Справа №760/13122/25 2/760/9888/25
24 червня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Верещінська І.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що таку слід залишити без руху з наступних підстав:
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. ст.175,177 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Звертаючись з позовною вимогою про стягнення аліментів, позивач в прохальній частині позовної заяви просить «стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заборгованість по аліментам на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 261 100 грн. відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 65049369, виданою Головним державним виконавцем Солом'янського відділу ДВС у місті Києві Сергієм Годованюком від 07.05.2025 і зобов'язати сплачувати аліменти щомісячно до повноліття дитини або до закінчення навчання у вищому навчальному закладі», однак не вказує конкретний їх розмір, який вона просить стягнути з відповідача, тобто без зазначення чи частки від всіх видів заробітку (доходу), чи конкретної грошової суми, визначеної у грошовій одиниці України гривні, що не ґрунтується на зазначених вимогах закону та не узгоджується із законодавчо визначеними способами стягнення аліментів. Таким чином, позивачу необхідно конкретизувати свою позовну вимогу в частині стягнення аліментів.
Крім того, в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено ціну позову (згідно пункту 3 частини 1 статті 176 ЦПК України, у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців).
Так, ч. 2 ст. 95 ЦПК України передбачено, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
За таких обставин, наведені недоліки позовної заяви виключають можливість відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст. ст. 175,177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, залишення позову без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.
При таких обставинах, відповідно дост.185 ЦПК України, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачу слід надати строк для усунення недоліків.
Керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання даної ухвали та роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною і та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Верещінська