Справа № 761/13669/25
Провадження № 1-кс/761/9642/2025
09 червня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 004 23 від 27.08.2024,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 004 23 від 27.08.2024.
В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що слідчим в ОВС СУ ГУНП у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 120 241 100 000 004 23, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2024 року.
22.01.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/2307/25 було накладено арешт на грошові кошти у розмірі 23 500 доларів США, що були виявленні та вилученні за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 .
Адвокат зазначає, що власником грошових коштів є ОСОБА_5 який передав вилученні грошові кошти своїй матері на зберігання, при цьому сам ОСОБА_5 не має жодного відношення до обставин кримінального провадження, а також не має жодного процесуального статусу у ньому.
З огляду на вказане адвокат вважає, що орган досудового розслідування не можуть обмежувати право власності особи на вказане майно, а тому арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.01.2025 року підлягає скасуванню.
В судове засідання представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений, не з'явився.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи, що на даний час досудове розслідування триває, здійснюється перевірка обставин кримінального правопорушення, а потреба у застосуванні такого запобіжного заходу як арешт майна не відпала.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, судом встановлено, що слідчим в ОВС СУ ГУНП у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 120 241 100 000 004 23, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2024 року.
22.01.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/2307/25 було накладено арешт на грошові кошти у розмірі 23 500 доларів США, що були виявленні та вилученні за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 .
Звертаючись зі своїм клопотанням адвокат вказує, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки власники майна не мають жодного статусу у даному кримінальному провадженні, клопотання про арешт майна розглядалось без виклику власників, у зв'язку з чим такий арешт майна підлягає скасуванню.
У той же час, адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, заявлені вимоги не підтримав, до матеріалів клопотання про скасування арешту майна заявником не надано доказів на підтвердження такої правової позиції, а тому, на переконання слідчого судді, викладені заявником обставини є лише припущенням та документально нічим не підтверджені.
Крім того, адвокатом до матеріалів скарги не додано належним чином завіреної копії ухвали слідчого судді про накладення арешту, що в даному випадку позбавляє слідчого суддю можливості дослідити матеріали, які слугували підставою для накладання арешту та перевірити ті обставини, на які посилається заявник.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Також кримінальним процесуальним законом обумовлено принцип диспозитивності, за яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.26 КПК України), а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України).
Таким чином, враховуючи відсутність будь яких доказів, які б свідчили на користь доводів адвоката, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про скасування арешту майна.
Отже, оскільки заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, а у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, як того вимагають положення ч. 2 ст. 174 КПК України, слідчий суддя не вбачає правових підстав для скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 174, 309, КПК України, слідчий
суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 241 100 000 004 23 від 27.08.2024, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/2307/25).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: