Справа № 761/6853/25
Провадження № 1-кс/761/5150/2025
20 червня 2025 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 про підозру від 22.08.2024 року ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні №12024100100000703 від 13.02.2024 року, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 про підозру від 22.08.2024 року ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні №12024100100000703 від 13.02.2024 року.
Скарга мотивована тим, що 22.08.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, у межах кримінального провадження, яке внесено до ЄРДР за №12024100100000703 від 13.02.2024 року.
Вказали, що уважають вказане повідомлення про підозру таким, яке взагалі не було вручене як того вимагають норми кримінального процесуального кодексу України, з невірною (завищеною, та такою що не відповідає фактичним обставинам) кваліфікацією, є необґрунтованою та підлягає скасуванню з таких підстав.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 22 серпня 2024 року за версією органу досудового розслідування було нібито вручене ОСОБА_4 22 серпня 2024 року в межах розслідування кримінального провадження №12024100100000703 від 13.02.2024 року.
Проте в порушення норм кримінального процесуального кодексу України органом досудового розслідування повідомлення про підозру від 22.08.2024 року ОСОБА_4 фактично вручене не було. У встановленому законом порядку ОСОБА_4 взагалі ніколи до органу досудового розслідування, згідно матеріалів кримінального провадження, не викликався. Будь якої інформації щодо відсутності ОСОБА_4 за місцем постійного проживання, чи перетин останнім кордону України в матеріалах кримінального провадження №12024100100000703 від 13.02.2024 року відсутні.
Викликів членам сім'ї ОСОБА_4 чи житлово-експлуатаційній організації а ні органом досудового розслідування, а ні прокурором не надсилались, що також підтверджується відсутністю вказаної інформації кримінального провадження №12024100100000703 від 13.02.2024 року в матеріалах.
Зазначив, що слідча ОСОБА_5 при врученні повідомлення про підозру ОСОБА_6 22 серпня 2024 року о 14 годин 42 хвилини в межах кримінального провадження №12024100100000703 від 13.02.2024 р. в присутності захисника ОСОБА_3 намагалась без будь яких пояснень вручити повідомлення про підозру від 22.08.2024 року відносно ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , намагаючись скрити цей факт від підозрюваної (надано було на підпис останню сторінку підозри і лише захисник побачивши це, зробив зауваження слідчий про те, шо існує порядок вручення повідомлення про підозру, який передбачений КПК України).
Не вирішивши питання про вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 , слідчі наперед вирішили направити це повідомлення на адресу ЖЕКу та на адресу ОСОБА_4 , проте ніхто нічого не отримував), а потім імітували спробу вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 - його дружині ОСОБА_6 . Звернули увагу суду, що повідомлення було направлено не обслуговуючій організації, а її структурному підрозділу.
Також зазначили, що в листі від 22.08.2024 року відсутня інформація, яким саме чином органом досудового розслідування була встановлена відсутність ОСОБА_4 за місцем його реєстрації і проживання, і взагалі в листі не вказано, з якою метою повідомлення про підозру направлено на адресу ЖЕО. В матеріалах справи відсутні поштові повідомлення про вручення, що не дає можливості ні слідчому судді, ні стороні захисту встановити, чи вручався вказаний документ особі та чи повернувся лист в зворотному напрямку і по якій причині і коли.
Вказали, що виділення матеріалів досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024100100000703, з грубим порушенням ч.5 ст. 110 КПК України.
Таким чином, повідомлення про підозру від 22.08.2024 року ОСОБА_4 останньому не вручалось, що на думку сторони захисту підтверджує відсутність статусу підозрюваного у ОСОБА_4 .
Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, вказав, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України від 22.08.2024 року, у кримінальному провадженні №12024100100000703 від 13.02.2024 року, незаконне, та необґрунтоване, а також таке, що підлягає скасуванню з підстав, зазначених у скарзі.
Слідчий ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, посилаючись на те, що підозра пред'явлена ОСОБА_4 є обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. Крім того, вказав, що ОСОБА_4 виїхав за межі території України на час повідомлення про підозру, на даний час перебуває у розшуку, повідомлення про підозру вручали дружині, яка відмовилася отримувати, що підтверджується відеозаписом, який продемонстрував в суді. Також зазначив, що належність та допустимість фактичних даних, які покладені в основу підозри, не оцінюються в тій ступені, яка необхідна для ухвалення вироку.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи учасників судового провадження, керуючись ст. 22,26 КПК України, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Як убачається з матеріалів скарги, слідчим Шевченківського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100100000703 від 13.02.2024 року, в рамках якого 22.08.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Не погоджуючись з обґрунтованістю пред'явленої підозри, сторона захисту звернулась до суду з даною скаргою в порядку ст.303 КПК України.
Так, повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями Глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного Закону.
Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вказаних процесуальних норм.
Підозрою є обґрунтоване твердження слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють, що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
На початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Разом з тим, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки і оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Аналізуючи наявні у провадженні слідчого судді матеріали, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, допустимість доказів щодо встановлення його винуватості, слідчий суддя вважає, що зміст таких матеріалів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлена 22.08.2024 року ОСОБА_4 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Доводи захисника в частині неправомірності вручення повідомлення про підозру без попереднього виклику підозрюваного ОСОБА_4 не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального закону, адже порядок вручення письмового повідомлення про підозру, регламентований ст. 278 КПК України, не передбачає попереднього повідомлення особі про заплановану процесуальну дію та не визначає особливостей процедури виклику особи з цією метою.
Як убачається з наданих матеріалів слідчим було дотримано порядок повідомлення ОСОБА_4 про підозру, так як ще 15.05.2024 року ОСОБА_4 виїхав за межі території України, в чому переконався слідчий, не заперечувалося захисником в суді. Слідчий надав в суді також документи на підтвердження перетину кордону ОСОБА_4 15.05.2024 року.
22.08.2024 року складено повідомлення про підозру, так як неможливо підозру особисто вручити в порядку, передбаченому для повідомлень, визначених Главою 11 КПК України, зокрема ст. 135 КПК України, складено запис про відмову - члена сім'ї дружини підозрюваного, яка проживає з підозрюваним за однією адресою, від отримання повідомлення про підозру, що також зафіксовано відеозаписом, такі обставини не заперечувалися захисником. Також повідомлення вручене представнику житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , направлене поштою за адресою. Недоліки змісту повідомлення ЖЕО не можуть бути підставою для скасування повідомлення про підозру, за змістом лист містить роз'яснення положень ст. 278, 135 КПК України. Отже, з наведених сторонами даних убачають, що стороною обвинувачення дотримані вимоги та забезпечено право підозрюваного знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють.
При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованим, доводів на спростування твердження в підозрі захисником не наведено, а тому слідчий суддя не вбачає у висновках слідчого про обґрунтованість підозри, процедури повідомлення про підозру, чогось очевидно довільного чи свавільного.
За вказаних обставин, слідчий суддя в межах своєї компетенції, приходить до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 22.08.2024.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження №12024100100000703 від 13.02.2024 року, є законним, вмотивованим та відповідає вимогам ст. 277 КПК України, у зв'язку з чим у задоволенні скарги необхідно відмовити.
Доводи в скарзі про можливий конфлікт підозрюваного з обслуговуючою організацією, який доручено вручити підозру, відсутність даних про результати вручення підозри ЖЕО, чи спростовує висновків про дотримання правил, визначених КРК України.
Вказана в скарзі про недоліки постанови слідчого від 25.09.2024 року про виділення матеріалів за підозрою ОСОБА_4 , відсутність даних в документах про дії, направлені на вручення підозри, в описі матеріалів кримінального провадження (том 1, том 2), на даній стадії досудового не може бути оцінені слідчим суддею як такі, що є підставою для скасування підозри.
Скарга розглядається в межах заявлених вимог згідно правил ст. 22,26 КПК України.
Керуючись ст.22,26,277,278, 303, 309 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити в задоволенні скарги захисника підозрюваного захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 про підозру від 22.08.2024 року ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні №12024100100000703 від 13.02.2024 року.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1