Справа №588/2070/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Огієнко О. О.
Номер провадження 33/816/587/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
13 червня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання - Авраменко Д.А. та захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сумцова Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сумцова Є.С. на постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 06 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, розлучений, з базовою вищою освітою, працюючий охоронцем в АФ «Вікторія», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -
Постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 06 лютого 2025 водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 04.11.2024 о 17 год. 15 хв. у м. Тростянець по вул. Леоніда Татаренка, 3, керував транспортним засобом WOLKSVAGEN PASAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора алкотестера Драгер 6820 чи в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Сумцов Є.С. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 06.02.2025 та прийняти нове рішення, яким провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що судом було досліджено відеозапис, долученого до матеріалів справи та встановлено, що на ньому зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, в ході якого ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора алкотестер Драгер. В подальшому працівники поліції почали телефонувати іншому екіпажу поліції, оскільки пристрою для проходження огляду на стан сп'яніння вони не мали.
Зауважував, що на другому відеофайлі «1000003_00000320241104172005_0067» (зафіксований проміжок часу 17:20:03-17:23:09) працівник поліції без роз'яснення будь-яких наслідків чи відмови повідомляє ОСОБА_1 , що останній має право проходити огляд, а може відмовитися від проходження огляду. Прав та обов'язків ОСОБА_1 належним чином не роз'яснюють.
Зазначав, що наданий до суду відеозапис є неповним, оскільки починається з того, що поліцейські знову пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, після чого ОСОБА_1 відмовився від огляду, а допитаний у судовому засідання поліцейський ОСОБА_2 на поставлені питання захисника що причин відсутності повного відеозапису і чому вимикалася боді-камера чи було вирізано фрагмент відео, не зміг нічого пояснити, від відповідей на ці питання ухилився.
Звертав увагу, що ОСОБА_1 не мав наміру відмовлятися від проходження огляду на стан сп'яніння. Натомість, працівники поліції наполягали на тому, щоб ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки, оскільки не могли забезпечити застосування газоаналізатора Драгер і наполягали на тому, що ОСОБА_1 зробив це під відеофіксацію.
Наголошував, на тому , що направлення для проходження огляду на стан сп'яніння, на яке посилається суд при прийнятті рішення, відносно ОСОБА_1 в його присутності не складалося.
Звертав увагу, що зі змісту дослідженого судом відеозапису не вбачається, що останній визнавав факт перебування в стані сп'яніння та перелічені у протоколі ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема почервоніння обличчя, порушення мови не знаходять свого підтвердження, виходячи зі змісту дослідженого відеозапису.
Наголошував, що в протоколі зазначено що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу, але на відео про це розмови взагалі не має. Також зазначив, що в протоколі відсутня вказівка, яким технічним засобом проводилась відеофіксація.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та посилаючись як на національне законодавство, так і на практику ЄСПЛ, апелянт вважає, що у даному випадку суд не врахував всіх зазначених вище обставин та надав невірну оцінку діям ОСОБА_1 , а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Доповівши зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на підтримку апеляційних доводів та вимог, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 166194 від 04.11.2024, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містять обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 2);
- рапортом помічника чергового ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області від 04.11.2024 в якому викладені обставини щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (а.с. 4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.11.2024 (а.с. 5);
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які містять фактичні дані про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмову останнього від проходження відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 7, 24).
Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушенні вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.
Щодо тверджень апелянта про те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора алкотестер Драгер, то їх апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що під час спілкування з водієм та встановлення його особи - ОСОБА_1 , поліцейські виявили у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, що стало підставою для пропозиції йому пройти огляд на визначення такого стану за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу або проїхати до найближчого медичного закладу, на що ОСОБА_1 не дає ствердної відповіді. В результату спілкування, після чергової пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або відмовитись від проходження огляду, ОСОБА_1 у категоричні формі відмовляється від проходження вказаного огляду, що підтверджується файлом «1000003_00000320241104172710_0068», при цьому працівник поліції роз'яснив, що за таких обставин, відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта, про те що наданий до суду відеозапис є неповним, апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки досліджені судом відеозаписи в достатній мірі дають можливість як ідентифікувати особу щодо якої складено протокол про адміністративний правопорушення, так і повністю перевірити процедуру фіксації правопорушення і оформлення результатів виявленого порушення.
Твердження апелянта про те, що направлення для проходження огляду на стан сп'яніння відносно ОСОБА_1 в його присутності не складалося, апеляційний суд визнати істотними та такими що тягнуть за собою скасування законного рішення не може, оскільки вказані твердження не спростовують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції наполягали на тому, щоб ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки вони спростовуються відеозаписом з якого не вбачається тиску поліцейських на ОСОБА_1 , щодо відмови від проходження огляду.
Твердження апелянта про те, що в протоколі відсутня вказівка, яким технічним засобом проводилась відеофіксація, то їх апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки ні ст. 256 КУпАП, яка регулює зміст протоколу про адміністративне правопорушення, ні положення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395 не вимагають зазначення засобу відеофіксації у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для справи, у тому числі достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Оскільки відеозаписом, що міститься у матеріалах справи, та який був досліджений судом першої інстанції, підтверджені обставини, які підлягають доказуванню, він не може бути визнаний неналежним доказом.
Відеозапис не є недопустимим доказом, як вважає апелянт, адже запис здійснений на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, у даній справі достатньо доказів, якими підтверджується як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і те, що останній, як водій, не мав право, а був зобов'язаний, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, на пропозицію працівників поліції, пройти огляд на стан сп'яніння, проте, від проходження такого огляду відмовився, що вказує на наявність в його діях ознак вказаного адміністративного правопорушення, що було вірно встановлено суддею суду першої інстанції.
Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, -
Постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 06 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сумцова Є.С. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.