Номер провадження: 22-ц/813/3606/25
Справа № 522/6959/21
Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
05.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Приморського районного суду м.Одеси від 02 грудня 2024 року у складі судді Науменка А.В.,
встановив:
2. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих залиттям квартири.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 02 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 32041,54 грн., моральну шкоду у розмірі 4540,00 грн., витрати на проведення будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 2000,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
У жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати пов'язані із розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 9710,52 грн.
Позиція відповідачів в суді першої інстанції
Від ОСОБА_2 надійшла заява про зменшення розміру витрат на правову допомогу, у якій останній просив суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, а у разі прийняття судом рішення про задоволення заяви, задовольнити її лише частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені позивачем під час розгляду даної справи у сумі не більше 3825,00 грн. та відшкодувати додаткові витрати на відправку поштової кореспонденції у сумі 460,52 грн.
Від ОСОБА_3 заяв або заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення не надходило.
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків
Додатковим рішенням цього ж суду від 22 жовтня 2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено. У відшкодуванні витрат на правничу допомогу з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відмовлено.
Додаткове рішення мотивовано тим, що у своїй заяві, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 9710,52 грн., проте в матеріалах справи відсутня інформація про перегляд вказаної справи в суді апеляційної інстанції. При цьому суд допустив, що вказані неточності можуть бути результатом описки, однак дійшов висновку про неможливість задоволення заяви позивача у зв'язку з наданням неналежних доказів отримання позивачем витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з вищевказаним додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати додаткове рішення Приморського районного суду м.Одеси від 02 грудня 2024 року та заяву представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат у даній справі задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вказане додаткове рішення було прийнято з надмірним формалізмом, оскільки суд сам зазначив, що неточності щодо надання правової допомоги можуть бути результатом описки, при цьому будь-яких інших витрат представником не заявлялось і будь-яка інша розумна людина прийшла би висновку про те, що в даному випадку відбулась саме описка, а не спроба відшкодувати витрати за допомогу, яка не надавалась. Крім того, слід врахувати, що із наданих документів представником позивача щодо стягнення витрат за участь у судових засіданнях, ним були зазначені ще дати проведення судових засідань, які збігаються з датами судових засідань в суді першої інстанції, тому у суду були відсутні підстави вважати заявлення позивачем для відшкодування витрати за участь в судових засіданнях апеляційної інстанції. Також, інші пункти детального опису свідчать про намір відшкодувати витрати саме в суді першої інстанції, а не в апеляційній. При цьому, зазначення представником в акті та в деяких позиціях детального опису «апеляційного суду» замість «суду першої інстанції» є опискою, яка не може бути підставою для позбавлення позивача права стягнення судових витрат, враховуючи, що сам суд в резолютивній частині допустився описки одночасно вказуючи «заяву позивача задовольнити» і «у відшкодуванні витрат відмовити».
Позиція відповідачів в суді апеляційної інстанції
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, оскільки позивач у своїй прохальні частині заяви просив стягнути саме витрати, пов'язані із розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, в якому справа за позовом ОСОБА_1 не розглядалася.
На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_3 не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Явка сторін в суді апеляційної інстанції
В судове засідання, призначене на 05.06.2025 та проведеному в режимі відеоконференції з'явилися: представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 .
Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явилася, хоча була повідомлена належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи, заяв про відкладення розгляду справи не надала.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
3.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 02 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 32041,54 грн., моральну шкоду у розмірі 4540,00 грн., витрати на проведення будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 2000,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
28.10.2024 позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
15.11.2024 надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру витрат на правову допомогу.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції.
Мотиви часткового прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Апеляційним розглядом справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати пов'язані із розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 9710,52 грн.
Позивачкою ОСОБА_1 на підтвердження витрат було надано до суду:
-копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги;
-договір про надання правової допомоги від 22.02.2021;
-додаткову угоду №1 від 10.08.2023 до договору про надання правової допомоги від 22.02.2021;
-акт приймання - передачі наданої ОСОБА_1 правової допомоги по справі №522/6959/21;
-детальний опис наданої АО «Сентенція» правової допомоги на користь ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги від 22.02.2021 по справі №522/6959/21.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1 від 10.08.2023 до договору про надання правової допомоги від 22.02.2021, укладеної між ОСОБА_1 та АО «Сентенція», сторони домовились, що вартість правової допомоги, наданої Клієнту в рамках виконання договору від 22.02.2021 по справі №522/6959/21 становить 500 грн. за одну годину роботи адвоката.
Згідно Акту приймання - передачі від 25.10.2024, загальна вартість усіх наданих послуг та витрат АО «Сентенція» за договором про надання правової допомоги від 22.02.2021 складає 9710,52 грн., яка складається з:
1.захист прав та інтересів Клієнта в справі №522/6959/21, а саме: представництво інтересів в суді апеляційної інстанції, підготовку заперечень на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та інших дій, наслідком яких буде прийняття рішення по справі на користь Клієнта, що складає - 9250 грн.;
2.відшкодування поштових витрат (надсилання заперечень, запитів, клопотань) - 460,52 грн.
