Номер провадження: 33/813/1398/25
Номер справи місцевого суду: 504/1876/25
Головуючий у першій інстанції Сафарова А. Ф.
Доповідач Сегеда С. М.
23.06.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М., перевіривши апеляційну скаргу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на постанову Доброславського районного суду Одеської області від 23 травня 2025 року у справі про закриття провадження відносно ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Постановою Доброславського районного суду Одеської області від 23 травня 2025 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП (а.с.35-37).
Не погодившись з даною постановою суду, 03 червня 2025 року командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 подав на неї апеляційну скаргу (а.с.38-45).
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам закону, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті до розгляду апеляційної скарги та повернення її апелянту, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст.7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу.
Із викладеного слідує, що законодавець імперативно окреслив вичерпний перелік суб'єктів, наділених правом апеляційного оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що військова частина НОМЕР_2 , як в силу положень закону так і на підставі постанови суду не наділялася процесуальною правосуб'єктністю, як потерпіла сторона чи сторона захисту.
Зміст апеляційної скарги також не містить доводів та обґрунтувань на предмет наявності у командира військової частини права на апеляційне оскарження постанови, як одного із суб'єктів, визначених ст.ст. 287 та 294 КУпАП.
У даному випадку, з огляду на положення ст. 255 КУпАП, командир військової частини є уповноваженою особою на складання протоколу у справах про адміністративні правопорушення, вчинених військовослужбовцями. Однак, така уповноважена особа у разі незгоди із судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, не наділена правом його оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги.
На підставі вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що у прийнятті до розгляду апеляційної скарги командира військової частини НОМЕР_1 слід відмовити та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на постанову Доброславського районного суду Одеської області від 23 травня 2025 року у справі про закриття провадження відносно ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення - повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда