Справа № 546/466/25 Номер провадження 11-кп/814/1467/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
19 червня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12025170440000146 апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 травня 2025 року,
встановила:
Цією ухвалою клопотання прокурора задоволено та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю селища Решетилівка Полтавської області, з середньою освітою, непрацюючому, не одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , не судимому,
обвинуваченому за п.2 ч.2 ст. 115 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 20.07.2025 включно без визначення застави.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він у нічний час з 21.02.2025 на 22.02.2025 після того, як ОСОБА_8 заснула ОСОБА_7 почув, що малолітня ОСОБА_9 , яка знаходилась в дитячій кімнаті на протязі певного часу сильно плаче, чим заважає йому спати, перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до ліжка і наніс декілька ударів руками та не менше одного удару головою малолітньої ОСОБА_9 об стіну дитячої кімнати. Внаслідок умисних дій ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді черепно-мозкової травми, крововиливів під оболонки головного мозку настала смерть малолітньої ОСОБА_9 . Після чого сховав тіло малолітня ОСОБА_9 в приміщенні літньої кухні між матрацами на ліжку.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалене рішення наявністю на розгляді суду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого п.2 ч.2 ст. 115 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що продовжують існувати на момент розгляду та не зменшилися.
На ухвалу суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання із застосуванням засобів електронного контролю та покладенням обов'язків.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд безпідставно продовжив строк запобіжного заходу.
Вважає, що ухвала суду є незаконна, не обґрунтована, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження №12025170440000146 за обвинуваченням ОСОБА_7 за п.2 ч.2 ст. 115 КК України. В судовому засіданні 22 травня 2025 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20.07.2025 включно без визначення застави.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України та практики Європейського суду з прав людини.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів звертає увагу, що необхідність застосування запобіжного заходу в апеляційній скарзі не оспорюються, так як апелянт просить змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Суд, всупереч доводам сторони захисту, належним чином мотивував наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 , а саме особливо тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі, те, що він проживаючи спільно зі співмешканкою ОСОБА_8 , вчинив злочин щодо її малолітньої дитини, після чого тіло цієї дитини заховав, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, зокрема, що він 22.02.2025 намагався отримати кредити на суму від 5000 до 50000 грн за допомогою веб-сайтів та з власного телефону здійснював моніторинг географічних карт України, що може вказувати на намір обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування та суду, проживає разом з потерпілою та обізнаний про місце проживання свідків, які є його знайомими та родичами, що унеможливлює обмеження їх спілкування та незаконного впливу, те, що судовий розгляд у даному провадженні лише розпочато, суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд правильно врахував те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися та продовжують існувати, обґрунтовано звернув увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованому правопорушенні.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі захисник зазначає у разі визначення запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту місце спільного проживання з потерпілою, яка судом не допитана та він зможе вчиняти на неї незаконний вплив шляхом застосування до неї фізичного насильства або погроз застосування насильства, про що зазначала і сама потерпіла.
З огляду на вказане, враховуючи, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є такими, що не знайшли свого підтвердження.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування ухвали суду відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 травня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4