Провадження № 11-сс/821/304/25 Справа № 712/7705/25 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
25 червня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.06.2025, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша Черкаської
області, громадянина України, українця, який проходить військову службу за контрактом
на посаді начальника групи - кулеметника групи третьої мобільно-вогневої групи зенітно-
кулеметного відділення відділу охорони та протиповітряної оборони військової частини
НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, у військовому звані «сержант»,
зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є учасником бойових
дій, неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального
правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
продовжено строк тримання під вартою до 10.07.2025 з можливістю внесення застави,
ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.06.2025 задоволено клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_10 , та продовжено строк тримання під вартою до 10.07.2025 з можливістю внесення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60 560 грн.підозрюваному ОСОБА_7 .
Ухвала слідчого судді мотивована наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні, необхідністю проведення ряду слідчих дій також враховано дані про особу підозрюваного, його майновий стан.
Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, просить скасувати ухвалу слідчого судді та обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційної скарги та доповнення до неї вказано на те, що ОСОБА_7 виконував, в період звільнення з ізолятора тимчасового тримання, та зобов'язується виконувати належним чином процесуальні обов'язки, зворотнього прокурором не доведено. На думку захисника під час розгляду клопотання слідчим суддею не вірно оцінено ряд обставин, які мають важливе значення та свідчать про недоцільність перебування підозрюваного під вартою. Так, ОСОБА_7 є молодою особою, учасником бойових дій, обороняв місто Бахмут, Авдіївку, Часів яр, Курахівка в Донецькій області та ряд інших міст і жодного разу не відмовлявся від виконання бойових завдань командирів, на момент затримання проходив військову службу, позитивно характеризується, сприяє слідству, надав пароль доступу до мобільного телефону, раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, має тяжкий матеріальний стан, а тому не може внести заставу. Підозрюваний під час проходження військової служби 26.01.2023 отримав поранення, внаслідок чого частково на 20 % втратив працездатність та 5 % внаслідок захворювання та травм відповідно. ОСОБА_7 протягом останніх 10 років має зареєстроване місце проживання, у нього міцні соціальні зв'язки, є батько і матір, з якими він підтримує теплі відносини, вину визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому, має на меті продовжити військову службу, наміру переховуватися від суду, тиснути на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не мав і не має. При цьому у сторони обвинувачення немає доказів незаконного тиску на свідків чи можливості знищення доказів у справі, які зібрані та зберігаються у сторони обвинувачення.
Також захисником наведено практику призначення покарань за злочинами за ч. 1 ст. 307 КК України, згідно з якою обвинувачені звільнялися від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України та вважає, що підстави утримувати під вартою його підзахисного відсутні.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків з огляду на таке.
Із матеріалів судового провадження вбачається, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250350000206 від 08.04.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
08.04.2025 о 15 год. 42 хв. ОСОБА_7 затриманий слідчим ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Незалежності, буд. 20А. у порядку ст. 208 КПК України, в ході особистого обшуку у ОСОБА_7 вилучено 27 поліетиленових пакетів з порошкоподібною речовиною та 2 пакети з подрібненою речовиною рослинного походження, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/5551-НЗПРАП від 09.04.2025 вміст одного пакета з порошкоподібною речовиною являє собою психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0.040 г, а згідно висновку експерта № СЕ-19/124-25/5552-НЗПРАП від 10.04.2025 порошкоподібні речовини бежевого кольору, які надано на експертизу в 26 згортках містять у своєму складі психотропну речовини обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого становить 0.922 г., чим вчинив незаконне зберігання з метою збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено.
Під час досудового розслідування, 10.04.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні, з метою збуту психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
11.04.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 08.06.2025.
04.06.2025 керівником Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_11 продовжено строк досудового розслідування до 10.07.2025.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними доказами, а саме: протоколом затримання ОСОБА_7 від 08.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 09.04.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 09.04.2024; висновком експерта № СЕ-19/124-25/5551-НЗПРАП від 09.04.2025; висновком експерта № СЕ-19/124-25/5552-НЗПРАП від 10.04.2025; іншими матеріалами кримінального провадження.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, слідчий суддя, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст.178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Та згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді при розгляді питання доцільності продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримано та враховано всі обставини, за яких таке продовження можливе.
Так, слідчим суддею, були заслухані пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, для з'ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Слідчий суддя при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, належним чином дослідив всі обставини, які мають значення при вирішенні даного питання, врахував, конкретні обставини кримінального провадження, вагомість наданих стороною обвинувачення доказів, в їх сукупності та правильно встановив, що продовжують існувати та не зменшилися обґрунтовані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначені у клопотанні.
На противагу доводам апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо недоведеності ризиків, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, зокрема, щодо незаконного тиску на свідків та знищення доказів у справі, які зібрані і зберігаються органом досудового розслідування, апеляційний суд зауважує, щометою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного може бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігав ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, і встановленим в судовому засіданні. Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Апеляційний суд вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у даному кримінальному провадженні, а посилання захисника підозрюваного, що ОСОБА_14 є молодою особою, учасником бойових дій, гідно захищав державу, позитивно характеризується, сприяє слідству, має зареєстроване місце проживання та ін. не покривають існуючі ризики у кримінальному провадженні, оскільки не надають впевненості та гарантій у належній процесуальній поведінці останнього, зважаючи на тяжкість і обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 .
Також за приписами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину за ч. 1 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. З огляду на це та доведеність ризиків, за ч. 1 ст. 177 КПК України, наведених стороною обвинувачення, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді щодо застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
Так, ОСОБА_7 інкримінується підозра у вчиненні кримінального правопорушення у сфері незаконного придбання, зберігання з метою збуту психотропної речовини, що свідчить про суспільну небезпеку вчиненого злочину. За вказаних обставин у даному випадку тримання під вартою ОСОБА_7 виправдане наявністю конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.
Також, на даний час існує потреба у проведенні певного обсягу слідчих та процесуальних дій у зв'язку з чим строк досудового розслідування продовжено.
Даних про неможливість перебування підозрюваного ОСОБА_7 в умовах СІЗО матеріали справи не містять та стороною захисту суду не надано.
Крім того, разом з триманням під вартою слідчим суддею, як застосування альтернативного запобіжного заходу, передбачено можливість внесення застави, у розмірі, передбаченому за вчинення тяжкого злочину, у якому повідомлено про підозру ОСОБА_14 , цей розмір відповідає положенням КПК України та є найнижчим розміром щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не виявлено.
Отже доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з прийнятим слідчим суддею рішенням і висновків щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 не спростовують.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З врахуванням викладеного, на думку апеляційного суду рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника підозрюваного задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 199, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, суд, -
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.06.2025 про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою до 10.07.2025 з можливістю внесення застави, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді :