Справа № 734/1799/25 Головуючий у 1 інстанції Соловей В. В.
Провадження № 33/4823/488/25
Категорія - ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
25 червня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд
у складі: головуючого судді Салая Г.А.,
за участю захисника Даневич А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 травня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Стягнуто з нього на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.04.2025 року о 19 год. 00 хв., ОСОБА_1 за місцем свого проживання: в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є його дружиною, - висловлювався нецензурною лайкою та виганяв із будинку, в наслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що постанова суду є необґрунтованою, а висновки суду зроблені на неповно з'ясованих обставинах. Зазначає, що редакція статті 173-2 КУпАП була змінена 19.12.2024, внаслідок чого диспозиція містить посилання на обов'язкове встановлення того, що в наслідок дій була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого, тобто судом було неправильно застосовано норми матеріального права та застосовано норму, яка не є чинною на день складення протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому вказує, що факту заподіяння потерпілій психологічної шкоди не доведено жодними доказами, оскільки саме по собі виражання нецензурною лайкою щодо членів сім'ї не створює автоматично складу правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника, яка підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити із викладених підстав, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 таких вимог повною мірою не дотримався.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує у межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 11.04.2025 року, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 11.04.2025 року о 19 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: умисні дії, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою та виганяв з дому, чим міг завдати шкоду психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 3).
Законом 3733-ІХ від 22.05.2024 року, який набрав чинності 19.12.2024 року, внесені зміни до КУпАП та ст. 173-2 цього Кодексу викладена у новій редакції.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (у діючій редакції) встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, наразі обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП є наслідки у виді реального заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.
Зі змісту протоколу та викладеної у ньому суті правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 не ставиться у провину завдання шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , а вказано, що його дії могли спричинити шкоду психічному здоров'ю потерпілої.
Отже, за дії, які зазначені у протоколі, наразі, після внесення змін до ст. 173-2 ч. 1 КУпАП вже не передбачена адміністративна відповідальність і такі зміни закону покращують становище особи, яка притягається до відповідальності, а тому безумовно підлягають застосуванню.
Тому доводи апеляційної скарги про застосування судом застарілої норми диспозиції ст. 173-2 КУпАП слушні.
Суд позбавлений можливості вийти за межі протоколу про адміністративне правопорушення на погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінювати доведеність існування наслідків, які не ставились у вину, оскільки таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення та це суперечитиме як вимогам національного законодавства, так і стандартам, встановленим ЄСПЛ, що є неприпустимим.
За таких обставин, місцевий суд помилково встановив наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, через це оскаржувану постанову належить скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У зв'язку з цим, інші доводи апелянта на предмет факту правопорушення, судом не перевіряються.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 травня 2025 скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай