Житомирський апеляційний суд
Справа №293/343/25 Головуючий у 1-й інст. Лось Л.В.
Категорія 62 Доповідач Коломієць О. С.
23 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Павицької Т.М.
з участю секретаря
судового засідання Драч Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №293/343/25 за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 02 квітня 2025 року, яка постановлена під головуванням судді Лось Л.В.
встановив:
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо не вирішення по суті виправлення відомостей (помилки) при реєстрації в Спадковому реєстрі заповіту ОСОБА_2 від 30.11.1999, який був посвідчений секретарем виконкому Видиборської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Присяжнюком М.І. за реєстровим номером 62, а також зобов'язати Черняхівську селищну раду Житомирського району Житомирської області вирішити по суті виправлення відомостей (помилки) при реєстрації в Спадковому реєстрі заповіту ОСОБА_2 від 30.11.1999, який був посвідчений секретарем виконкому Видиборської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Присяжнюком М.І. за реєстровим номером 62, шляхом направлення до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (його філій) заяви в порядку визначеному Положенням про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 за №1810/5, про виправлення відомостей (помилки) в Спадковому реєстрі заповіту ОСОБА_2 , зокрема, прізвища, ім'я, по-батькові заповідача - з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_2 ».
На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30 листопада 1999 року ОСОБА_2 склала заповіт на користь дружини позивача ОСОБА_4 , який був посвідчений секретарем виконкому Видиборської сільської ради Черняхівського району Житомирської області Присяжнюком М.І. за реєстровим номером 62.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нова Борова Хорошівського району Житомирської області померла ОСОБА_2 . Після її смерті спадкова справа за заявою ОСОБА_5 не заводилась.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Черняхів Черняхівського району Житомирської області померла дружина позивача ОСОБА_4 . Спадкоємцем за законом є її чоловік ОСОБА_1 , позивач у справі.
06 серпня 2019 року за заявою позивача про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Черняхівського районного нотаріального округу Драч Н.В. була заведена спадкова справа №141/2019.
Згідно довідки виданою Видоборським старостинським округом Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 02.11.2023 №312, з ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована ОСОБА_4 .
У зв'язку з відсутністю оригіналу, позивачем було пред'явлено нотаріусу копію заповіту ОСОБА_2 від 30.11.1999, як доказ волевиявлення заповідача про успадкування належного їй майна ОСОБА_4 .
Однак за відомостями Спадкового реєстру було встановлено, що заповіти від імені ОСОБА_2 не складалися, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 12.08.2024 №77964735. За пошуком заповідача при зазначені ідентифікатора «Опанасюк Олександра» відображається інформація, що ОСОБА_3 , складено заповіт, посвідчений 30.11.1999 Видиборської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.
На запит нотаріуса від 22.04.2024 про видачу дублікату заповіту ОСОБА_2 на підставі пункту 2.16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011, Черняхівською селищною радою надано відповідь про неможливість видачі зазначеного документа з причин невідповідності інформації щодо заповідача в частині прізвища, імені, по-батькові та відмови Житомирської регіональної філії Державного підприємства «Національні Інформаційні Системи» зареєструвати заповіт від імені ОСОБА_2 або внести зміни в частині ідентифікації даних відповідача, виправивши допущену помилку.
При цьому, вчинені відповідачем дії не виправили допущену помилку, а від подальших дій спрямованих на відновлення спадкового права позивача Черняхівська селищна рада Житомирського району Житомирської області самоусунулася, внаслідок чого приватним нотаріусом Черняхівського районного нотаріального округу Драч Н.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.09.2024 №487/02-31.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що відповідачем порушені вимоги Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 за №1810/05, що призводить до порушення прав позивача, останній змушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 02 квітня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі та роз'яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновок суду про підвідомчість даного спору адміністративному суду є помилковим та хибним, так як між сторонами виник спір з приводу встановлення факту належності правовстановлюючих документів спадкодавцю, що в послідуючому призведе до визнання за позивачем право власності на майно в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4 , який підлягає вирішенню виключно за правилами цивільного судочинства, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Так судова повістка була направлена позивачу за адресою місця проживання, яка зазначена в позові та апеляційній скарзі, та повернулася до суду без вручення апелянту, із зазначенням на довідці Укрпошти про причини не вручення поштового відправлення - «адресат відсутній за вказаною адресою», що з урахуванням положень п.3,4, ст. 128, ст. 130 ЦПК України вважається врученням судової повістки позивачу.
За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів здійснює розгляд справи за відсутності всіх учасників справи, які не з'явились в судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Як визначено ч.1 ст.18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справах про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Стаття 4 КАС України визначає, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Тобто адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо - розпорядчої діяльності публічних органів.
Відповідно до ч. 1 статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Зі змісту позовної заяви та заявлених вимог слідує, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиконання останнім вимог Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 за №1810/05, а саме не вирішення Черняхівською селищною радою Житомирського району Житомирської області по суті питання виправлення допущеної помилки стосовно особи спадкодавця при внесенні відомостей при реєстрації заповіту у Спадковому реєстрі.
Тобто між сторонами у даній справі виник спір щодо захисту прав, свобод і інтересів фізичної особи (позивача) у відносинах з суб'єктом владних повноважень, на якого державою покладено здійснення владних управлінських функцій, які за своїм змістом є публічно-правовими відносинами.
Крім того колегія суддів зазначає, що питань, пов'язаних з визнанням права власності чи права користування спадковим майном та оспорюванням такого права іншими особами, у ОСОБА_1 у межах цього спору не виникало та не заявлялось, тому рішення суду відповідно про задоволення такого позову жодним чином не породжує появу речових прав на спадкове майно у позивача.
Відповідно до пункту першого частини першої ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 02 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 червня 2025 року.
Головуючий Судді