 . Осіб, які здійснювали розкладання заздалегідь пофасованого для збуту наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол - ОСОБА_26 та інших невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб. Пособників: ОСОБА_27 , який за грошову винагороду здійснював діяльність по контролю виведення грошових коштів, отриманих від збуту наркотичних засобів, з банківських рахунків, зняття грошових коштів з банківських карток, які попередньо за грошову винагороду були отримані в користування від третіх осіб та ОСОБА_28 , який раніше працював в правоохоронних органах та будучи обізнаним про форми і методи документування злочинів, пов'язаних зі збутом наркотиків, здійснював консультування щодо конспірації її діяльності з метою уникнення притягнення до відповідальності та запобігання викриття правоохоронними органами діяльності учасників організації за встановлену щомісячну грошову винагороду.
Завданнями і метою існування злочинної організації було налагодження збуту наркотичних засобів на території м. Одеса та м. Черкаси, задля незаконного збагачення учасників групи, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15 , ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_26 , ОСОБА_24 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
ОСОБА_9 , як учасник злочинної організації, виконувала такі функції:
- здійснювала фасування наркотичних та сильнодіючих лікарських засобів за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого їх збуту;
- спільно із ОСОБА_13 та іншими учасниками організації здійснювала перевезення наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів у великих розмірах («майстер-клади») до м. Одеса в заздалегідь визначені місця для подальшого збуту учасниками організації;
- приховано розміщувала наркотичні та сильнодіючі лікарські засоби у великих розмірах («майстер-клади») шляхом залишення закладок у заздалегідь визначених в м. Одеса місцях для подальшого збуту учасниками організації;
- отримувала кошти здобуті від незаконного збуту наркотичного засобу - метадон.
Так, задокументована діяльність організованої групи полягала в систематичному придбанні та/або виготовленні наркотичного та сильнодіючого лікарського засобів, їх перевезенні до міста Жашків, де вказані речовини розважувались на «дози», змішувались між собою, фасувались та пакувались у так звані «майстер-клади», тобто велику кількість окремих згортків, поміщених в об'ємне фасування.
Так, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 24.12.2024 ОСОБА_13 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах наркотичний засіб - метадон, та зокрема 06.12.2024 близько 22 год. 53 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , домовилась з ОСОБА_20 , щодо постачання сильнодіючого лікарського засобу димедрол, який в подальшому ОСОБА_13 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , спільно з ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , змішали з наркотичним засобом - метадон, розфасували його у невстановлену кількість полімерних згортків.
В подальшому ОСОБА_13 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 год. 52 хв. 25.12.2025, спільно з іншими активними учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_22 , діючи умисно, виконуючи відведені безпосередньо їм ролі у спільному злочинному плані незаконно перевезли на транспортному засобі заздалегідь пофасований наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, з метою подальшого збуту невідомим особам в м. Одеса.
26.05.2025 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано відповідно до ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 321 КК України.
26.05.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру.
ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених:
- ч. 2 ст. 255 КК України, тобто в участі у злочинній організації;
- ч. 3 ст. 307 КК України, тобто в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому організованою групою в складі злочинної організації;
- ч. 4 ст. 321 КК України, тобто в незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті сильнодіючих лікарських засобів, вчиненому організованою групою в складі злочинної організації без спеціального на те дозволу.
За наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначив, що аналіз змісту наданих доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, дає підстави вважати, що обставини, з якими пов'язані події кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об'єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що існують ризики передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрювана усвідомлює, що вона вчинила умисні особливо тяжкі злочини, а також, що є учасницею злочинної організації, за що була затримана;ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки інкримінований підозрюваній злочин вчинений у складі злочинної організації, у зв'язку з чим вона може координувати свої дії з іншими співучасниками, впливаючи на зміст, характер, обсяг їх показань та процесуальну поведінку;ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; також вчинення інших кримінальних правопорушень, зважаючи, що її злочинна діяльність носить тривалий, систематичний та цілеспрямований характер, відтак, підозрювана може продовжити вчинення такого кримінального правопорушення й надалі у разі не перебування під вартою.
З такими висновками слідчого судді повністю погоджується й апеляційний суд з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні даних кримінальних правопорушень, на характер та досить високий ступінь суспільної небезпечності самого злочину.
На наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_9 , може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними показів на її користь, а невизнання нею причетності до злочинної діяльності та непогодження із обставинами, викладеними у клопотанні, може свідчити про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, в тому числі і нез'явлення на виклики слідчого, прокурора та суду.
Слідчий суддя обґрунтовано врахував те, що ОСОБА_9 хоча є особою несудимою, однак характер вчинених кримінальних правопорушень, як то систематичність, тривалість, цілеспрямованість, їх наслідки, а також спосіб їх вчинення в умовах неочевидності та з ретельним приховуванням та конспірацією в сукупності свідчить про те, що її поведінка є антисоціальною з ознаками стійкого неприйняття загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризує її як особу, що схильна до вчинення кримінальних правопорушень, і вказує на достатньо високу вірогідність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення нових злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин.
Доводи захисника підозрюваної в апеляційній скарзі про застосування відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави, перевірилися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.
Отже, доводи захисту наведені в апеляційній скарзі про те, що підозрювана має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце реєстрації та проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на переконання колегії суддів, за встановлених обставин, не є стримуючим фактором, який зможе запобігти ризикам наведеним у клопотанні про застосування запобіжного заходу.
На переконання апеляційного суду, запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у даному кримінальному провадженні, можливо шляхом застосування до ОСОБА_9 обраного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом при обранні запобіжного заходу і відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.
Також ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
Так, ОСОБА_9 підозрюється у кримінальних правопорушеннях, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки вчинені з посяганням на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, та за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
Зі змісту оголошеної підозри в достатній мірі можна дійти висновку, що ОСОБА_9 може бути причетна до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
На підставі вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку колегії суддів, спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування. А враховуючи положення п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку та вмотивовано не визначив підозрюваній розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу.
Наразі досудове розслідування триває, в процесі якого може бути надана оцінка доказам сторони захисту.
Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 травня 2025 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4