Звертаючись до суду із вказаною апеляційною скаргою, ОСОБА_1 зазначала, що оскаржуване додаткове рішення було прийнято з надмірним формалізмом, оскільки суд сам зазначив, що неточності щодо надання правової допомоги можуть бути результатом описки, при цьому будь-яких інших витрат представником не заявлялось, тому в даному випадку відбулась саме описка, а не спроба відшкодувати витрати за допомогу, яка не надавалась.
Колегія суддів вважає слушними вказані доводи скаржника, оскільки помилка в зазначенні інстанції, в якій понесені витрати, може розглядатися як формальна неточність, якщо фактично витрати були здійснені в суді першої інстанції, і це можна довести.
Суд не повинен відмовляти у стягненні витрат лише через таку формальну помилку, якщо інші докази підтверджують факт їх понесення та обґрунтованість.
Так, колегія суддів зауважує, що з наданих позивачем документів щодо стягнення витрат зокрема за участь у судових засіданнях, дати проведення судових засідань, збігаються з датами проведення судових засідань в суді першої інстанції. Також, інші пункти детального опису свідчать про намір відшкодувати витрати саме в суді першої інстанції, а не в апеляційній, тому у суду були відсутні підстави вважати заявлення позивачем для відшкодування витрати за участь в судових засіданнях апеляційної інстанції.
Отже, на надані докази, що містяться в матеріалах справи, суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивачки про відшкодування витрат понесених за надання правничої допомоги в суді першої інстанції, у зв'язку із чим додаткове рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, колегія суддів враховує наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 заявлено вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 9710,52 грн.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, від ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву, у якій останній просив суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, а у разі прийняття судом рішення про задоволення заяви, задовольнити її лише частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені позивачем під час розгляду даної справи у сумі не більше 3825,00 грн. та відшкодувати додаткові витрати на відправку поштової кореспонденції у сумі 460,52 грн.
Згідно правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Встановлено, що сторони встановили погодинну оплату з розрахунку 500 грн./год. (п.1 додаткової угоди №1).
Згідно детального опису наданої АО «Сентенція» правової допомоги ОСОБА_1 вбачається, що АО «Сентенція» надало наступні послуги:
- проведення зустрічі із Клієнтом з приводу обговорення існуючих проблемних питань щодо визначення правової позиції в суді першої інстанції з приводу подання до заподіювача збитків позову про відшкодування збитків, на яку було витрачено 1 годину, що складає 500 грн.;
- ознайомлення з наданими позивачем доказами заподіяння збитків та вирішення питання про необхідність підтвердження розміру збитків шляхом замовлення висновку експерта - оцінювача, на яку було витрачено 1 годину, що складає 500 грн.;
- запит у клієнта додаткових документів, ознайомлення та дослідження матеріалів справи (технічною документацією, техпаспортів) та забезпечення сканування всіх документів, на яку було витрачено 0,5 годину, що складає 250 грн.;
- сприяння клієнту (надання допомоги) у складанні клопотання до суду про розподіл судових витрат, на яку було витрачено 1 годину, що складає 500 грн.
Разом з тим, зустрічі із Клієнтом з приводу обговорення існуючих проблемних питань щодо визначення правової позиції в суді першої інстанції з приводу подання позову; ознайомлення з наданими позивачем доказами; запит у клієнта додаткових документів, ознайомлення та дослідження матеріалів справи (технічною документацією, техпаспортів) та забезпечення сканування всіх документів, сприяння клієнту (надання допомоги) у складанні клопотання до суду про розподіл судових витрат мають організаційний характер та є складовими підготовки позову та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, немає підтвердження, що клієнту разом з тим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.
Крім того, у пункті 6 детального опису наданої допомоги, вказано, що представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції (02.06.2021, 27.09.2021, 18.01.2022, 29.06.2022, 11.08.2022, 15.09.2022, 02.11.2022, 27.04.2023, 08.06.2023, 15.08.2024, 22.01.2024), сума гонорару складає 2250,00 грн., на які було витрачено 4,5 години.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в порядку надання останній професійної правничої допомоги приймав особисту участь у судовому засіданні в суді першої інстанції лише:
-18.01.2022, яке тривало 10 хвилини, що підтверджується протоколом судового засідання від 18.01.2022;
-11.08.2022, яке тривало 30 хвилини, що підтверджується протоколом судового засідання від 11.08.2022;
-02.11.2022, яке тривало 44 хвилини, що підтверджується протоколом судового засідання від 02.11.2022.
Тобто загальний час участі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в судовому засіданні
складає 1 годину 24 хвилини, що складає 699,92 грн. ( 1 год. - 500 грн.; 500 : 60 = 8,33 хв.; 8,33х24 хв. = 199,92 грн.).
Відтак, з урахуванням всіх вищенаведених обставин в їх сукупності, колегія суддів вважає, що до стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає 3417,40 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки вважає, що саме такий розмір згаданих судових витрат (з урахуванням часу наданих адвокатом послуг) буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є частково доведеною, а тому вона підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.
Оскільки висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.
Порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Підстави касаційного оскарження передбачені ч. 2 ст. 389 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Додаткове рішення Приморського районного суду м.Одеси від 02 грудня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих залиттям квартири, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в рівних частках у розмірі 3417,40 грн. тобто з кожного по 1708,70 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 25.06.2025
Головуючий
Судді: