Справа № 750/15952/24 Головуючий у 1 інстанції Крапивний Б. В.
Провадження № 33/4823/549/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
25 червня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд
у складі головуючого-судді Салая Г.А.,
за участі захисника - Селюха А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Селюха А.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 травня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 03.11.2024 року, о 22:40 годин, ОСОБА_1 по вул. Київській, 118 у м. Чернігові керував транспортним засобом “Nissan X-Trail», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме:поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.
Не погодившись із рішенням суду, захисник в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважає, що постанова винесена на доказах, які мають суттєві протиріччя, зокрема, у протоколі зазначено, що водій відмовився від огляду о 22:40, тоді як на відеозаписі, водій не відмовляється від огляду. Суд не прийняв як доказ виписку, згідно з якою ОСОБА_1 пройшов огляд, здав аналіз крові та сечі з негативними результатами з підстав розгляду справи в рамках відмови водія від огляду на стан алкогольного сп'яніння. На відеозаписі вбачається, що від працівників поліції не озвучено жодної вимоги про проходження огляду в медичному закладі, тому вважає, що пропозиції, висловлені працівниками поліції не складають диспозицію п. 2.5 ПДР.
Заслухавши в судовому засіданні апелянта, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити із викладених підстав, дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 165687 від 03.11.2024 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі відмовився (а.с. 5).
Згідно наявних у матеріалах справи акту огляду та направленні водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначено, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 8,9).
З двідеозапису вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, якому повідомлено причину зупинки та у ході спілкування виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, які озвучено водієві та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, на неодноразові заяви останнього щодо підтвердження сертифікації приладу, водієві поліцейськими надано відповідний сертифікат, після чого водій погодився пройти огляд, але не видихав необхідного об'єму повітря для забезпечення аналізу, що йому було роз'яснено та запропоновано повторно продути, на що водій категорично відмовився, зазначивши щоб складали протокол, а він поїде сам у лікарню і здасть аналізи. Поліцейський запропонував проїхати разом до лікарні у встановленому порядку, у противному випадку, роз'яснив, що такі дії будуть розцінені як відмову від проходження огляду, що тягне за собою відповідальність, про що буде складено протокол. Водій на це відмовився, неодноразово зазначаючи «складайте протокол». У подальшому були оформлені адміністративні матеріали.
Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно установив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки так і в закладі охорони здоров'я.
Що стосується тверджень апелянта про порушення під час складання протоколу, то таких апеляційним судом не встановлено, протокол складено у відповідності до ст. 256 КУпАП, що зафіксовано безперервною відеозйомкою на нагрудні камери поліцейських.
Порядок та алгоритм дій під час проведення огляду на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Судом першої інстанції були перевірені дії працівників поліції на дотримання положень правових норм, які визначають порядок проходження огляду, на підставі чого суд дійшов обґрунтованих висновків про об'єктивність вимог поліцейських щодо проходження огляду ОСОБА_1 , про що неодноразово було повідомлено водієві та правильно розцінено поведінку останнього як ухилення від проходження такого огляду, що послугувало підставою для складення протоколу та зафіксовано на відеозапис.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи. Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Тому доводи сторони захисту про порушення працівниками поліції положень Інструкції стосовно невідповідності часу відмови водія від проходження огляду та кваліфікації правопорушення, безпідставні та зводяться до формалізму. Причиною відмови водія стало не порушення працівниками поліції Інструкції, а власне тлумачення водієм нормативних приписів щодо проходження огляду та безпідставне посилання на проходження такого самостійно.
Така відмова є самостійним складом правопорушення, про що водієві було доступно роз'яснено.
З цих підстав судом вірно відхилено як доказ виписку № 725 із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 , про проходження останнім огляду 04.11.2024 о 01:40 год. у КНП «ЧОПНЛ» за самозверненням, з чим погоджується і апеляційний суд.
Відтак, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв'язку за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Адміністративне стягнення накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай